При 2 типі атріовентрикулярної блокади II ступеня (тип Мобітц II) наявні постійний інтервал PQ, періодичне випадіння шлуночкових комплексів. При цьому типі блокади не всі імпульси доходять до шлуночків: в одних випадках проводиться кожен другий імпульс, в інших – кожен третій і т.д. Чим нижча в провідній системі атріовентрикулярна імпульсна провідність, тим тяжча клініка. При цій патологи виникає низьке ураження – тому змінюється комплекс QRS. Клінічні прояви: повільний пульс, повільний ритм шлуночків. Прогностично несприятливий. Нерідко цей тип блокади є провісником повної поперечної блокади. Часто зустрічається на фоні переднього інфаркту міокарда.
Унаслідок випадіння частини шлуночкових скорочень їх кількість може значно зменшуватися (до 30-40 за хвилину). Виражене сповільнення шлуночкового ритму може призвести до виникнення нападів Морґаньї – Адамса – Стокса. У хворих раптово настають сильне запаморочення, занепокоєння, а потім втрата свідомості.
Може настати момент, коли передсердно-шлуночковий пучок зовсім втрачає здатність проводити імпульс від передсердь до шлуночків. Тоді прогноз залежатиме від того, наскільки шлуночки будуть працювати під впливом власного ритму.
Для оцінки функціонального компонента в розвитку неповної блокади використовують пробу з атропіном. Якщо після ін'єкції атропіну блокада зникає, то вона зумовлена функціональними змінами.
Третій ступінь атріовентрикулярної блокади – повна поперечна блокада. При цьому виді блокади повністю припиняється проведення імпульсів із передсердь до шлуночків, у шлуночках створюється свій гетеротопний осередок ідіовентрикулярного ритму, причому чим нижчий автоматизм, тим тяжча клініка. Спостерігається повна дисоціація, передсердя і шлуночки скорочуються незалежно одне від одного, ритм передсердь близький до норми, а в шлуночків своя частота – 40 за хв і менше. Остання залежить від рівня ураження: якщо страждає атріовентрикулярний вузол – 40-50 за хв, якщо ніжка пучка Пса – 20 за хв і менше. Прогноз залежить від основної хвороби і локалізації ушкодження. Найчастіше в основі повного пеперечного блоку лежить тяжке органічне ураження (сифіліс тощо). Різко збільшується ударний об'єм серця, високий систолічний тиск, діастолічний – низький або нормальний, зростає пульсовий тиск. У шлуночків велика систолічна пауза, вони дуже переповнюються кров'ю в діастолі, звідси виникають їх дилатація і гіпертрофія. Пульс повільний. Розміри серця збільшуються, в основному – вліво, інколи вислуховується систолічний шум відносної недостатності мітрального клапана (за рахунок дилатацп). Тони серця послаблені, періодично з'являється "гарматний" І тон Стражеска – коли майже збігаються в часі систоли передсердь і шлуночків. Може мати місце додатковий III тон. Може з'являтися систолічний шум вигнання на верхівці серця. Часто виявляється пульсація вен, яка пов'язана зі скороченням передсердь, особливо виражена при гарматному тоні Стражеска. Можуть бути тяжкі ускладнення:
• 1 Прогресуюча серцева недостатність, особливо при фізичному напруженні, виникнення якої пов'язане з низькою частотою серцевих скорочень.
• 2 Синдром Морґаньї – Адамса – Стокса – часто виникає при переході неповної блокади у повну і при подальшому розвитку порушень атріовентрикулярної провідності. При цьому власний автоматизм ще не встиг виробитися, кров не надходить на периферію, а чутливий головний мозок відповідає втратою свідомості. В основі виникнення синдрому лежать припинення надходження крові, ішемія мозку. В одних випадках це буває пов'язано з асистолією шлуночків на фоні повної блокади, в інших – із фібриляцією шлуночків. Клінічно це проявляється так: раптова блідість, втрата свідомості, пульс не визначається, тони серця не вислуховуються. Потім хворий синіє, з'являються судоми. Можуть мати місце мимовільні сечовипускання і дефекація. Можлива смерть через
• 3-4 хв, але часто напад закінчується на 1-2 хв: включається ідіовентрикулярний водій ритму шлуночків.
Розрізняють постійну форму атріовентрикулярної блокади III ступеня і епізодичну (інтермітуючу), яка найчастіше дає синдром Морґаньї – Адамса – Стокса і прогностично є найнесприятливішою формою.
ЕКГ-ознаки – повна дисоціація: у передсердь – свій ритм, у шлуночків – свій (повільніший). Чим нижчий блок, тим більша деформація QRS.
Лікування
Лікування атріовентрикулярної блокади залежить від причин її виникнення і ступеня блокади. Передусім слід лікувати основну хворобу. При атріовентрикулярній блокаді І ступеня спеціального лікування не потрібно. При атріовентрикулярній блокаді II і III ступенів слід враховувати локалізацію блокади. При проксимальному типі (на рівні передсердно-шлуночкового вузла) блокади можна використовувати атропін, симпатоміметичні засоби, ізадрин, ізопреналін по 5-20 мг4-8 раз на добу або алупент по 20 мг 4-6 раз на день.
При атріовентрикулярній блокаді дистального типу (на рівні ніжок пучка Пса) терапія менш ефективна. При АВ-блокаді II ступеня (Мобітц II) установлюють штучний водій ритму. При блокаді III ступеня показана імплантація штучного водія ритму.
Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Внутрішньопередсердна блокада“ на сторінці 2. Приємного читання.
