Клініка

Внутрішня медицина

Основна ознака БА – це напад оборотної бронхіальної обструкції (експіраторної ядухи), що супроводжується свистячими хрипами в легенях. Еквівалентами ядухи можуть бути пароксизмальний кашель, відчуття скутості грудної клітки, дихальний дискомфорт.

Орієнтовна клінічна діагностика БА нескладна і доступна на етапі амбулаторного обстеження. Так, правильно зібраний анамнез дозволяє припустити відповідну природу нападів ядухи на підставі даних про сімейну (спадкову) обтяженість щодо астми чи інших алергічних хвороб, підвищену чутливість до тих чи інших екзоалергенів, указань на поза- легеневі алергічні хвороби (алергічний риносинусит, екзема, кропив'янка), клініко-лабораторних ознак алергії (зокрема підвищений вміст еозинофілів у крові та бронхіальному секреті), іноді вдається простежити тісний зв'язок розвитку і перебігу хвороби з гострими респіраторними вірусними інфекціями, хронічними вогнищами інфекції в дихальних шляхах. Збираючи анамнез, потрібно одержати інформацію про симптоми хвороби і про те, коли вони розвиваються: під час перебування в певному місці чи вдома, на роботі, контакту з постільною білизною, догляду за тваринами, приготування їжі, прогулянок на природі та ін. На клінічний діагноз астми вказують епізоди задишки, відчуття стискання грудної клітки, нападоподібний кашель, особливо вночі чи рано-вранці. Однак зазначених симптомів недостатньо для діагностики бронхіальної астми і визначення ступеня її тяжкості. Серед обов'язкових питань у з'ясуванні анамнезу у хворого з підозрою на бронхіальну астму виділяють активний пошук вказівок на напад(и) ядухи чи повторні епізоди свистячого дихання, наявність надсадного кашлю, що особливо посилюється вночі або під час пробудження вранці, появу кашлю чи свистячого дихання після фізичного навантаження. З'ясовують наявність сезонності клінічних проявів хвороби, залежність стану хворого від певних погодних умов. Слід уточнити можливість зв'язку виникнення кашлю, свистячого дихання або відчуття стискання грудної клітки з попереднім контактом з алергенами чи повітряними іритантами. У частини хворих анамнез дозволяє також уточнити провокуючу роль психоемоційних факторів, фізичного навантаження, виявити ознаки непереносимості нестероїдних протизапальних препаратів (аспірин!), шкідливу дію професійних, погодних та інших чинників.

Оскільки клінічні прояви БА визначаються виразністю бронхіальної обструкції, цілком оборотної на ранніх етапах, дані фізикального обстеження дихальної системи пацієнта можуть бути в нормі, тобто відсутність симптомів під час обстеження не відкидає наявності БА. При загостренні спазм гладких м'язів дихальних шляхів, набряк і гіперсекреція слизу призводять до закупорки дрібних бронхів. Під час нападу ядухи хворий інтуїтивно намагається збільшити об'єм легень для підтримання прохідності дихальних шляхів, займаючи характерне вимушене положення напівсидячи з фіксацією плечового пояса. У діагностиці не слід покладатися на наявність тільки свистячих хрипів чи інших дихальних шумів, тому що обмеження повітряного потоку в бронхах може викликати таку тяжку обструкцію, що сухі хрипи не будуть вислуховуватися. У хворих у такому стані можна виявити відповідні фізикальні симптоми – ціаноз, сплутаність свідомості, утруднене мовлення, тахікардію й емфізему легень.

Для ідентифікації БА використовують також виявлення зміненої чутливості та реактивності бронхів за допомогою функціональних проб, дослідження гормонального й імунного статусів, "алергологічного статусу" за допомогою шкірних проб чи визначення специфічних lgЕ-антитіл у сироватці крові. Позитивні результати алергологічних тестів самі по собі не дозволяють установити діагноз бронхіальної астми, але їх зіставлення з даними анамнезу допомагає ідентифікувати тригери й у деяких випадках відкорегувати план лікування. Алергологічні проби треба проводити не всім хворим, а за показаннями (коли без цих проб не можна обійтися), тому що вони іноді можуть негативно впливати на перебіг БА. Оцінка функції зовнішнього дихання на підставі тільки клінічних симптомів дуже приблизна. Для визначення ступеня тяжкості БА використовують такі методи дослідження функції зовнішнього дихання, як спірометрія і пікфлоуметрія, що забезпечують об'єктивну оцінку виразності бронхіальної обструкції, її динаміки й оборотності. Дані цих досліджень використовують як у діагностиці, так і для контролю за перебігом БА. Спірометром визначають життєву ємність легень (ЖЄЛ), форсовану життєву ємність (ФЖЄЛ) і обсяг форсованого видиху за 1 сек. (ОФВ1). Пікфлоуметром вимірюють максимальну швидкість руху повітря через дихальні шляхи при форсуванні видиху – пікову об'ємну швидкість видиху (ПОШ ); за цим показником із достатньою точністю судять про ОФВ,. Пікфлоуметри компактні та зручні у використанні, зокрема в амбулаторних умовах. Пікфлоуметрія дозволяє оцінювати тяжкість перебігу БА, варіабельність бронхіальної обструкції, а також діагностувати погіршання на ранніх етапах (до появи суб'єктивних клінічних симптомів), дозволяючи здійснювати своєчасну профілактику загострення.

Наступний розділ:

Діагностика


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Клініка“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка
  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів