Хронічний пієлонефрит

Внутрішня медицина


Прогноз


Несприятливий перебіг ХПН констатується при нирковокам'яній хворобі, у хворих на цукровий діабет, при різноманітних уроджених аномаліях, які сприяють прогресуванню інфекційного процесу. Негативно впливає на перебіг ХПН порушення пасажу сечі, наприклад, при аденомі простати. Унаслідок прогресування ХПН типовим є розвиток хронічної ниркової недостатності або судинних ускладнень. Приєднання артеріальної гіпертензії значно погіршує прогноз. Хворі з високим артеріальним тиском частіше помирають від інфарктів та інсультів, ніж від ниркової недостатності.


Профілактика


Профілактичні заходи слід спрямовувати на запобігання інфікуванню системи сечовиділення і зниження ризику загострення основної хвороби. Тому хворим із порушенням пасажу сечі з різних причин (аномалії розвитку, нирковокам'яна хвороба та ін.) доцільно проводити профілактичні курси уросептичної терапії. Слід також намагатися усунути можливі чинники хірургічним шляхом за показаннями (камені, структури тощо). Необхідно ретельно проводити профілактику застудних хвороб і санацію хронічних вогнищ інфекції (своєчасне лікування карієсу зубів, пародонтозу, тонзиліту тощо). Допоможе уникнути прогресування процесу здоровий спосіб життя без шкідливих звичок, психічних і фізичних перевантажень, переохолоджень. Критерії загострення ХПН:

■ зміни характеру сечового синдрому з протеїнурією, лейкоцитурією;

■ поєднання погіршання аналізів сечі з появою нових екстраренальних симптомів: артеріальної гіпертензії (або різкого підвищення артеріального тиску); виникнення чи швидкого прогресування ниркової недостатності.


Лікування


Дієта. На стадії активного запалення та при загостреннях необхідно ввести обмеження на екстрактивні продукти харчування, гострі страви, зменшити вживання м'яса (споживати тільки відварене). За боронене вживання консервованих продуктів та алкогольних напоїв. Кількість солі обмежується до 5-8 г/добу. Такого режиму харчування дотримуються протягом 2-3 тижнів. Питний режим у хворих на ХПН зазвичай вільний, а за відсутності протипоказань повинен сягати 2 л/добу. Вважається, що форсування діурезу сприяє затуханню загострення патологічного процесу. Медикаментозна терапія. У період активного запалення показана антимікробна терапія. Спектр лікувальних засобів цієї спрямованості дуже широкий. Доцільно враховувати чутливість висіяних мікробних тіл до призначених лікарських засобів. Особливу увагу слід звертати на аналіз клінічної ефективності терапії. На активній стадії процесу тактика призначення протизапальних ліків полягає в послідовному використанні препаратів різного механізму і спектра дії, наприклад, антибіотиків та сульфаніламідів або антибіотиків та похідних налідиксової кислоти. Ефективними можуть бути цефалоспорини, аміноглікозиди; напівсинтетичні пеніциліни менш ефективні. Найширше використовують препарати з групи нітрофуранів. Добре зарекомендував себе препарат із групи хінолону, похідний нафтиридину – палін. Широко використовуються комбіновані препарати 5-НОК, бісептол. Сучасний арсенал уросептичних препаратів значно розширився: ефективними вважаються септрин, пімідель, ноліцин (норфлоксацин). Методика антимікробної терапії передбачає:

■ при необструктивних захворюваннях та відсутності рецидивів курс протягом 7-10 днів, якщо ефект достатній;

■ при частих рецидивах або збереженні лейкоцитурії показане лікування протягом 6 місяців;

■ при зниженні функції нирки доцільно проводити інтермітуюче лікування;

■ довготривале підтримуюче лікування хворих групи ризику (обструктивні захворювання, хвороби з порушенням обміну речовин – подагра, цукровий діабет, гіперпаратиреоз, часті пологи, дисфункція сечового міхура внаслідок неврологічних порушень, стійка висока артеріальна гіпертензія). Використовують дві схеми - 7-10 днів уживання антимікробних препаратів щомісяця (переривчаста) і безперервне лікування протягом 6 місяців.

Лікування при ХПН ускладнюється наступним:

■ інфекція здебільшого створюється в лікарні резистентними збудниками;

■ терапевтичну концентрацію препарату складно отримати без його токсичного ефекту;

■ терапевтичні концентрації ліків у сечі створюються дуже повільно, що призводить до формування нечутливості патогенних агентів;

■ нерівномірне порушення функції призводить до неоднакового виділення препарату в різних відділах нирки та персистенції інфекції в ділянках зі зниженою функцією.

Доцільно додатково використовувати різноманітні трави, яким притаманний виражені уросептичний і сечогінний ефекти (листя толокнянки, березові бруньки, чистотіл, листя бруслини, ромашка). Можна рекомендувати з тією ж метою журавлину і бруслину. При непіддатливому перебігу рекомендують "пасивну функціональну гімнастику" фуросемідом через день, яка створює погіршення умов для росту патогенної флори. У період загострення цей принцип реалізується методикою форсованого діурезу. При артеріальній гіпертензії призначають антигіпертензивні препарати за загальноприйнятими підходами. Ефективним вважається курортне лікування. Доцільно пити мінеральні води ("Смирновська", "Слав'янська", "Нафтуся"). Найкращі результати отримують у Желєзноводську, Трускавці. Показані також теплі мінеральні ванни. Хворі на ХПН працездатні тривалий час, але постійно мають перебувати під диспансерним наглядом лікаря загальної практики або нефроло- га, що дозволяє забезпечити регулярний контроль аналізів сечі та своєчасно корегувати тактику лікування.

Наступний розділ:

НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хронічний пієлонефрит“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит
  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів