Патоморфологія

Внутрішня медицина

При атеросклерозі зміни локалізуються у великих артеріях еластичного типу (аорта, коронарні, мозкові, ниркові артерії, великі артерії кінцівок). Холестерин відкладається у внутрішній оболонці артерій у вигляді окремих вогнищ або цяток. Виділяють чотири стадії морфогенезу атеросклерозу. Стадія І (ліпоїдоз) характеризується відкладанням і накопиченням у внутрішній оболонці ліпідних мас; стадія II (ліпосклероз) – у вогнищах ураження поступово розвивається фіброз; стадія III (атероматоз) характеризується розпадом цяток і перетворенням їх у крихту вату масу з покриванням поверхні судини виразками. На цій стадії можливі тромболітичні ускладнення за рахунок утворення тромбів на місці виразки і проникнення їх у кров; стадія IV (атерокальциноз) – у цятках відкладаються солі кальцію.

Клініка

У клінічному перебігу атеросклерозу виділяють два періоди: доклінічний і період клінічних проявів. Останній поділяється на три стадії: ішемічну, тромбонекротичну і склеротичну.

У початковий період атеросклерозу клінічні зміни в органах, які б можна було виявити за допомогою сучасних методів дослідження, відсутні. Порушення обміну ліпідів виявляють за результатами біохімічних досліджень, наявні зміни проникності судинної стінки, а також порушення нервової регуляції функції внутрішніх органів.

Період клінічних проявів:

■ Ішемічна стадія характеризується періодичною ішемією життєво важливих органів унаслідок стенозуючого атеросклерозу кровоносних судин, які постачають кров'ю певний орган.

■ На тромбонекротичній стадії розвиваються дегенеративно-некротичні зміни в органах як наслідок тромбозу судин, що постачають кров.

■ Фіброзна (склеротична) стадія характеризується розвитком в органах сполучної тканини на фоні загибелі її функціонуючих елементів. Це призводить до значного слабшання функції органа.

Клінічні прояви атеросклерозу значною мірою визначаються не тільки стадією атеросклерозу, а й поширеністю ураження. Залежно від локалізації виділяють атеросклероз вінцевих артерій серця, аорти, мезентеріальних і периферичних артерій, артерій нирок, головного мозку. Кожна стадія клінічних проявів атеросклерозу при різній локалізації процесу має свої клінічні особливості.

Найбільше клінічне значення має атеросклероз коронарних артерій, який викликає розвиток ішемічної хвороби серця. Атеросклероз коронарних артерій призводить до виникнення різних форм ішемічної хвороби серця – стенокардії, інфаркту міокарда, дифузного кардіосклерозу, до порушення ритму серця і внутрішньосерцевої провідності, розвитку серцевої недостатності (див. відповідний розділ).

Атеросклероз аорти належить до найчастішої локалізації атеросклеротичного процесу (рис. 2.8). Нерідко спостерігається атеросклероз висхідної частини аорти та її дуги. Хворий на атеросклероз грудного відділу аорти може не мати скарг, іноді скаржиться на біль за грудниною без чіткої локалізації (аорталгія). Під час фізичного навантаження і хвилювання біль посилюється. На противагу стенокардії, біль не має чіткого нападоподібного характеру, може тривати години і навіть кілька діб, періодично посилюючись або слабшаючи. Нерідко біль поєднується з парестезіями в руках. Другим симптомом при вираженому атеросклерозі аорти є запаморочення, непритомність.

Втрата еластичності призводить до розширення і подовження аорти, насамперед її висхідного відділу. Тому при перкусії з'являється зона тупості вправо від правого краю груднини на рівні ІІ-ІІІ ребра. Визначається пульсація подовженої дуги аорти в яремній ямці за ручкою груднини. Вислуховуються акцент II тону, систолічний шум над аортою, що посилюється або виникає при піднятих руках (симптом Сиротиніна – Куковерова). Пульс на периферичних артеріях стає швидким, високим, підвищується систолічний артеріальний тиск.

Атеросклерозом меншою мірою уражується черевна аорта. При пальпації черевної порожнини та її задньої стінки нерідко вдається виявити ущільнену пульсуючу аорту. Пацієнти можуть скаржитися на

Атеросклероз аорти: 1 – аорта здорової людини; 2 – початкова стадія атеросклерозу; 3 – виразково-некротичні зміни інтими

Рис. 2.8. Атеросклероз аорти: 1 – аорта здорової людини; 2 – початкова стадія атеросклерозу; 3 – виразково-некротичні зміни інтими

болі в животі невизначеного характеру, іноді нападоподібні.

Своєрідна картина спостерігається при атеросклерозі артерій, що відходять від черевної аорти, – шлункової, підшлункової, мезентеріальних. Атеросклероз мезентеріальних артерій характеризується виникненням різкого болю у верхній половині живота або біля пупка. Біль виникає раптово через 3-6 год. після їди, триває від 2-20 хв до 1-2 год. Інколи біль настільки сильний, що хворий може ненадовго знепритомніти внаслідок рефлекторного спазму мозкових артерій. Біль не пов'язаний із фізичним напруженням, не іррадіює, зазвичай припиняється після вживання нітрогліцерину. Біль супроводжується здуттям живота, відрижкою, запором, серцебиттям, підвищенням артеріального тиску. Надалі, поряд із болем і метеоризмом, 2-3 рази на добу можуть виникати смердючі проноси. У калі містяться неперетравлені частки їжі та невсмоктаний жир. Позиви до дефекації виникають незабаром після їди. Настають виснаження, зневоднення організму, шкіра стає землистого кольору, зі зниженим тургором. Можливі серцебиття, задишка, рефлекторний біль у серці. У хворих частішає пульс, нерідко підвищується артеріальний тиск. У надчеревній ділянці часто вислуховується систолічний шум. При тривалому перебігу внаслідок проносів розвивається кахексія.

При тромбозі брижових артерій розвивається некроз петель кишечника, який клінічно проявляється кровотечею, розвитком паралітичної непрохідності кишечника.

Атеросклероз сонних і церебральних артерій проявляється хронічним порушенням мозкового кровообігу зі зниженням працездатності, ослабленням пам'яті, розсіяністю уваги, швидкою втомлюваністю. Хворі скаржаться на безсоння, запаморочення, змінюється поведінка хворого: він стає егоцентричним, причіпливим, знижується інтелект. У хворих можуть виникати різні психічні розлади, розвиватися гострі порушення мозкового кровообігу (ішемічний інсульт).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Патоморфологія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія
  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів