Для переходу до кількісного оцінювання ризику ураження населення небезпечною хімічною речовиною необхідно враховувати той факт, що кількість уражених, відповідно до методики, залежить від площі зони зараження й часу експозиції (тривалості впливу отруйної хмари на людей). При виконанні оцінних розрахунків час експозиції беруть таким, що дорівнює часу випаровування НХР. Як уже зазначалося, площа зони зараження й час випаровування розлитої НХР є функціями погодного стану П.
Далі треба розрахувати ймовірність реалізації зони зараження тієї чи іншої глибини. Для цього потрібна інформація про ймовірність реалізації відповідної комбінації метеорологічних параметрів з урахуванням того факту, що глибина зони зараження Г є функцією чотирьох змінних:
(6.20)
де α – напрямок вітру; v – швидкість вітру; g – частка уражених серед населення, яке опинилося в зоні зараження; с – ознака наявності або відсутності хмарності.
Метеорологічні параметри зазвичай наводяться у довідниках у вигляді так званих таблиць повторюваності. Наприклад, для певного поєднання швидкості й напрямку вітру вказано число днів у році, протягом яких зазначене поєднання, як правило, реалізується. Крім інформації про повторюваність швидкостей і напрямків вітру для отримання повноцінного опису погодних станів в обсязі, необхідному для виконання розрахунків, потрібні додаткові дані про наявність хмарності. На підставі даних про повторюваність N погодних станів П можна знайти оцінку ймовірності реалізації погодного стану:
де – число днів, що відповідають певному погодному стану; Т – період спостережень.
Відповідно до формули (6.20), кожному погодному стану може бути поставлена в однозначну відповідність глибина зони зараження. Оскільки наведені в літературі метеорологічні дані мають дискретний і обмежений характер, то відповідна їм множина зон ураження також буде обмеженою і дискретною. Як уже зазначалось, кожному погодному стану П відповідає певна ймовірність його реалізації . З погодним станом однозначно пов'язана глибина Г зони поширення хмари, тому кожному значенню Г можна поставити у відповідність імовірність
, яку надалі позначатимемо як р(Г) – ймовірність реалізації відповідної зони зараження (рис. 6.10).
Завдання оцінювання ризику (умовного, оскільки ймовірність оцінювальної події в цьому випадку вважають такою, що дорівнює 1, тобто ) зводиться до двох етапів:
• оцінювання ймовірності для будь-якої точки території опинитися під дією отруйної хмари;
• оцінювання розподілу ймовірного збитку (кількість або частка уражених).
Загроза для будь-якого об'єкта опинитися в зоні зараження виникає тільки тоді, коли зазначений об'єкт знаходиться з підвітряного боку відносно епіцентру аварії, а в разі оцінювання ймо-
Рис. 6.10. Ймовірність реалізації зон зараження різної глибини [2]
вірності реалізації цієї події треба врахувати також дальність об'єкта від епіцентру аварії. Так, існує деякий радіус, за межі якого НХР уражальної концентрації не вийде за жодних погодних умов. На рис. 6.10 точка С знаходиться на безпечній відстані, тобто за будь-якого ймовірного погодного стану фронт отруйної хмари не досягне зазначеної точки. З підвітряного боку можна виділити деяку відстань, що буде гарантовано перекрита зоною зараження.
На рис. 6.10 точка А, що знаходиться з підвітряного боку щодо аварійного об'єкта, опиниться під дією хмари НХР за будь- якого погодного стану. Ймовірність цієї події можна визначити за формулою
(6.21)
або
(6.22)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки“ на сторінці 1. Приємного читання.
