Чинники техногенної небезпеки і ризику

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

У 2005 р. основним чинником гідродинамічної небезпеки в Україні був незадовільний стан більшості гідротехнічних споруд – гребель, дамб, шлюзів, тобто інженерних споруд, призначених для накопичення і концентрування значних об'ємів води.

У складі комплексу водозахисних споруд налічувалося 3,5 тис. км дамб, 1,2 тис. км берегоукріплення, понад 600 насосних і компресорних станцій для перекачування надмірних кількостей води, з них на Дніпрі – 308 км дамб, 325 км берегоукріплювальних споруд, а також 31 насосна і 3 компресорні станції. Через нестачу коштів багато з них втрачає надійність і загрожує виникненням НС. У разі аварії з руйнуванням тіла греблі можливе утворення хвилі прориву й затоплення значних територій.

Найбільшу гідродинамічну небезпеку для населення і навколишнього середовища створили каскад Дніпровських (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Каховське) та Дністровське водосховища (рис. 3.3).

Київська ГЕС є верхнім водосховищем каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі. Вона експлуатується з 1964 р., коли став до

Каскад Дніпровських водосховищ

Рис. 3.3. Каскад Дніпровських водосховищ

ладу перший агрегат. Останній, двадцятий, агрегат станції введений в експлуатацію у жовтні 1968 р. Водосховище Київської ГЕС – руслове, річкового типу, з обмеженим сезонним регулюванням. Площа дзеркала водосховища – 922 км2, повний об'єм – 3,73, корисний об'єм – 1,17 км3.

Київська ГАЕС розташована на правому березі Київського водосховища на 2,5 км вище від створу Київської ГЕС. Експлуатується з 1970 р. (запущено перший гідроагрегат), останній, шостий, гідроагрегат станції введено в експлуатацію в 1972 р. Нижнім водосховищем ГАЕС є водосховище Київської ГЕС. Штучно створена верхня водойма корисним об'ємом 3,7 млн м3 збудована на стрімкому березі Дніпра і здіймається над рівнем водосховища Київської ГЕС на 70 м. Встановлена потужність електростанції 235,5 МВт у генераторному режимі і 135 МВт – у насосному.

У зонах водосховищ тривають процеси підтоплення й затоплення земель. На незахищених масивах у зонах впливу водосховищ площа підтоплених земель становить 90 000 га, на незахищеному мілководді – близько 133 000 га. Нині в басейні вже підтоплено понад 100 міст і селищ міського типу. З цими процесами пов'язані такі негативні явища, як трансформація земель, деградація рослинного і тваринного світу, замулення й заболочення, евтрофікація водойм. Ситуація в басейні Дніпра ускладнюється високим рівнем розвитку ерозійних процесів і руйнування берегів. Протяжність берегової лінії Дніпровських водосховищ становить 3079 км, причому 1110,9 км – абразійно- ерозійні береги, які потребують укріплення.

Значну потенційну екологічну небезпеку в Україні створюють хвостосховища і шламонакопичувачі. Так, у 8 хвостосховищах, 5 накопичувачах та 8 шламонакопичувачах великих підприємств сконцентровано понад 260 млн м3 відходів [1]. В Україні вже була екологічна катастрофа на Дністрі у 1983 р., спричинена проривом греблі хвостосховища Стеблікського калійного комбінату.

З метою недопущення аварій і НС проводять планові обстеження й паспортизацію гідротехнічних споруд. Планові обстеження, як правило, треба проводити в період без снігу і без опадів, які можуть приховати зовнішні ознаки незадовільного стану споруд (випирання, вимокання, фільтрація крізь тіло греблі тощо). Чинниками аварій на гідротехнічних спорудах можуть бути місцеві деформації – осідання, сповзання, зсуви, тріщини, лійки виходів фільтраційного потоку, суфозійні явища, мокрі плями, підтоплення, заболочення, проникнення води у старі гірничі виробки шахт, порушення кріплень укосів і берм.

Горизонтально закриті дренажні системи та відвідні колектори закритого типу мають бути оснащені кришками, системою маркування, дренажним стоком, мати можливість вимірювання витрат у кожному колодязі. За технічними нормами експлуатації не допускаються замуленість колодязів, виникнення просадів, вимивин, зсувів, винищення грунту, наявність деревинної й чагарникової рослинності вздовж траси дрена. На спорудах для захисту від забруднення підземних вод, підтоплення і затоплення територій потрібно здійснювати режимні спостереження, надавати висновки санітарних і природоохоронних органів щодо їх роботоздатності.

Повітряні лінії електропередач (ЛЕП) є джерелом електромагнітного поля, що впливає на процеси життєдіяльності людини, флори і фауни. Поблизу ЛЕП високої напруги формуються сильні електричні поля, які можуть стати причиною електричних травм. За тривалого перебування людини в зоні дії сильного електричного поля спостерігаються зміни в діяльності центральної нервової системи, ендокринних залоз, в обміні речовин. Люди жаліються на головний біль, порушення сну, погіршення пам'яті, підвищену дратівливість, апатію. Тому необхідно якомога менше піддаватися впливу високої напруги. Електричне поле промислової частоти в зоні дії ЛЕП негативно впливає також на організми тварин і рослин.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чинники техногенної небезпеки і ризику“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику
  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА