Непритомність

Внутрішня медицина

Непритомність – це раптова короткочасна втрата свідомості з різким зблідненням, зниженням функціонального стану бронхолегеневої та серцево-судинної систем, із гіпоксією мозку.

Клініка і діагностика

При непритомності загальний об'єм циркулюючої крові не зменшується, він лише перерозподіляється з артеріального русла у венозне. Може проявлятися не тільки повною втратою свідомості, але й обмежуватися раптовим відчуттям слабкості, дзвону або шуму у вухах, запамороченням, появою парестезій і вираженої м'язової слабкості. Швидко блідне обличчя, виділяється холодний піт, холонуть і бліднуть кисті та стопи, знижується пульсове наповнення периферичних артерій, виникає брадикардія. При втраті свідомості картина непритомності характеризується різким зблідненням і похолоданням усіх шкірних покривів і слизових оболонок, зниженням частоти і глибини дихання, іноді виникають тонічні судоми. При цьому артеріальний тиск і пульс на периферичних артеріях часто не визначаються. Зіниці часто звужені, при глибокій непритомності будь-якої етіології широкі, зіничні реакції відсутні. У горизонтальному положенні тіла симптоми непритомності регресують зазвичай протягом 1 -3 хв.

Після встановлення діагнозу непритомності необхідні аналіз обставин її виникнення, оцінка перебігу і даних аускультації серця. Виникнення непритомності в задушливому приміщенні або як реакції на біль, вигляд крові (особливо у підлітків і молодих жінок), звуження зіниць, швидке (менше ніж за 1 хв) відновлення свідомості, AT і правильного серцевого ритму, відсутність патологічних тонів і шумів при аускультації серця після відновлення свідомості характерні для простої непритомності.

У разі глибокої непритомності зі швидкою втратою свідомості внаслідок повороту голови, у відповідь на пальпацію шиї (особливо в літніх людей), при різкому звуженні зіниць слід припустити синдром гіперчутливості каротидного синуса. Для ортостатичної непритомності характерне її виникнення при різкому переході з горизонтального положення у вертикальне.

Колапс як самостійна клінічна форма гострої судинної недостатності супроводжується виразнішим і тривалим порушенням кровопостачання всіх органів.

У хворого раптово виникає наростаюча загальна слабкість, яка супроводжується відчуттям страху, збудженням, що змінюється гіподинамією, апатією, виділяється холодний піт, холонуть руки й ноги, риси обличчя загострюються, шкіра обличчя стає блідо-сірою, губи ціанотичні, дихання частішає, стає поверхневим. Тони серця нерідко залишаються нормальними, можуть бути приглушеними, пульс слабкий, ниткоподібний, знижений систолічний артеріальний тиск. По мірі зниження AT розвиваються олігурія й анурія. Свідомість у більшості випадків збережена.

Діагностика проста в тих випадках, коли колапс розвивається на фоні основної хвороби – отруєння чи травми. Вона утруднена при виникненні колапсу як одного з перших проявів гострої патології (внутрішня кровотеча, наприклад, у зв'язку з позаматковою вагітністю, проривною виразкою, а в осіб середнього й літнього віку – з гострим інфарктом міокарда). Для уточнення діагнозу показане електрокардіографічне обстеження: воно дозволяє виявити зміни ЕКГ, характерні для гострого інфаркту міокарда, або ознаки перенапруження правих відділів серця в разі тромбоемболії легеневої артерії.

Шок – тяжка загальна реакція організму на надсильний подразник, що характеризується різким порушенням гомеостазу, функції життєво важливих органів і систем. Його клінічна картина розмаїта і залежить від етіології шоку і стадії його розвитку. Залежно від етіологічного фактора розрізняють кілька видів шоку: кардіогенний, травматичний, опіковий, анафілактичний та ін.

У клінічному перебігу шоку виділяють дві фази – збудження і гальмування. У першій фазі хворий збуджений, занепокоєний, свідомість ясна, шкірні покриви бліді, зіниці розширені, пульс частий, артеріальний тиск підвищений. У другій фазі настають адинамія, загальмованість (ступор). Обличчя маскоподібне, бліде, покрите холодним потом; ціаноз, зіниці розширені, знижені всі види чутливості. Тони серця різко приглушені, пульс ниткоподібний, частий. Артеріальний тиск значно знижений або не визначається. Як особливо тяжка клінічна форма гострої судинної недостатності, шок характеризується картиною колапсу в поєднанні з ознаками виражених розладів мікроциркуляції. Діагноз шоку обґрунтовується приєднанням до проявів глибокого колапсу анурії, гіпотермії тіла, симптомів "мармурової шкіри" – появи на блідій, сірій холодній шкірі кінцівок і тулуба білих, ціанотичних і червоно-ціанотичних плям і смуг унаслідок різких розладів мікроциркуляції.

Наступний розділ:

Лікування


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Непритомність“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність
  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів