Діагностика

Внутрішня медицина

Діагностика атеросклерозу зводиться до розпізнавання передусім окремих локалізацій атеросклерозу (коронарні судини, судини аорти, мозкові артерії тощо). Кращим діагностичним тестом виявлення безсимптомного атеросклерозу є ангіографічна візуалізація деформації просвіту судини. Певне значення мають ультразвукове дослідження (доплерографія), електрокардіографія, реоплетизмографія, оглядове рентгенологічне й ультразвукове виявлення кальцинатів у стінці судини. Можна застосовувати комп'ютерну томографію.

Діагноз базується на виявленні клінічної симптоматики органних уражень, врахуванні факторів ризику, даних вивчення ліпідного обміну.

Лікування

Лікувальні заходи спрямовані на сповільнення розвитку атеросклеротичного процесу і відновлення або покращення кровопостачання тих ділянок, де уражені судини. Хворим рекомендують дотримуватися раціонального способу життя, режиму праці, відпочинку. Особливе місце в лікуванні гіперліпідемії займає дієта. Показано зниження в їжі вмісту насичених жирних кислот і збільшення частки ненасичених жирних кислот, вищий рівень вітамінів. Раціон збагачують продуктами рослинного походження, дієтичними (з низьким умістом жирів) молочними, рибними, м'ясними. Основним джерелом жирів має бути рослинна олія. Основні рекомендовані способи приготування страв – це варіння, гриль, за допомогою пароварки, мікрохвильової печі. При надлишковій масі тіла рекомендується обмеження калорійності їжі, підвищення рухової активності.

Лікуючи атеросклероз, важливо усунути фактори ризику – припинити паління, обмежити вживання кави, чаю тощо, підвищити фізичну активність, знизити масу тіла, унеможливити психоемоційні чинники.

Медикаментозні препарати, які застосовуються для корекції порушення ліпідного обміну, призначають тільки після періоду консервативної немедикаментозної терапії. Відомі чотири основні групи антигіперліпідемічних засобів. Насамперед це статини (інгібітори ГМГ-КоА-редуктази) – препарати першої лінії гіполіпідемічної терапії. Механізм дії статинів опосередкований втручанням у холестериновий каскад реакцій, що відбуваються в печінці зі зменшенням синтезу холестерину, збільшенням кількості рецепторів до ЛПНЩ і швидкості рецептор-опосередкованого видалення ЛПНЩ із плазми крові. Призначають симвастатин (10-40 мг/добу), ловастатин (20-40 мг/добу) та ін. їх застосовують під контролем рівня ліпідів і аланінамінотрансферази, оскільки вони можуть зумовлювати порушення функції печінки.

Як препарати другої лінії гіполіпідемічної терапії застосовують секвестранти жовчних кислот. Секвестранти жовчних кислот (аніонообмінні смоли) зв'язують жовчні кислоти в кишечнику і таким чином перешкоджають їх усмоктуванню. Це стимулює синтез у печінці жовчних кислот із холестерину, рівень якого відповідно знижується. Призначають холестирамін (8-12 г 2-3 рази на добу), колестипол (10-15 г 1 раз на добу). Ця група препаратів показана при високій концентрації ЛПНЩ і нормальній концентрації триглі- церидів.

Фібрати підвищують активність ліпопротеїназ і гідроліз тригліцеридів. Вони зменшують синтез ЛПДНЩ і збільшують розпад ЛПНЩ. Особливо ефективні у хворих із підвищеним рівнем тригліцеридів у крові. Додатковими ефектами цих препаратів є зниження фібриногену, пригнічення агрегації тромбоцитів, активація фібринолізу. Призначають гемфіброзил (600 мг 2 рази на добу), фенофібрат (100 мг 3 рази на добу), безафібрат (200 мг 2-3 рази на добу), ципрофібрат (100 мг 1 раз на добу).

Нікотинова кислота гальмує синтез атерогенних ліпопротеїнів (ЛПДНЩ та ЛПНЩ) у печінці за рахунок мобілізації вільних жирних кислот із жирового депо і показана при більшості дисліпопротеїнемій. Призначають нікотинову кислоту 50-100 мг 2 рази на добу (до 1 -2 г на добу).

Якщо монотерапія не дає необхідного ефекту, можна застосовувати комбіновану терапію.

У тяжких формах гіперхолестеринемії терапія гіполіпідемічними препаратами зазвичай не дуже ефективна. Тому з метою виведення з організму атерогенних ліпопротеїнів, особливо у хворих зі спадковою гіперхолестеринемією, застосовують екстракорпоральні методи лікування: гемосорбцію, ентеросорбцію, плазмаферез, імуноелектрофорез тощо.

В окремих випадках гетерозиготної гіперхолестеринемії проводять операцію з частковим клубовим шунтуванням, а при гомозиготній – портокавальне шунтування або трансплантацію печінки.

Розробляються також можливості генної терапії гіперліпідемій.

Другий напрям – заходи, спрямовані на покращення кровопостачання уражених судин. Він передбачає застосування вазоактивних препаратів, що сприяють розвиткові колатералей, запобігають спазмові уражених судин і тромбоутворенню, а також хірургічні методи лікування (черезшкірна балонна ангіопластика, накладання анастомозів), які дозволяють відновити кровообіг у басейні ураженої судини.

Профілактика

Первинна профілактика атеросклерозу полягає у визначенні та усуненні факторів ризику. Лікар-стоматолог повинен брати участь у роз'ясненні ролі факторів ризику в розвитку атеросклерозу. Основні заходи – це припинення тютюнокуріння, контроль артеріального тиску, нормалізація рівня загального холестерину (нижче 5,0 ммоль/л) і ліпопротеїнів низької щільності (нижче 3,0 ммоль/л), раціональна фізична активність, зниження споживання тваринних жирів, підтримання нормоглікемії, нормальної ваги тіла та запобігання абдомінальному ожирінню, помірне споживання алкоголю тощо.

Вторинна профілактика передбачає запобігання прогресуванню атеросклерозу, розвитку його ускладнень, їх лікування.

Наступний розділ:

Ішемічна хвороба серця


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діагностика“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика
  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів