Аналіз розподілу за останнє десятиліття НС, пов'язаних з аваріями в системі водопровідно-каналізаційного господарства, що є однією з найважливіших ланок життєзабезпечення, показав, що до 2004 р. простежувалась чітка тенденція зниження їх кількості, але в 2005 р. кількість НС знову зросла. До основних чинників виникнення НС на об'єктах життєзабезпечення належать незадовільний технічний стан каналізаційних і водопостачальних систем, порушення вимог технологічного процесу, недостатнє інвестування в поточний ремонт та відновлення основних фондів системи водопровідно-каналізаційного господарства.
Кількість НС, пов'язаних з раптовим руйнуванням будівель і споруд, з 2003 р. зменшується, але нестабільно (у 2005 р. – зросла). Відомо, що нині будівництво здійснюється в основному лише в економічних центрах (Київ, Донецьк, Дніпропетровськ), інші ж обласні центри перебувають у занепаді. Близько 0,5 % житлового фонду України, де постійно проживає 169,3 тис. мешканців, віднесено до категорії ветхих і аварійних.
Рис. 3.13. Шляхи надходження радіонуклідів в організм людини [38]
Рис. 3.6. Карта розвитку зсувних і деяких ерозійних процесів на території України: 1 – площа розвитку зсувів 1-ї категорії (уражено понад 40 %); 2 – площа розвитку зсувів 2-ї категорії (уражено 10–40 %); 3– плоша розвитку У 1–10 %); 4 – площі розвитку активних ярів; 5 – одиничні активні зсуви; 6 – одиничні пасивні зсуви• 7– одиничні активні яри
Рис. 3.7. Карта розвитку процесів підтоплення фунтів на території України:
1, 2 – площі природного підтоплення в регіонах багаторічного високого рівня стояння вод (0–2 м) першого від поверхні водоносного горизонту (І) та внаслідок перезволоження верхнього шару грунтів талими і поверхневими водами в районах зниження природного дренування на сільськогосподарських угіддях і в межах сільських населених пунктів (2); 3, 4 – площі техногенного підтоплення на територіях зрошення сільськогосподарських угідь (3) і на територіях зарегулювання поверхневого стоку та підйому рівнів води в річках під впливом водосховищ (4); 5 – безстічні та слабкосгічні зниження у рельєфі (поди); 6 – підтоплення забудованих територій під впливом витоків різноманітних розчинів із комунальних мереж і використання нераціональних виробничих технологій; 7 – території, що не підтоплюються
Рис. 3.8. Карта розвитку процесів просідання фунтів на території України:
1, 2 – площі розвитку просідання грунтів; І, ІІ – типи грунтових умов за просіданням – відповідно 5 см (2)
Рис. 3.9. Карта розвитку карстових процесів на території України:
1–3 – площі розвитку різностідйного карсту (1 – відкритого, 2 – напівпокритого, 3 покритого); 4–6 – типи карсту за літологічним складом (4 – карбонатний, 5 – сульфатний, сульфатно-карбонатний, 6 – галогенний, сульфатно-галогенний); 7, 8 – відповідно ділянки площинної активізації карсту та локальної активізації карсту під впливом техногенезу
Рис. 3.10. Карта районування території України за ступенем небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій внаслідок активізації екзогенних геологічних процесів:
1–3 – площі потенційного виникнення НС відповідно I, II і III категорій небезпеки; 4 – межі між площами поширення різних ЕГП, що належать до однієї категорії небезпеки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аварії в системах життєзабезпечення“ на сторінці 1. Приємного читання.
