Лікування

Внутрішня медицина

Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцію) знижують артеріальний тиск у хворих на гіпертонічну хворобу завдяки зниженню судинного тонусу, що зумовлено зниженням концентрації кальцію в гладких м'язах судин. Верапаміл і дилтіазем діють також на синусовий і передсердно-шлуночковий вузли, у зв'язку з чим їх призначення протипоказане при слабкості синусового вузла, передсердно- шлуночковій блокаді та вираженій брадикардії. Для лікування гіпертонічної хвороби призначають переважно пролонговані форми антагоністів кальцію: ніфедипінретард (10-130 мг на добу), верапаміл-ретард (240 мг на добу), амлодипін (5-10 мг на добу).

Інгібітор реніну аліскірен призначають по 150 мг на добу. Препарат знижує активність реніну плазми, інгібує конверсію ангіотензиногену в ангіотензин І і таким чином знижує AT.

Альфа-адреноблокатори в 1999 році виключені з групи засобів першої лінії і належать до препаратів другої лінії. Вони мають виражену судинорозширювальну дію внаслідок селективної блокади альфа- 1-адренорецепторів периферичних судин. із препаратів цієї групи найчастіше призначають празозин (0,5 мг на добу), доксазозин (1-2 мг на добу).

Засобами другої лінії в терапії гіпертонічної хвороби є також антиадренергічні засоби центральної дії – клонідин (усередину 0,075 мг на добу), резерпін (усередину 0,5 мг на добу), симпатолітики з периферичною дією – гідралазин (10- 25 мг на добу) тощо.

У використанні того чи іншого антигіпертензивного засобу слід дотримуватися таких вимог: використовувати найнижчі дози препарату на початку лікування; для досягнення максимального гіпотензивного ефекту слід комбінувати ліки (часто краще добавити невисоку дозу іншого засобу, ніж підвищити дозу першого), призначати препарати переважно пролонгованої дії.

Надання невідкладної допомоги при гіпертензивному кризі. Лікар- стоматолог на своєму робочому місці зобов'язаний надати хворому при гіпертензивному кризі невідкладну допомогу.

Вибір препаратів для лікування гіпертонічних кризів і спосіб їх уведення залежать від наявності та ступеня вираженості ураження органів-мішеней (неускладнені й ускладнені кризи).

Для лікування неускладненого гіпертензивного кризу без ушкодження органів-мішеней або з мінімальним ступенем їх ураження AT знижують поступово протягом 24-48 год., препарати застосовують усередину або під язик – каптоприл (12,5- 50 мг), клонідин (0,075-0,3 мг), ніфедипін (5-20 мг), нітрогліцерин (0,5 мг).

Хворих з ускладненим гіпертензивним кризом госпіталізують у палату інтенсивної терапії і негайно розпочинають лікування. Для купірування ускладненого гіпертензивного кризу у хворих із ураженням органів-мішеней антигіпертензивні препарати вводять внутрішньовенно. Вводять нітропрусид натрію (внутрішньовенно крапельно 0,5-10 мкг/кг/хв.), нітрогліцерин (внутрішньовенно крапельно 5-10 мкг/хв.), еналаприлат (1,25-5 мг внутрішньовенно), пропранолол (внутрішньовенно крапельно 2-5 мг), лабеталол (внутрішньовенно крапельно 0,5-2,0 мг/ хв.), клонідин (внутрішньовенно 0,075- 0,3 мг), фентоламін (внутрішньовенно 5-15 мг), фуросемід (внутрішньовенно 20-120 мг).

Прогноз при гіпертонічній хворобі визначається не тільки стадією хвороби, а й рівнем AT і наявністю супутніх факторів ризику та супутніх клінічних ускладнень.

На І стадії ГХ він сприятливий, оскільки при відповідному режимі та лікуванні патологічний процес може бути оборотним.

На II стадії ГХ прогноз менш сприятливий, оскільки лікування приводить лише до короткочасного ефекту, особливо за наявності змін у серці, нервовій системі, судинах очного дна, нирках.

На III стадії ГХ прогноз несприятливий, зміни необоротні, хворі непрацездатні. Найнесприятливіший прогноз – при “злоякісній” формі хвороби.

Для оцінки прогнозу АГ введена стратифікація хворих залежно від ступеня ризику. Критерії стратифікації ризику наведені в табл. 2.2.

Інші чинники ризику, крім АТАртеріальний тиск
нормальний · 120-129 / 80-84високий · нормальний · 130-139 / 85-891 ступінь АГ; 140-159 / 90-992 ступінь АГ; 160-179 / 100-1093 ступінь АГ · ≥180 / ≥110
Немає інших чинників ризикусередній у популяції (0)середній у популяції (0)низький (0)помірний (N)високий (III)
1-2 чинники ризикунизький (1)низький (1)помірний (П)помірний (N)дуже високий (IV)
3 або більше чинників ризику, ураження органів* мішеней, цукровий діабет або метаболічний синдромпомірний (II)високий (110високий (III)високий (III)дуже високий (IV)
Супутні клінічні ускладненнявисокий (III)дуже високий (IV)дуже високий (IV)дуже високий (IV)дуже високий (IV)

Низький ризик означає 10-річну вірогідність серцево-судинних ускладнень (фатальних І нефатальних) менше 15%, помірний – 15-20%, високий – 20-30%, дуже високий – більше 30%. Установлення ступеня ризику серцево-судинних ускладнень має значення не тільки для прогнозу захворювання, а й для характеру антигіпертензивної терапії та цільового рівня артеріального тиску.

Профілактика. Первинна профілактика передбачає обмеження тривалої дії несприятливих призвідних зовнішніх чинників. Вторинна профілактика охоплює диспансерний нагляд і раціональну гіпотензивну терапію.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікування“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування
  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів