При серцево-судинній недостатності розвиваються ціаноз і набряклість слизової оболонки, яка проявляється відбитками зубів на боковій поверхні язика і щоках по лінії змикання зубів.
У хворих із серцевою недостатністю II–III стадії можуть виникати тяжкі виразково-некротичні зміни слизової оболонки з утворенням трофічних виразок. Трофічні виразки можуть локалізуватися у всіх відділах слизової оболонки порожнини рота. Такі пацієнти скаржаться на дискомфорт під час уживання подразливої їжі. Частіше виразки поодинокі, з нерівними краями, різних розмірів (2-5 мм та більше) і глибини, їх дно покрите некротичним нальотом. Характерна особливість трофічної виразки – відсутність навколо неї запального інфільтрату. Внаслідок некротичного розпаду і поширення вглиб тканин можливі тяжкі кровотечі. Некротичний процес може поширюватися на сусідні ділянки шкіри обличчя, носоглотку. Тривала наявність трофічних виразок не відкидає можливість малігнізації (рис. 2.16).
Пацієнтів із лівошлуночковою серцевою недостатністю слід обслуговувати в сидячому положенні, оскільки лежачи посилюється задишка. При легкій серцевій недостатності стоматологічна допомога може бути надана в повному обсязі за виконання таких умов: прийом у пізній ранковий час, нетривалий, максимально безбольовий, без застосування адреналіну в складі анестетику, під постійним контролем самопочуття пацієнтів. Особливо небезпечно користуватися адреналіном у пацієнтів, які вживають бета-адреноблокатори, що широко застосовуються в лікуванні гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця. Слід обережно користуватися лідокаїном, передозування якого може призвести до смерті пацієнта внаслідок блокади серця.
Наркоз можливий тільки в умовах стаціонару і в дуже обмежених випадках. Аспірин високими дозами може викликати затримку натрію та води і протипоказаний у хворих на гіпертонію та серцеву недо-
Рис. 2.16. Зміни з боку слизової оболонки ротової порожнини при хронічній серцевій недостатності', о ~ ціаноз та набряклість слизової оболонки нижньої губи; б – виразка на слизовій оболонці твердого піднебіння (передній відділ)
статність. Рофекоксиб підвищує ризик розвитку інфаркту міокарда.
Діуретики, бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів, блокатори АПФ, які широко призначаються при ХСН, можуть викликати ортостатичну гіпотензію та втрату свідомості у пацієнтів під час різкого вставання з крісла. Такі пацієнти мають вставати після стоматологічного прийому повільно. Аспірин і НПЗЗ викликають затримку натрію та води і можуть підсилювати ХСН, тому їх не слід застосовувати як знеболювальні в цих пацієнтів. Еритроміцин і тетрациклін не слід призначати хворим, які вживають дигоксин, щоб уникнути інтоксикації дигоксином, яка може призвести до аритмії або зупинки серця. Деякі медикаменти здатні ускладнювати лікування: дигоксин може зумовити блювання, інгібітори АПФ- кашель, розвиток мультиформної еритеми, набряку Квінке, флюконазол – посилення серцевої недостатності.
ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стоматологічні аспекти серцевої недостатності“ на сторінці 1. Приємного читання.
