ти медикаментозної та харчової алергії (рис. 8.5).
IV. Реакції гіперчутливості уповільненого типу. В основі цього типу реакції лежить взаємодія цитотоксичного сенсибілізованого Т-лімфоцита зі специфічним антигеном, що призводить до вивільнення з Т-клітин різноманітних цитокінів, які викликають прояви уповільненої гіперчутливості. Клітинний механізм включається за недостатньої ефективності гуморального механізму (при внутрішньоклітинній локалізації збудника), а також тоді, коли антигеном є чужорідні клітини (бактерії, гриби, трансплантовані тканини або органи) чи змінені клітини самого організму (наприклад, при контактному дерматиті).
У разі, коли дія Т-лімфоцитів спрямована на віруси чи трансплантаційні антигени, відтворюються клітини з кілерною активністю. Приклади гіперчутливості уповільненого типу – це алергічний контактний дерматит, реакція відторгнення трансплантата, туберкульоз, лепра, протозойні інфекції, мікози тощо (рис. 8.6).
V. Стимулюючий тип реакцій гіперчутливості. Характеризується тим, що при цьому типі реакцій ушкодження клітин не розвивається, а, навпаки, активуються функції клітин. Особливістю цих реакцій є те, що в них беруть участь антитіла, які не мають комплементозв'язуючої активності. Цей імунний механізм лежить, наприклад, в основі розвитку дифузного токсичного зобу.
Наведена вище класифікація реакцій гіперчутливості дозволяє скласти загальне уявлення про типи імунних реакцій, зрозуміти принципові відмінності механізмів, які лежать у їх основі, а також висвітлити можливі засоби лікувального контролю за перебігом цих реакцій. Між тим, важливо розуміти, що в механізмах розвитку окремих нозологічних форм можуть брати участь кілька типів реакцій гіперчутливості.
Рис. 8.5. а – системний червоний вовчак; б – синдром Стівенса-Джонсона; в – гострий гломерулонефрит; г – харчова алергія на коров'яче молоко; д – імунний комплекс, утворений в результаті з'єднання антигену (1) з антитілом (2), відкладається в стінці судини. На ньому фіксується комплемент (3). Комплекси фагоцитуються нейтрофілами, які виділяють лізосомальні ферменти (вказано стрілками). Підвищення проникності сприяє вивільненню базофілами гістаміну та тромбоцитоактивуючого фактора, який викликає агрегацію тромбоцитів (4) на ендотеліальних клітинах (5) і стимулює виділення з тромбоцитів гістаміну
Рис. 8.6. Клінічні прояви гіперчутливості уповільненого типу:
а – хронічний гломерулонефрит; б – саркоїдоз легень; в, г – ураження слизової оболонки ротової порожнини при контакті з антибіотиком (контактна алергія)
Клінічні прояви алергійних реакцій
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити“ на сторінці 2. Приємного читання.
