ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

Внутрішня медицина

Проноси зустрічаються рідко й зумовлені супутніми ураженнями тонкої кишки, що супроводжуються порушенням функцій травлення та всмоктування. У хворого на ВХ можуть появлятись різноманітні функціональні порушення: астенічні, неврастенічні, істероформні, афективні. Втрата маси тіла у період загострення має місце майже в усіх хворих на ВХ. Анемія у хворих на ВХ є наслідком кровотечі з виразки, причому вона може бути непостійною, незначною, прихованою, що виявляється лише при лабораторному дослідженні випорожнень кишечника. Під час огляду порожнини рота у хворих на ВХ часто виявляють каріозні зуби, а також супутній пародонтоз, які негативно впливають на якість пережовування їжі, що може сприяти загостренню ВХ, особливо шлункової локалізації. Язик у хворих на ВХ із супутнім гастритом може бути покритий білувато-жовтуватим нальотом, а через прогресування атрофічного гастриту зі зниженою секреторною функцією шлунка згладжуються його сосочки. При поверхневій пальпації живота під час загострення ВХ часто визначається локальний помірний біль в епігастральній ділянці зліва (при медіогастральних) або справа (при пілоричних або дуоденальних виразках) від серединної лінії, а при локалізації виразкового дефекту в кардіальному й субкардіальному відділах шлунка – безпосередньо біля мечоподібного відростка. Болючість при поверхневій пальпації живота у хворих на ВХ часто поєднується з помірною резистентністю м'язів передньої черевної стінки в ділянці верхньої третини правого (при дуоденальній локалізації виразки) або лівого (при медіогастральних виразках) прямого м'яза живота, що пов'язано з реакцією парієтального листка очеревини. Певне значення в діагностиці загострення ВХ має позитивний симптом Менделя: поява чіткого локального болю під час ривкової пальпації в епігастральній ділянці. Позитивний симптом Менделя зникає після затихання загострення захворювання. Але загалом фізичне дослідження хворого малоінформативне при ВХ. Велике значення у хворих на ВХ має своєчасна діагностика ускладнень, які не тільки домінують у клінічній картині захворювання, а й нерідко визначають його прогноз. Ускладнення виникають під час загострення ВХ. Кровотеча – найчастіше і найнебезпечніше ускладнення ВХ, причому дуоденальні виразки дають кровотечі частіше, ніж шлункові. Переважно діагностують лише масивні профузні кровотечі з кривавим блюванням і меленою, які виникають майже одночасно. Шлункова кровотеча проявляється блюванням "кавовою гущею" (домішки крові в блювотних масах) і пізніше меленою – чорними дьогтеподібними випорожненнями. У тонкій кишці кров перетравлюється протеолітичними ферментами як харчовий білок і надає калу чорного кольору, а її продукти подразнюють кишку і прискорюють просування вмісту. Випорожнення стають липкими, з вугільним блиском, як дьоготь. У хворих із виразкою 12-палої кишки блювання може не бути, а першою ознакою кровотечі є раптове відчуття загальної слабкості, запаморочення, серцебиття, що відчувається ще до появи мелени і є проявом гострої судинної недостатності – колапсу. Пізніше розвивається анемія. При підозрі на кровотечу проводять ендоскопічне дослідження, яке має не тільки діагностичну, а й лікувальну мету – зупинити кровотечу шляхом зрошення плівкоутворювальними засобами, проведенням діатермо- чи лазерокоагуляції. Невідкладна допомога при шлунковій кровотечі на догоспітальному етапі має охоплювати такі заходи: ліжковий режим; холод на епігастральну ділянку; внутрішньовенне і внутрішньом'язове введення вікасолу, дицинону; вживання внутрішньо амінокапронової кислоти, антацидів, адсорбентів; при падінні артеріального тиску – поза Тренделенбурга. Серцеві та судинозвужувальні засоби протипоказані. Хворого необхідно госпіталізувати в хірургічний стаціонар. Надалі в комплексне лікування таких хворих необхідно включати блокатори протонної помпи (омепразол) і препарати заліза (для поповнення його депо в організмі) (див. також розділ "Невідкладна допомога в гастроентерології"). Перфорація – це прорив виразки через усі шари стінки шлунка або дванадцятипалої кишки в черевну порж- нину. Перша ознака перфорації – це раптовий "кинджальний" біль у животі. Біль локалізується під грудьми і в правому підребер'ї. Блювання буває рідко. Підвищується температура тіла. Хворий займає вимушене положення на спині через біль. Риси обличчя загострюються. Язик сухий і обкладений. Пульс слабкого наповнення і напруження. Артеріальний тиск знижується – колаптоїдний стан. Черевна стінка різко болюча, напружена – дошкоподібна. При перкусії печінкова тупість не визначається. Через 3-4 год. біль слабшає і настає ніби поліпшення. Але поступово наростають ознаки дифузного перитоніту: різко підвищується температура тіла – гарячка, позитивні симптоми подразнення очеревини, явища кишкової непрохідності – метеоризм, затримка випорожнень і газів. У крові виявляють лейкоцитоз зі зсувом лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ. Діагноз перфорації виразки підтверджується рентгенологічно. Виявляється вільний газ у черевній порожнині, зокрема у вигляді "серпа" під діафрагмою над печінкою. Пенетрація – це проникнення виразки за межі стінки шлунка або 12-палої кишки в навколишні тканини й органи (сальник, підшлункова залоза, жовчні шляхи, печінка, товста кишка). Має менш гострий перебіг, ніж перфорація. З'являються симптоми, характерні для хвороб органів, утягнених у пенетрацію, – клініка панкреатиту, холециститу, перигастриту. Біль стає постійним, інтенсивним, іррадіює в спину чи під праву реберну дугу, може бути оперізуючим, втрачається зв'язок з їдою, не слабшає після вживання антацидів і спазмолітиків. Посилюються нудота, блювання, ознаки запалення – субфебрильна температура, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ. Рентгенологічно виявляється глибока "ніша", яка мало змінюється в процесі лікування. На ендоскопічному дослідженні – кругла, глибока, з високими краями виразка. Рубцювання пенетруючої виразки супроводжується появою грубих рубців, звужень і деформації. Лікування перфоративної і пенетруючої виразок лише оперативне.

Наступний розділ:

Пілоростеноз

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИРАЗКОВА ХВОРОБА“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА
  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів