ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

Внутрішня медицина

■ характер і ступінь токсичності.

Поліхіміотерапія полягає в застосуванні кількох цитостатиків, а монотерапія – лікування одним препаратом – використовується частіше для стримування росту пухлини.

У деяких хворих проводять комбіноване лікування із застосуванням модифікаторів біологічних реакцій, променевої терапії, які підвищують ефективність лікування, особливо у випадках, коли цитостатики погано проникають у пухлину (опромінення ЦНС у пацієнтів з лейкеміями, лімфатичних вузлів – у хворих на лімфоми).

У лікуванні гематоонкологічних пацієнтів використовують і ТСК:

■ автологічну (автотрансплантація) – реплантація власних клітин,

■ сингенну – від донора, який має з реципієнтом ідентичний фенотип (однояйцевий близнюк),

■ алогенну – від донора (найчастіше родича), який має сумісність з реципієнтом за більшістю антигенів І (А, В, С, D) та II (DR, DP, DQ) класів системи HLA.

Як патогенетичну терапію часом застосовують модифікатори біологічних реакцій (цитокіни, ретиноїди тощо).

У гематоонкології важливе значення має супровідна (допоміжна) терапія, яка скерована на лікування і профілактику ускладнень, що виникають у процесі протипухлинного лікування (табл. 7.12).

Ті головне завдання – запобігання ускладненням протипухлинної терапії та їх лікування, що передбачає проведення цілого комплексу заходів.

Початок цитостатичного лікування часто супроводжується важкою інтоксикацією внаслідок масивного лізису злоякісних клітин (синдром лізису пухлини). їх швидке руйнування призводить до потрапляння в кров продуктів розпаду з розвитком гіперурикемії, гіперкаліємії, гіперфосфатемії, гіпокальціємії й нефропатії, а нерідко – й ДВЗ-синдрому.

Загальний стан хворих у процесі лікування оцінюють за багатьма показниками, а ефективність лікування в цілому – відповідно до загальноприйнятих критеріїв (табл. 7.13).

Таблиця 7.12. Допоміжна терапія

Синдром (ускладення)Лікування (профілактика)
Геморагічний синдромТромбоконцентрат, тромбопоетин. Лікування ДВЗ-синдрому
Анемічний синдромКонсервовані еритроцити, ЕРО
Синдром імунодефіциту, нейтропенія (80 % інфекцій походять з травного каналу)Асептичні умови (боксовані приміщення). · Селективна деконтамінація кишок (неоміцин, ністатин, амфотерицин). Антибактерійні, протигрибкові, противірусні ліки. Колоніє- стимулюючі чинники росту (G-CSF GM-CSF). Внутрішньовенний імуноглобулін
інтоксикаційний (лізис пухлини)Детоксикація (форсований діурез) ізотонічними розчинами 3-5 л/м2, плазмаферез, цитаферез
Пперурикеміяінгібітор ксантинової оксидази (алопуринол) Рекомбінантна оксидаза сечовини (разбуриказа)
Антрациклінова кардіоміопатіяКардіоксан. Етіол. Обмеження застосування антрациклінів у випадках, коли їх загальна доза перевищує 500 мг/м2
ГепатитиГепатект (імуноглобулін проти гепатиту В), INF-α
Нудота, блювотаГранісетрон (кітрил), ондасетрон (зофран, латран), допасетрон (навобан), DEXA
Мукозит, ентеритПарентеральне харчування
Больовий синдромНестероїдні протизапальні та знеболювальні ліки
Геморагічний циститУромітексан (Месна)

Таблиця 7.13. Оцінка ефективності лікування хворих на гематоонкологічні хвороби

Повна відповідь (ремісія) – немає проявів хвороби (органомегалії, симптомів інтоксикації, змін у гемоцито- та мієлограмі) протягом 2-х місяців.
Видужання – клініко-лабораторна ремісія, що триває понад 5 років.
Часткова відповідь – на фоні терапії органомегалія (лімфаденопатія, сплено- та гепатомегалія) зменшується протягом 2-х місяців як мінімум на 50 %.
Брак відповіді – немає відповіді на лікування за перерахованими критеріями.
Прогресування хвороби – наростання проявів хвороби на фоні лікування.
Рецидив – відновлення хвороби після досягнення ремісії. Ранній – під час терапії або до 6 місяців після її закінчення. Пізній – від 0,5 до 5 років після закінчення терапії.
Вторинна пухлина: новоутворення, діагностоване через 5 років і більше після досягнення ремісії, або пухлина з інших тканин. Усі випадки рецидиву (особливо пізнього) потребують комплексної й ретельної діагностики.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЕМАТООНКОЛОГІЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ
  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів