Лейкопенії
■ Лейкопенія – зменшення в крові кількості лейкоцитів (< вчасності діагностики й початку лікування;
■ тяжкості, швидкості наростання і тривалості лейкопенії (нейтропенії);
■ причини виникнення (характеру й агресивності цитостатичного чи променевого лікування);
■ наявності вогнищ (хронічний гайморит, тонзиліт, карієс) або “вхідних воріт" інфекції (ушкодження шкіри і слизових, внутрішньовенні катетери).
Найтяжчий прояв лейкопенії – це агранулоцитоз, тобто зменшення кількості гранулоцитів у крові менше 0,55 х 109/л або лейкоцитів менше 1,0 х 109/л (табл. 7.29). Найчастіше він розвивається у пацієнтів з апластичною анемією, в процесі лікування цитостатичними ліками, після ТСК. У хворих з агранулоцитозом часто виникають тяжкі інфекційні ускладнення, тому їм слід надавати невідкладну медичну високоспеціалізовану допомогу (див. "Невідкладна допомога в гематології").
Нейтропенія часто розвивається у пацієнтів, які отримують інтенсивне протипухлинне лікування, т.зв. "цитостатична
Таблиця 7.31. Ступені тяжкості лейкопенії
| Легкий – лейкопенія | 3,0-4,0 х 109/л | 1,5-1,9 х 109/л | невисока |
| Середній – гранулоцитопенія | 2,0-2,9 х 109/л | 1,0-1,4 х 109/л | значна |
| Тяжкий – гранулоцитопенія | 1,0-1,9 х 109/л | 0.5-0,9 х 109/л | висока |
| Дуже тяжкий – агранулоцитоз | < 1,0 х 109/л | < 0,5 х 109/л | дуже висока |
хвороба" (частіше на 7-й день після закінчення курсу хіміотерапії). Вона проявляється гіпертермією, інтоксикацією, тяжкими інфекціями (сепсис, пневмонія), виразково-некротичними змінами слизових (стоматит, ангіна, некротична ентеро- патія, парапроктит), які важко піддаються лікуванню.
Агранулоцитоз
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ“ на сторінці 2. Приємного читання.
