• 1 Антигелікобактерна "потрійна” терапія (в Нр-позитивних випадках) протягом 7 днів за схемами, рекомендованими Маастрихтським консенсусом. В якості схем ерадикації першої лінії застосовують наступні засоби: інгібітор протонної помпи (ІПП) – омепразол – 2 рази на день+ антибіотик кларитроміцин 500 мг 2 рази на день + антибіотик амоксицилін 1000 мг (або метронідазол 500 мг) 2 рази на день упродовж 7 днів.
• 2 При відсутності ерадикації Нр застосовується друга лінія – квадро- терапія: ІПП в стандартній дозі 2 рази на день + вісмуту субцитрат 120 мг 4 рази на день + тетрациклін 500 мг 4 рази на день + метронідазол 500 мг Зрази на день. При Нр-негативних випадках хронічного гастриту рекомендується замісна терапія: натуральний шлунковий сік, розведена хлористоводнева кислота, ферментні препарати, що містять жовчні кислоти, в'яжучі й обволікаючі рослинні засоби (настої трав) та препарати типу альмагель, фосфалюгель, вікалін. При підвищеній кислотопродукції призначають анти- секреторні препарати – блокатори Н2-гістамінових рецепторів (ранітидин) або інгібітори протонної помпи (омепразол) та антациди (маалокс гель, алюмаг, алмагель, гелусил, фосфалюгель).
Для стимуляції репаративних процесів, особливо при ерозивних антральних гастритах, застосовують: 1) метаболічні засоби – рибоксин; 2) анаболічні засоби – ретаболіл; 3) репаративні засоби – солкосерил, гастрофарм. При рефлюксгастриті – прокінетики (метоклопрамід, мотиліум до їжі) протягом 2-3 тижнів. При супутній мегалобластній анемії призначаються ін'єкції вітаміну В12. Мінеральні води хворим на хронічний гастрит призначаються з урахуванням рівня кислотопродукції. Середня тривалість лікування складає 7-10 днів.
Критерії ефективності та очікувані результати лікування
Основні критерії ефективності лікування – ерадикація Нр-інфекції (контролюється за допомогою 13С – сечовинного дихального тесту) та одужання хворого, зменшення болю, симптомів диспепсії, анемії та неврологічних проявів (при аутоімунному хронічному гастриті). Ерадикація Нр-інфекції у 80% випадках сприяє повному одужанню від хронічного гастриту. Хворі на активний гастрит, асоційований із Нр, та з аутоімунним гастритом підлягають диспансерному спостереженню. Обстеження хворих проводиться не рідше 2 разів на рік. Протирецидивне медикаментозне лікування також проводиться 2 рази на рік тривалістю 3-4 тижні в осінньо-весняний період. Із диспансерного обліку хворі знімаються через 3 роки після останнього загострення. Профілактика хронічного гастриту пов'язана з модифікацією способу життя (відмова від паління, надмірного вживання алкоголю), раціональною організацією харчування, із запобіганням інфікування Нр, безпечним застосуванням НПЗЗ. У раціоні осіб, схильних до надмірної секреції, слід обмежити сокогінні страви й періодично проводити курси антацидної терапії. Для уникнення форм хронічного гастриту пов'язаних із впливом ендогенних факторів, необхідно систематично та своєчасно лікувати основне захворювання. Вторинна профілактика направлена на попередження рецидивів захворювання і зводиться до раціонального лікування загострення хронічного гастриту.
ВИРАЗКОВА ХВОРОБА
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Медикаментозне лікування“ на сторінці 1. Приємного читання.
