Етіологія

Внутрішня медицина

Найчастіше ТТ є проявом хвороби, яка називається "дифузний токсичний зоб" (ДТЗ), або Грейвса – Базедова хвороба (за авторами). У цьому разі ЩЗ збільшена до 3-4 ступеня, не містить вузлів. ДТЗ – імунна хвороба, при якій в організмі з'являється патологічний імуноглобулін – тривалодіючий тиреоїдний стимулятор, який імітує дію тиреотропного гормону гіпофіза і викликає збільшення маси (гіперплазію) та продукування і секрецію гормонів ЩЗ. Причиною ДТЗ є вроджені вади імунної системи. Маніфестації хвороби часто передує сильний стрес, запальні захворювання. Рідше ТТ викликається пухлиною, що продукує тиреоїдні гормони – токсичним вузловим зобом або раковою пухлиною.

Патогенез

Збільшена ЩЗ продукує велику кількість гормонів. Кількість Т3 і Т4 у крові збільшена. Залоза поглинає швидше і більше йоду.

Гормони ЩЗ відокремлюють у мітохондріях процес окиснення в дихальному ланцюгу від відтворення АТФ (гальмують окисне фосфорилювання АДФ). Завдяки цьому різко прискорюються споживання клітинами кисню та утворення тепла. Значно активується симпатична нервова система, що негативно позначається на діяльності центральної нервової системи, яка хворобливо збуджується (нервова істерія, тремор). Активація симпатичної нервової системи викликає тахікардію та порушення ритму серця: екстрасистолію і миготливу аритмію, що є проявом тиреотоксичного серця – дистрофії міокарда. При надходженні в кров дуже великої кількості Т3 і Т4 можливі розвиток тиреотоксичного кризу (гіпертермія, зневоднення, енцефалопатія із втратою свідомості) та смерть.

Клініка

ЩЗ дифузно збільшена (у більшості випадків зоб 3-4 ступеня) або в ній знаходять вузли.

Хворі на ТТ завжди збуджені, істеричні, плаксиві, не можуть зосередитися. Мова прискорена, в тяжких випадках нерозбірлива. Скаржаться на слабкість. Тремор пальців рук, пітніння. Вони краще почуваються в прохолоді і завжди роздягаються в приміщенні, навіть прохолодному для здорової людини.

Витрішкуваті очі – екзофтальм – дуже характерна ознака, яка зустрічається у 25-30% хворих, викликана появою екзофтальмічного фактора (протеїну), який викликає утворення глікозаміногліканів позаду очного яблука, що "виштовхує" очне яблуко з очної ямки. Це явище зустрічається також як окрема хвороба -злоякісний екзофтальм, не пов'язаний із патологією ЩЗ (рис. 6.4).

Злоякісний екзофтальм

Рис. 6.4.* Злоякісний екзофтальм

Зазначене (*) фото люб'язно надане доцентом кафедри ендокринологи Національного медичного університету імені О. О. Богомольця О. М. Приступюком.

Серцево-судинні симптоми. Постійна тахікардія, що пропорційна тяжкості ТТ і не залежить від положення тіла хворого (на відміну від нейроциркуляторної дистонії). Надшлуночкова екстрасистолія і миготлива аритмія. Помірно підвищений систолічний артеріальний тиск. При тривалому перебігу розвивається недостатність кровообігу з появою набряків на нижніх кінцівках, можливий розвиток асциту.

Прискорення метаболічних процесів. Втрата маси тіла при доброму апетиті. Підвищена температура. Підвищене споживання кисню в стані "основного обміну".

Ускладнення – тиреотоксичний криз.

У його патогенезі провідну роль відіграє різке зростання рівня тиреоїдних гормонів у крові та виникнення вторинної недостатності надниркових залоз. Це, здебільшого, є наслідком стресової ситуації, яка потребує посиленої витрати глюкокортикоїдів – значних фізичних навантажень, перегрівання, травми, пологів тощо. Рідше сприяти виникненню ускладнення можуть хірургічне лікування та/або призначення радіоактивного йоду без відповідної компенсації клінічних проявів захворювання, груба і невдала пальпація щитоподібної залози.

Основними клінічними проявами тиреотоксичного кризу, що розвивається протягом кількох годин, інколи – діб, є психічне збудження пацієнта, що набуває характеру гострого психозу з галюцинаціями та дезорієнтацією, порушення серцевого ритму – тахікардія з частотою серцевих скорочень 140-160 за 1 хвилину, екстрасистолія, пароксизм миготіння передсердь, а також підвищення систолічного артеріального тиску і температури тіла до 40°С. Часто виникають пронос та блювання, що призводить до зневоднення організму. Подальший розвиток кризу супроводжується зростаючою м'язовою слабкістю, затьмаренням свідомості, ступором та втратою свідомості – тиреотоксичною комою. Ушкодження нирок проявляється зменшенням діурезу, анурією.

Невідкладна медична допомога включає мінімізацію впливу причинного фактора, заходи з відновлення водно-електролітного балансу, зменшення інтоксикації, зниження температури тіла (охолоджуючі процедури, парацетамол), введення транквілізаторів, бета-блокаторів, тиреостатичних препаратів (мерказоліл по 60-100 мг у першу добу, потім по 2-30 мг кожні 6 год усередину), йодидів (натрію йодид по 10 мл 10% розчину внутрішньовенно), глюкокортикоїдів (гідрокортизону натрію сукцинат по 100 мг внутрішньовенно кожні 6-8 годин). Лікування починається на місці події і продовжується у відділенні інтенсивної терапії.

Діагностика, принципи лікування

Жоден із симптомів ТТ не є вирішальним для встановлення діагнозу. Збільшення ЩЗ, як указувалося, може бути ознакою ендемічного зоба. Нервові симптоми можуть бути іншої етіології. Екзофтальм зустрічається як самостійна хвороба без ТТ. Серцево-судинні прояви характерні для запальних уражень серця: ревматизму, міокардитів. Втрата маси тіла буває при злоякісних пухлинах. Тому дуже важливий ретельний аналіз клінічних проявів. При підозрі на ТТ необхідно визначати рівень гормонів ЩЗ у крові хворого, що є досить надійним критерієм діагнозу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Етіологія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія
  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів