| Первинна (ідіопатична) · Вторинна (симптоматична) · Лімфопроліферативні хвороби (ХЛЛ, ХГ, плазмацитома та інші) · Системні хвороби сполучної тканини (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит) Спричинені ліками (пеніциліни, цефалоспорини, аспірин, ізоніазид, метилдопа та інші) |
| Викликані холодовими антитілами (IgM) |
| Первинна · Первинний синдром холодових антитіл (холодова пароксизмальна гемоглобінурія) · Вторинна (симптоматична) · Лімфопроліферативні хвороби · Інфекції (HCV, HBV, EBV, HIV, Mycoplasma pneumoniae, Salmonella). · Викликана двофазними антитілами Доната – Ландштайнера [Donath, Landsteiner] (IgG). |
багатьох хвороб (гепатити, цитомегаловірусна інфекція, інфекційний мононуклеоз, імунодефіцитні, лімфопроліферативні та інші хвороби). Тому для з'ясування причини їх виникнення слід ретельно збирати анамнез і проводити комплексне обстеження.
Хворим на гемолітичні анемії проводять проби Кумбса. За допомогою прямої проби Кумбса (еритроцити пацієнта з антитілами + антиглобулінова сироватка = аглютинація еритроцитів) виявляють антитіла (переважно IgG) або комплемент (С5), фіксовані на поверхні еритроцитів. Непряма проба Кумбса виявляє нефіксовані антитіла проти еритроцитів у плазмі крові (плазма пацієнта з антитілами + еритроцити барана + антиглобулінова сироватка = аглютинація еритроцитів). Також потрібно досліджувати білки крові (протеїнограма), імуноглобуліни, циркулюючі імунні комплекси і наявність холодових антитіл (кріоглобулінів).
Лікування має охоплювати усунення першопричини імунного гемолізу (лікування основної хвороби, відміна медикаментів, що провокують гемоліз), а також імуносупресивну терапію (глюкокортикоїди, внутрішньовенний імуноглобулін).
У тяжких випадках проводять плазмаферез. За неефективності глюкокортикоїдів рекомедується спленектомія (у 2/3 пацієнтів вона ефективна). Трансфузію еритроцитів (підібраних за Кумбсом) проводять у разі тяжкої анемії.
Хворим, резистентним до такого лікування, призначають Імуносупресивну терапію цитостатичними препаратами (циклофосфамід, азатіоприн, 6-меркаптопурин тощо).
Гемолітичний криз
Гемолітичний криз – це гостре масивне руйнування еритроцитів у кров'яному руслі з розвитком анемії, жовтяниці та порушенням загального стану хворих.
Потребує надання невідкладної медичної допомоги.
Лікування гемолітичного кризу передбачає усунення причини гемолізу, тобто лікування хвороби, яка його спровокувала, і/або ліквідацію ланки патогенезу його виникнення. Проводять адекватну замісну (переливання консервованих еритроцитів), дезінтоксикаційну і симптоматичну терапію.
Якщо гострий гемоліз зумовлений тепловими антитілами, призначають глюкокортикоїди (преднізолон 1-2 мг/добу), внутрішньовенний гамма-глобулін, а в разі холодових антитіл – тепло і плазмаферез.
Стоматологічні аспекти гемолітичної анемії
Усі гемолітичні анемії – протипоказання до застосування наркозу. Найбільш проблемним є лікування пацієнтів із серпоподібно- клітинною анемією. Слід уникати призначення аспірину, який може спровокувати гемолітичний криз. Бензодіазепінів слід також уникати. Елективну хірургію слід виконувати в стаціонарі. Преоперативно необхідно коригувати анемію до рівня 100 г/л. У деяких пацієнтів можливе проведення гемотрансфузії, яка може викликати алоімунізацію до 20%. Слід приготувати кров для трансфузії. В умовах кризу хворому треба дати кисень і виконати інфузію бікарбонату. Гемотрансфузія потрібна, якщо рівень гемоглобіну впаде нижче 50%. Хірургічні процедури слід протектувати антибіотиками (ванкоміцин або кліндаміцин).
Серпоподібноклітинна анемія може супроводжуватися сильним болем у щелепах, який імітує зубний біль або остеомієліт. Симптоми пульпіту виникають без інфекційного процесу, але іноді розвивається асептичний некроз пульпи. Рентгенографічно діагностуються щільні вогнища у щелепах і виличних кістках. Ці вогнища дуже болючі при кризах і потребують анальгетиків. Біль контролюють ацетамінофеном і кодеїном. Кризи часом супроводжуються остеомієлітом. Можливий розвиток гіперпігментації, гіпомінералізації емалі.
Анемія хронічної хвороби
Анемія хронічної хвороби ще відома як анемія хронічного запалення. Вона може виникати в разі:
■ тривалого перебігу інфекційних процесів (остеомієліт, туберкульоз, інфекційний ендокардит, емпієма);
■ системних хвороб сполучної тканини (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак);
■ злоякісних хвороб;
■ хвороб обміну (цукровий діабет);
■ хронічної недостатності кровообігу;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гемолітичні анемії“ на сторінці 2. Приємного читання.
