Екстрасистолія

Внутрішня медицина

Екстрасистолія – це порушення серцевого ритму, що полягає в передчасному скороченні всього серця чи окремих його частин унаслідок підвищення активності вогнищ ектопічного автоматизму.

Екстрасистолія – одне з найчастіших порушень ритму серця. За місцем виникнення патологічного імпульсу екстрасистоли поділяють на передсердні, атріовентрикулярні (вузлові), шлуночкові.

Етіологія і патогенез

Екстрасистоли можуть виникати у здорових людей, у яких екстрасистолія має функціональний характер і може провокуватися різними вегетативними реакціями, емоційним напруженням, палінням, зловживанням міцним чаєм, кавою, алкоголем. Основні причини екстрасистолії органічного походження такі: ІХС, гіпертонічна хвороба, вади серця, легеневе серце, кардіопатії та запальні захворювання міокарда, постміокардитичний кардіосклероз, міокардіодистрофії, ендокринні та метаболічні порушення, алкоголізм, амілоїдоз. Екстрасистолія може бути при хворобах внутрішніх органів (жовчнокам'яна хвороба, нирковокам'яна хвороба), при вагітності; при вогнищевій інфекції, електролітних порушеннях та інтоксикаціях (серцевими глікозидами, адреналіном, кофеїном, нікотином тощо).

Екстрасистолія пов'язана з появою додаткового гетеротопного осередку збудження, втрачається функціональна однорідність міокарда. Додатковий осередок збудження періодично надсилає імпульси, які призводять до позачергового скорочення серця або його відділів.

Основним механізмом екстрасистолії вважають механізм повторного входження хвилі збудження (re-entry). Крім того, у виникненні екстрасистолії мають значення підвищення амплітуди слідових потенціалів і асинхронна реполяризація окремих ділянок міокарда.

Має також значення посилення вагусного або симпатичного впливу чи обох разом. Залежно від цього розрізняють:

■ вагусні (брадикардитичні) екстрасистоли – виникають у спокої, часто після їди, і зникають після фізичного напруження або введення атропіну.

■ симпатичні екстрасистоли, які зникають після вживання β-адреноблокаторів.

Розрізняють екстрасистоли поодинокі та групові, в останньому випадку вони чергуються одна за одною. Якщо виникає більше 60 екстрасистол за хвилину, – це пароксизмальна екстрасистолія. При правильному чергуванні екстрасистол із нормальними синусовими циклами P-QRST (алоритмія) вони можуть слідувати за кожним нормальним скороченням (бігемінія), за кожними двома скороченнями (тригемінія), за кожними трьома скороченнями (квадригемінія).

Клініка і діагностика

Екстрасистолію визначають як додаткове серцеве скорочення, ніби вставлене між нормальними. Зазвичай період діастоли перед цим додатковим скороченням укорочений, а після нього – подовжений. Подовжена пауза після екстрасистолічного скорочення називається компенсаторною. Виникнення компенсаторної паузи потребує окремого пояснення. Екстрасистолічне скорочення, яке виникає в період діастоли серця після одного зі звичайних скорочень, займає певний час, коли серцевий м'яз рефрактерний. Тому черговий нормальний імпульс що йде із синусового вузла, застає міокард у стані не-збудження і не може викликати чергове скорочення серця – діастолічна пауза подовжується до наступного чергового імпульсу.

Величина компенсаторної паузи визначається місцем виникнення екстрасистол. При шлуночкових екстрасистолах визначається повна компенсаторна пауза, при якій сума екстрасистолічного і пост- екстрасистолічного інтервалів дорівнюс сумі двох серцевих циклів. При передсердних і атріовентрикулярних екстрасистолах компенсаторна пауза скорочена.

Хворі при екстрасистоли можуть відчувати серцебиття, перебої серцевого ритму, рідше – біль. Відчувається хворим або сама екстрасистола, або компенсаторна пауза і наступне посилене скорочення: екстрасистола сприймається як поштовх у груди, компенсаторна пауза викликає відчуття зупинки серця.

Шлуночкові екстрасистоли мають тривалу компенсаторну паузу і тому суб'єктивно переносяться хворим гірше – відчувається "завмирання" серця. Передсердя і екстрасистоли нерідко взагалі не відчуваються хворими.

Під час пальпації пульсу визначається передчасна пульсова хвиля слабкого наповнення, за якою визначаються тривала пауза і напружена пульсова хвиля. За величиною компенсаторної паузи можна передбачити вихідне місце виникнення екстрасистоли: максимальна компенсаторна пауза – при шлуночкових екстрасистолах, менша – при передсердних.

При аускультації серця над верхівкою відчувається передчасне його скорочення (передчасний, слабший поштовх серця), для якого характерний посилений гучний І тон, II тон послаблений унаслідок зменшення викиду. При шлуночкових екстрасистолах І тон зазвичай послаблений.

Екстрасистолії мають відповідні електрокардіографічні прояви.

При передсердній екстрасистолії:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екстрасистолія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія
  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів