Екстрасистолія – це порушення серцевого ритму, що полягає в передчасному скороченні всього серця чи окремих його частин унаслідок підвищення активності вогнищ ектопічного автоматизму.
Екстрасистолія – одне з найчастіших порушень ритму серця. За місцем виникнення патологічного імпульсу екстрасистоли поділяють на передсердні, атріовентрикулярні (вузлові), шлуночкові.
Етіологія і патогенез
Екстрасистоли можуть виникати у здорових людей, у яких екстрасистолія має функціональний характер і може провокуватися різними вегетативними реакціями, емоційним напруженням, палінням, зловживанням міцним чаєм, кавою, алкоголем. Основні причини екстрасистолії органічного походження такі: ІХС, гіпертонічна хвороба, вади серця, легеневе серце, кардіопатії та запальні захворювання міокарда, постміокардитичний кардіосклероз, міокардіодистрофії, ендокринні та метаболічні порушення, алкоголізм, амілоїдоз. Екстрасистолія може бути при хворобах внутрішніх органів (жовчнокам'яна хвороба, нирковокам'яна хвороба), при вагітності; при вогнищевій інфекції, електролітних порушеннях та інтоксикаціях (серцевими глікозидами, адреналіном, кофеїном, нікотином тощо).
Екстрасистолія пов'язана з появою додаткового гетеротопного осередку збудження, втрачається функціональна однорідність міокарда. Додатковий осередок збудження періодично надсилає імпульси, які призводять до позачергового скорочення серця або його відділів.
Основним механізмом екстрасистолії вважають механізм повторного входження хвилі збудження (re-entry). Крім того, у виникненні екстрасистолії мають значення підвищення амплітуди слідових потенціалів і асинхронна реполяризація окремих ділянок міокарда.
Має також значення посилення вагусного або симпатичного впливу чи обох разом. Залежно від цього розрізняють:
■ вагусні (брадикардитичні) екстрасистоли – виникають у спокої, часто після їди, і зникають після фізичного напруження або введення атропіну.
■ симпатичні екстрасистоли, які зникають після вживання β-адреноблокаторів.
Розрізняють екстрасистоли поодинокі та групові, в останньому випадку вони чергуються одна за одною. Якщо виникає більше 60 екстрасистол за хвилину, – це пароксизмальна екстрасистолія. При правильному чергуванні екстрасистол із нормальними синусовими циклами P-QRST (алоритмія) вони можуть слідувати за кожним нормальним скороченням (бігемінія), за кожними двома скороченнями (тригемінія), за кожними трьома скороченнями (квадригемінія).
Клініка і діагностика
Екстрасистолію визначають як додаткове серцеве скорочення, ніби вставлене між нормальними. Зазвичай період діастоли перед цим додатковим скороченням укорочений, а після нього – подовжений. Подовжена пауза після екстрасистолічного скорочення називається компенсаторною. Виникнення компенсаторної паузи потребує окремого пояснення. Екстрасистолічне скорочення, яке виникає в період діастоли серця після одного зі звичайних скорочень, займає певний час, коли серцевий м'яз рефрактерний. Тому черговий нормальний імпульс що йде із синусового вузла, застає міокард у стані не-збудження і не може викликати чергове скорочення серця – діастолічна пауза подовжується до наступного чергового імпульсу.
Величина компенсаторної паузи визначається місцем виникнення екстрасистол. При шлуночкових екстрасистолах визначається повна компенсаторна пауза, при якій сума екстрасистолічного і пост- екстрасистолічного інтервалів дорівнюс сумі двох серцевих циклів. При передсердних і атріовентрикулярних екстрасистолах компенсаторна пауза скорочена.
Хворі при екстрасистоли можуть відчувати серцебиття, перебої серцевого ритму, рідше – біль. Відчувається хворим або сама екстрасистола, або компенсаторна пауза і наступне посилене скорочення: екстрасистола сприймається як поштовх у груди, компенсаторна пауза викликає відчуття зупинки серця.
Шлуночкові екстрасистоли мають тривалу компенсаторну паузу і тому суб'єктивно переносяться хворим гірше – відчувається "завмирання" серця. Передсердя і екстрасистоли нерідко взагалі не відчуваються хворими.
Під час пальпації пульсу визначається передчасна пульсова хвиля слабкого наповнення, за якою визначаються тривала пауза і напружена пульсова хвиля. За величиною компенсаторної паузи можна передбачити вихідне місце виникнення екстрасистоли: максимальна компенсаторна пауза – при шлуночкових екстрасистолах, менша – при передсердних.
При аускультації серця над верхівкою відчувається передчасне його скорочення (передчасний, слабший поштовх серця), для якого характерний посилений гучний І тон, II тон послаблений унаслідок зменшення викиду. При шлуночкових екстрасистолах І тон зазвичай послаблений.
Екстрасистолії мають відповідні електрокардіографічні прояви.
При передсердній екстрасистолії:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екстрасистолія“ на сторінці 1. Приємного читання.
