Остеоартроз
Найчастіша хвороба суглобів – це остеоартроз (ОА), частота якого зростає з віком. Співвідношення захворюваності в чоловіків і жінок – 1:1,7. Поширеність ОА в Україні становить 2200,6 випадків на 100 тис. населення. У віці 55 років рентгенологічні ознаки ОА мають 50% людей, після 75 років – 80%.
Остеоартроз – гетерогенна група хвороб різної етіології та з подібними біологічними, морфологічними і клінічними проявами та наслідками, основою яких є ураження всіх компонентів суглоба, насамперед хряща, а також субхондральної кістки, синовіальної оболонки, зв'язок, капсул і періартикулярних тканин.
Етіологія і патогенез
Етіологічний фактор невідомий. У розвитку первинного ОА відіграють важливу роль генетичні, ендокринні та метаболічні фактори. Так, при родинному первинному ОА виявлена мутація гена, який кодує про- колаген типу II. Чинники, які відіграють роль при вторинному ОА: 1) преартозні деформації (вади ровитку і постави), травми, патологічні зміни епіфізів; 2) запальні хвороби суглобів; 3) ендокринні хвороби і хвороби обміну речовин (подагра, ожиріння, гіперпаратиреоз, цукровий діабет, гіпотиреоз); 4) харчові фактори (зловживання насиченими жирами) та алкоголізм; 5) механічні перевантаження (мікротравми); нестабільність суглобів; б) нервові хвороби і нейром'язовий дисбаланс; 7) іммобілізація; 8) синовійектомія; 9) вікові зміни (старіння).
Патогенетичні ланки остеоартрозу (рис. 3.22): дія етіологічних чинників → дефекти сітки колагену → репаративний поділ хондроцитів, синтез протеогліканів і колагену → збільшення розмірів хряща (компенсація хвороби) → гіпертрофія субхондральної ділянки кісток, втрата її еластичності, виникнення мікротріщин зі склерозуванням (кісткова мозоля); утворення шпор, остеофітів по краях суглобової щілини → відставання репаративних процесів від процесів розпаду хряща → виникнення запальної реакції на дегенеративні процеси в хрящі за участі ферментів (ме-
Рис. 3.22. Зміни суглоба при остеоартрозі: 1 – зруйнований хрящ; 2 – остеофіти; 3 – оголена кістка; 4 – ушкоджений меніск
талопротеази, катепсин), інтерлейкінів, подальший розпад гіаліну і колагену → звуження суглобової щілини, зменшення рухомості, втрата найважливіших функцій гіалінового хряща: амортизаційної (здатність зменшувати фізичний, механічний стрес на суглоби) і змащувальної (слизька поверхня забезпечує вкрай низький коефіцієнт тертя); проліферація м'яких тканин навколо суглоба (зв'язок, фасцій, синовії).
Клініка і діагностика
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ“ на сторінці 1. Приємного читання.
