*** S поверхневий IgM
У лікуванні рецидивів використовують високоінтенсивну цитостатичну терапію, а після досягнення ремісії проводять ТСК.
Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) є найпоширенішою лейкемією у дорослих. Хворіють переважно чоловіки після 50-ти років.
Клініка ХЛЛ залежить від варіанта і фази (стадії) хвороби. У початковій (прихованій) фазі симптомів хвороби немає. Діагноз встановлюють, досліджуючи гемоцитограму пацієнтів під час профілактичного огляду або звернення до лікаря з інших причин. Периферичні лімфатич
Таблиця 7.22. Протипухлинні препарати, що використовуються в лікуванні ГЛЛ
| Індукція ремісії | Доксорубіцин, вінкристин, преднізолон, L-аспарапназа |
| Консолідація (закріплення) ремісії | 6-меркаптопурин, цитозар, циклофосфамід, мето-трексат (високі дози), вепезид, теніпозид |
| Інтенсифікація (реіндукція) | Дексаметазон, вінкристин, даунорубіцин, L-аспарагіназа, циклофосфамід, 6-тіогуанін |
| Підтримувальна терапія | 6-меркаптопурин, метотрексат (малі дози) |
ні вузли, печінка й селезінка зазвичай не збільшені.
Для стадії виражених клінічних проявів найхарактернішим є збільшення лімфатичних вузлів, печінки й селезінки. Полілімфаденопатія, зазвичай білатеральна, часто з ураженням шийних і пахвових лімфовузлів. Вузли еластичні, неболючі, рухомі, діаметром 2-5 см. Перебіг хвороби може супроводжуватися симптомами інтоксикації (втрата маси тіла, підвищена пітливість, артралгії, свербіж шкіри), інфекційними ускладненнями (гострі респіраторні інфекції, бронхіт, пневмонія) і незначною жовтяницею як прояв автоімунної гемолітичної анемії.
Прогресування хвороби на пізніх стадіях проявляється інтоксикаційним, анемічним, геморагічним синдромами та імунодефіцитом з розвитком важких інфекцій і виснаженням хворих. У 3-5 % випадків ХЛЛ трансформується в лімфому не-Ходжкіна (ЛНГ) високого ступеня злоякісності (синдром Ріхтера).
У гемоцитограмі характерними є стійкий лімфоцитоз (>10х109/л), наявність зруйнованих лімфоцитів і їхніх ядер (тіні Гумпрехта), автоімунна гемолітична анемія й тромбоцитопенія.
Діагноз ХЛЛ встановлюють за умови наявності в кістковому мозку понад 25 % "зрілих" лімфоцитів або понад 10% гранулярних лімфоцитів.
Гістологічна картина лімфатичних вузлів нагадує ЛНГ низького ступеня злоякісності. Біохімічне дослідження крові часто виявляє р2-мікроглобулінемію (4-12 мг/мл) і гіпогаммаглобулінемію.
Перед початком лікування слід проводити цито- й молекулярно-генетичні дослідження, бо в 50 % випадків виявляють хромосомні аномалії: трисомію 12 хромосоми, аберацію довгого плеча 13 хромосоми (13q14), мутацію гена р53 на короткому плечі 17 хромосоми тощо.
Діагноз має передбачати визначення стадії хвороби відповідно до загальновизнаних класифікацій Binet і/або Rai (табл. 7.23,7.24.).
На стадіях 0 і ІА ХЛЛ цитостатична терапія не проводиться, однак хворі потребують постійного спостереження лікаря- гематолога. При прогресуванні хвороби й/або погіршенні якості життя пацієнтів вирішують питання про призначення протипухлинного лікування.
У лікуванні хворих на ХЛЛ найчастіше застосовують хлорбутин (лейкеран), на який позитивно відповідають 50-79% хворих. Високоефективне також застосування аналогу пуринів – флюдарабіну, як самостійно, так і в комбінації з іншими препаратами.
Лікування "пухлинної форми" ХЛЛ (великий конгломерат однієї групи лімфатичних вузлів) часто здійснюється за програмою СОР або CHOP.
Таблиця 7.23. Стадії ХЛЛ за Binet (1981)
| А | немає, 1 або 2 ділянки | >100 | >100 |
| В | 3,4 або 5 ділянок | >100 | >100 |
| С | не має значення | < 100 | < 100 |
* Кожна з наступних анатомічних ділянок рахується як одна: лімфатичні вузли діаметром понад 1 см на шиї, в пах* вових і пахвинних ділянках, печінка і селезінка.
** Випадки вторинної анемії (залізодефіцитна, мегалобластна) мусять бути ідентифіковані та ліковані після встановлення стадії хвороби.
Таблиця 7.24. Стадії ХЛЛ за Rai (1987)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЛІМФОМИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
