Пієлонефрити

Внутрішня медицина

■ катетеризація сечового міхура;

■ ретроградна пієлографія;

■ ослаблення імунної системи;

■ нейрогуморальні розлади;

■ розлади нервової трофіки;

■ простуди;

■ вагітність.

Функціональні розлади уродинаміки:

• 1) порушення скоротливості верхніх сечових шляхів, що призводить до уростазу;

• 2) послаблення і згасання уродинаміки, зумовлені гормональними розладами;

• 3) різні аномалії сечової системи;

• 4) міхурово-сечовідно-нирковий рефлюкс;

• 5) тривалий ліжковий режим.


Клініка


Гострий початок. Прояви ГП мінливі залежно від форми і перебігу хвороби, бурхлива клінічна симптоматика характеризує гнійний варіант ГП, який може мати перебіг типу апостематозного нефриту, карбункула чи абсцесу нирки. Спокійніший перебіг має серозний ГП. У клінічному плані ГП проявляється тріадою скарг підвищення температури тіла, болі в поперековій ділянці та розлади сечовиділення. Ступінь гарячки залежить від вираженості запального процесу. У перші дні захворювання температура тіла зазвичай досягає 39-40 °С, характерний різкий озноб, проливне потіння, часто – нудота і навіть блювання. При гнійному ГП температура тіла гектичного характеру може коливатися протягом дня кілька разів. Гарячковий період триває 5-7 днів, потім температура набуває субфебрильних цифр і зберігається протягом наступних 1-3 тижнів. Відчуття болю в поперековій ділянці та верхній половині живота виникає в перші дні захворювання й зумовлене збільшенням органа і подразненням нервових закінчень. Біль частіше ниючий, однобічний. Тільки при двобічному ураженні він стає розлитим. Біль типу ниркової кольки можливий тоді, коли згустки гною закупорюють сечовід. Біль не змінює свого характеру від зміни положення тіла, але може посилюватися при пальпації живота. Розлади сечовиділення проявляються у всіх хворих із початку захворювання. Сечі виділяється 2,5-3 л/добу і більше (поліурія), виділення її стає частим (полакіурія) і болючим. Інколи сеча переважно виділяється вночі (ніктурія).

За фізикальними даними об'єктивного обстеження привертає увагу характерний вигляд хворих. Вони адинамічні. Можливе вимушене положення в ліжку з підігнутими до тулуба нижніми кінцівками (psoas<uMnmoM) у зв'язку з розповсюдженням запального процесу на навколониркову жирову клітковину, що зумовлює спастичну контрактуру поперекового м'яза. Обличчя змарніле; часто наявні герпетичні висипи. Язик сухий, із брудними жовтими нашаруваннями. Виявляється тахікардія, що пов'язана з гарячкою, септичною інтоксикацією. Артеріальний тиск знижений. Інколи настає бактеріальний шок: стан різко погіршується, розвиваються колапс, акроціаноз. При пальпації живота – болючість на боці ураженої нирки. Часто, особливо на початку захворювання, можна виявити ознаки подразнення очеревини. Можлива болючість у точках "сечоводів": реберно-поперековій, підреберній, верхньосечовідній. Симптом постукування в поперековій ділянці (за Пастернацьким, редукований) завжди позитивний. Окрім того, методом глибокої пальпації можна виявити болючість у верхній половині живота на боці патологічного процесу. Дані додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження полегшують діагностику ГП. У всіх хворих виявляють гострофазові показники: в гемограмі периферичної крові – лейкоцитоз зі зсувом лейкоцитарної та нейтрофільної формул уліво, прискорення ШОЕ; позитивні також гострофазові проби в біохімічному аналізі крові. Наявна помірна анемія. Сечовий синдром характеризується помірною протеїнурією (білок у разовій порції сечі рідко перевищує 1 г/л), лейкоцитурією (періодами – піурія, можливо – "німа" сеча, коли показники осаду нормальні при закупорці сечоводів згустком гною), незначна еритроцитурія, різноманітна циліндрурія. Обов'язковим є бактеріологічне дослідження сечі. Частота виявлення значимої бактеріурії, коли ріст колоній мікрофлори – понад 100000 мікробних тіл в 1 мл сечі, складає 85% випадків ГП. Ультразвукове дослідження нирок також обов'язкове для встановлення діагнозу. При цьому встановлюються зміни чашечкової та мискової систем на боці ураження, а за наявності абсцесу уточнюють його локалізацію і розміри. Інформативним для діагностики ГП є і рентгенологічне дослідження. На оглядовому знімку на боці ураження погано простежуються контури м'язів, помітне затемнення ураженої нирки зі своєрідним "ореолом" запалення навколониркової клітковини, а також зниження її рухомості, особливо на знімку під час вдиху. За допомогою екскреторної урографії виявляються зниження функції нирки з цього ж боку або "німа" нирка. Динамічна сцинтиграфія та ізотопна ренографія дозволяють уточнити функціональний стан нирки, підтверджують асиметрію процесу, виявляють локалізацію абсцесу або карбункула (сцинтиграфія).


Діагноз


Діагностика базується на сукупності клінічних, лабораторних та інструментальних даних. Особливу увагу слід звертати на рентгенологічні, ультразвукові та ізотопні методи дослідження.


Лікування


Дієта. На початковій стадії захворювання виправдане призначення висококалорійного харчування і великого об'єму рідини. Зменшення діурезу за рахунок порушення відтоку сечі вимагає його відновлення. Не слід обмежувати кількість солі в раціоні, вона має становити 10-12 г/добу. Медикаментозна терапія. До початку консервативної терапії слід пересвідчитися у відсутності обтурації шляхів сечовиділення, а при порушенні пасажу сечі відновити його за допомогою катетеризації або хірургічного втручання. З перших днів захворювання призначається активне протизапальне лікування. З цією метою призначають антибіотики широкого спектра дії (один або два одноразово з різними антибактеріальними властивостями) в поєднанні з сульфаніламідами повною терапевтичною дозою. Слід враховувати чутливість патогенної мікрофлори до протизапальних засобів. За умов низького діурезу при обтурації шляхів виведення сечі дози препаратів мають бути знижені щонайменше вдвічі. Поряд із цим проводять симптоматичну антипіретичну і дезінтоксикаційну терапію. У разі значної інтоксикації досить ефективні 2-3 сеанси плазмаферезу на фоні програми антибіотикотерапії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пієлонефрити“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити
  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів