Принципи лікування
Етіотропно-антибактеріальна терапія протягом тривалого часу: в разі стрептококової етіології – 4 тиж., стафілококової – 6 тиж., у разі грамнегативних збудників – не менше 8 тиж. Тривалість комбінованої антибіотикотерапії складає не менше 6 тиж. в ускладнених випадках у пацієнтів із протезованим клапаном (категорія рекомендацій На, рівень В). Лікар вибирає антибіотик, призначає оптимальні дози: амоксицилін 0,6-1,2 г в/в, в/м 3 рази на день, гентаміцин по 1 мг/кг 3 рази на добу в/в, ванкоміцин по 1 г в/в 2 рази на день; цефтріаксон 2 г 1 раз на день. Найдоцільнішим є вибір антибіотикотерапії за результатами гемокультури.
При гострих формах ІЕ, викликаного переважно стафілококами та грам(-)-мікроорганізмами, доцільно призначати імунотерапію і дезінтоксикацію.
ГК призначають за наявності ознак імунного конфлікту у формі гломерулонефриту, васкуліту, міокардиту, а також явищ бактеріального шоку.
Значно покращує результати консервативного лікування хірургічне втручання з видаленням ушкодженого клапана, де є вегетації. Показання: швидке зруйнування клапана, неефективність медикаментозної терапії.
Результати лікування можна оцінити через 6-12 місяців.
Профілактика
Ситуаціями з високим ступенем ризику вважають перенесений раніше ІЕ, наявність протезованих клапанів серця або іншого матеріалу зовнішнього походження, а також складні ціанотичні вроджені аномалії. Профілактику потрібно здійснювати лише у пацієнтів із високим або помірним ступенями ризику.
Антибактеріальна профілактика показана при таких серцевих станах:
■ протезовані клапани серця (група високого ризику);
■ складна вроджена вада серця з ціанозом (група високого ризику);
■ раніше перенесений інфекційний ендокардит (група високого ризику);
■ створені хірургічним шляхом системні або легеневі кондуїти;
■ набуті хвороби клапанів серця;
■ пролапс мітрального клапана з клапанною регургітацією або виражене потовщення клапана;
■ неціанотична вроджена хвороба серця (за винятком вторинного дефекту міжпередсердної перегородки), включаючи бікуспідальні аортальні клапани;
■ гіпертрофічна кардіоміопатія.
Ця рекомендація має клас І із рівнем доказовості С
Як несерцеві стани з підвищеним ступенем ризику розглядають: старший вік; стани, що сприяють утворенню небактеріальних тромботичних вегетацій; уражуючі локальні неімунні механізми захисту; стани з підвищеним ризиком/вираженістю бактеріемії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діагностика“ на сторінці 2. Приємного читання.
