• 1 Для малосимптомних пневмоній (з відносно легким перебігом) типові скарги на кашель, підвищення температури тіла, слабкість, зниження працездатності, підвищену пітливість. Дані об'єктивного обстеження малоінформативні. Гемограма відображає помірно виражений запальний процес, рентгенограма виявляє інфільтрацію легеневої тканини в межах одного-двох сегментів, посилення судинного малюнка.
• 2 Яскрава, класична клінічна картина характерна насамперед для часткових пневмоній, що викликані пневмококом, стафілококом, фрідлендерівською паличкою. Тяжкий перебіг зумовлений великим об'ємом ураження легеневої паренхіми і вираженою інтоксикацією. Клінічна картина відповідає класичному опису – з вираженою задишкою, ціанозом, плевральним болем (особливо в перші дні), кашлем, спочатку непродуктивним, болючим, пізніше – з виділенням мокротиння бурого чи коричневого кольору. Об'єктивним дослідженням визначається притуплення ясного легеневого звуку, різко ослаблене дихання відповідно до локалізації ураження, на початку і в кінці процесу – крепітація; можливе виявлення шуму тертя плеври. Лабораторні показники відображають активність запального процесу; рентгенологічне дослідження виявляє часткову (полісегментарну) Інфільтрацію паренхіми. Типові ускладнення у вигляді плевриту, ателектазу, абсцесу інфекційно-токсичного шоку.
• 3 Термін "атипова пневмонія" використовують, якщо збудниками є внутрішньоклітинні мікроорганізми (Mycoplasma pneumoniae. Legionella pneumophila. Chlamydia pneumoniae. Chlamydia psittaci, рикетсії), які не виявляються звичайним бактеріологічним дослідженням мокротиння і нечутливі до пеніцилінів, цефалоспоринів, аміноглікозидів. Атипову пневмонію підозрюють при неефективності (збереження гарячки, погіршання стану) терапії зазначеними препаратами протягом 2-3 діб від початку лікування. Визначення атипових збудників можливе тільки при серотипуванні на відносно пізніх строках хвороби. Атипова пневмонія може розпочинатися ураженням верхніх дихальних шляхів (фарингіт, трахеїт); часто супроводжується кон'юнктивітом, лімфаденопа- тією. Зрідка визначається екзантема (папульозно-везикулярного характеру). Спостерігається тенденція до гіпотензії; характерна гепатосплено- мегалія. Рентгенологічне дослідження документує наявність негомогенної інфільтрації, розсмоктування якої відбувається дуже повільно (більше місяця навіть за умов адекватної терапії). Лейкоцитоз виявляється не завжди; більш постійне прискорення ШОЕ.
• 4 Клінічна картина пневмонії в осіб похилого і старечого віку зазвичай не відповідає "класичній” і може мати перебіг із нормальною або зниженою температурою тіла. Малопродуктивний кашель, субфебрилітет на фоні задишки вичерпують скарги, пов'язані з ураженням паренхіми легень. Сухі чи вологі хрипи, крепіта
ція у літніх вимагають диференційної діагностики з патологічними аускультативними феноменами внаслідок пневмосклерозу, серцевої недостатності, бронхіальної обструкції. Поза- легеневі прояви хвороби в літньому віці утруднюють її диференційну діагностику і охоплюють ураження ЦНС (сонливість, загальмованість, апатія); порушення діяльності серцево-судинної системи (декомпенсація кровообігу, прогресування СН, порушення ритму, тенденція до гіпотензії), декомпенсацію цукрового діабету.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація“ на сторінці 2. Приємного читання.
