• 1 фаза – гіперкоагуляції. Генералізоване згортання крові з розвитком дисемінованого мікротромбозу і порушенням гемодинаміки. Ця фаза зазвичай триває кілька хвилин, виявити її практично дуже важко.
• 2 фаза – проміжна (гіпер-гіпокоагуляції). Розвиток нестачі чинників згортання і тромбоцитів унаслідок їх надмірного використання в 1 фазі, а також активація антикоагулянтів і фібринолізу у відповідь на гіперкоагуляцію.
Таблиця 7.40. Гемостазіологічні критерії діагностики ДВЗ-синдрому
| Час згортання крові | ↓ | ↑ | ↑↑ | ↑N | ↑↑↑ |
| Кількість тромбоцитів | N↓ | ↓ | ↓↓ | ↓N | ↓↓↓ |
| Активований парціальний тромбопластиновий час | ↓ | N↑ | ↑ | ↑N | ↑↑ |
| Протромбіновий час | N↓ | N↑ | ↑ | ↑N | ↑↑ |
| Тромбіновий час | N | N↑ | ↑ | ↑N | ↑↑ |
| Фібриноген | N↓ | ↓ | ↓↓ | ↓N | ↓↓ |
| Фібрин-мономери | ↑↑ | ↑↑ | ↑ | - | ↑ |
| Продукти деградації фібрину | N | ↑ | ↑↑ | ↑N | ↑↑↑ |
| Антитромбін III | N↓ | ↓ | ↓↓ | ↓N | ↓↓↓ |
| Етаноловий тест | +/- | +/- | - |
• 3 фаза – гіпокоагуляції (виснаження). Виражені розлади системи гемостазу через виснаження чинників згортання, дисбаланс їх активаторів та інгібіторів, гіперфібриноліз і тромбоцитопенію. Проявляється тяжким геморагічним синдромом.
• 4 фаза – наслідків:
• 4.1 – відновлення. Поступове відновлення функцій системи гемостазу (нормалізація показників) і внутрішніх органів.
• 4.2 – органної недостатності. Прогресування хвороби з наростанням геморагічного синдрому і розвитком ниркової недостатності.
Пацієнти з мінімальною підозрою на розвиток ДВЗ-синдрому потребують негайної госпіталізації й гемостазіологічного дослідження. Хворим із ДВЗ-синдромом треба постійно проводити моніторинг життєво важливих функцій (пульс, AT, частота дихання, температура, діурез) і проявів геморагічного синдрому (тяжкість, динаміка тощо) та комплексне адекватне лабораторне обстеження з урахуванням причини виникнення ДВЗ (табл. 7.40).
Лікування хворих із ДВЗ-синдромом має бути комплексним, індивідуальним і передбачати:
■ ліквідацію причини коагулопатії: антибактеріальна терапія в разі бактерійних інфекцій, адекватна дезінтоксикаційна терапія під час лікування новоутворень, імуносупресивна терапія і плазмаферез для лікування тяжких автоімунних хвороб тощо;
■ корекцію гемостазу (враховуючи фазу перебігу – табл. 7.41): припинення гіперкоагуляції (введення гепарину, антитромбіну III), відновлення достатнього гемостатичного потенціалу крові (інфузія свіжозамороженої плазми, яка містить оптимальне співвідношення чинників згортання, інгібіторів згортання й фібринолізу), а також лікування вторинного гіперфібринолізу;
■ профілактику й лікування ускладнень (судинна, дихальна, ниркова недостатність тощо).
Під час лікування ДВЗ-синдрому у пацієнтів слід ретельно контролювати гемо
Таблиця 7.41. Терапія для відновлення гемостатичного потенціалу у пацієнтів із ДВЗ-синдромом
| Гепарин | 1,11- 200-500 од./кг III,IV- 50-100 од./кг | + | + | +/- | +/- |
| Антитромбін III | 2000-4000 од. | - | + | + | + |
| Свіжозаморожена плазма | 800 – 2000 мл | + | + | + | |
| Тромбоконцентрат | 3-8 доз | – | +/- | + | + |
* Дозу можна коригувати залежно від гемостазіологічних і клінічних показників.
стазіологічні показники, підтримуючи їх на рівнях не нижче мінімально допустимих (фібриноген ≥ 2,0 г/л, антитромбін III ≥ 70%).
Одночасно потрібно проводити транс- фузійну (тромбоконцентрат у разі тяжкого геморагічного синдрому на фоні тромбоцитопенії, консервовані еритроцити в разі тяжкої анемн) та інфузійно-детоксикаційну терапію, стимуляцію діурезу, відновлення кислотно-лужного й електролітного балансів, а також симптоматичне лікування відповідно до тяжкості стану хворого.
Ефективним вважається таке лікування, коли поряд із покращенням загальноклінічних показників і нівелюванням геморагічного синдрому поступово нормалізуються і коагулологічні тести.
Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії“ на сторінці 2. Приємного читання.
