Прийнятний ризик

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Оскільки показники ризику є об'єктивними показниками потенційної небезпеки промислових об'єктів, постає запитання щодо ступеня прийнятності тих чи інших значень ризику. Як уже зазначалося, під прийнятним ризиком розуміють рівень індивідуального ризику, який не перевищує на території небезпечного об'єкта та (або) за її межами граничнодопустимого рівня.

Під час розрахунку прийнятного ризику виходять із того, що безпека – це не абсолютна відсутність небезпеки, а відсутність недопустимого ризику [19].

Проблема встановлення рівня прийнятного ризику для атомної енергетики в індустріальних країнах Заходу була вирішена ще у 1990-х роках. Так, у Великій Британії прийнятний ризик (індивідуальний ризик смерті) для персоналу за нормальних умов експлуатації атомної станції дорівнює 5 • 10-5 1 /рік (тобто смерть п'яти осіб зі ста тисяч обслуговуючого персоналу), а для критичних груп населення, які піддаються опроміненню у результаті робіт із захоронения радіоактивних відходів, рекомендовано величину 2•10-6 1 /рік.

Питання обґрунтування прийнятних значень ризику за добору місця для будівництва соціальних закладів поблизу потенційно небезпечних об'єктів у Великій Британії теж успішно вирішуються. Відповідні дослідження виконані Комітетом охорони здоров'я і промислової безпеки (HSE), за граничнодопустиме значення ризику взято величину ризику 6•10-6 1 /рік.

Для оцінювання існуючого на підприємстві рівня ризику щодо виникнення смертельних нещасних випадків і прийняття управлінських рішень в Україні визначено види ризиків та їх базові показники: незначний ризик, прийнятний ризик, граничнодопустимий ризик та недопустимий ризик.

При цьому вважають, що [20]:

• незначний ризик (абсолютно прийнятний) забезпечується повною відповідністю умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, відсутністю шкідливих і тяжких умов праці та характеризується дотриманням працівниками вимог безпеки;

• прийнятний ризик забезпечується повною відповідністю умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, але допускає наявність тяжких і шкідливих умов праці, робота в яких винагороджується пільгами та компенсаціями згідно з чинним законодавством (він забезпечується умовою, за якої працівники дотримуються вимог безпеки);

• граничнодопустимий ризик забезпечується повною відповідністю об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, допускає відхилення від вимог нормативних актів і характеризується наявністю тяжких і шкідливих умов праці, робота в яких винагороджується пільгами та компенсаціями згідно з чинним законодавством та погодженням існуючих відхилень з відповідними уповноваженими органами контролю і виконавчої влади;

• недопустимий ризик характеризується невідповідністю об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, порушенням працівниками вимог безпеки, частим забороненням робіт наглядовими органами.

У проекті концепції управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження визначено нормативні значення рівнів прийнятного ризику для території України. Нормативна база ризиків техногенного і природного характеру спирається на два основні нормативні рівні ризиків: мінімальний і граничнодопустимий, причому прийнятний рівень ризику – це ризик менший або такий, що дорівнює граничнодопустимому рівню, а мінімальний – це той рівень ризику, нижче від якого заходи зі зниження ризику є економічно недоцільними.

Орієнтиром для визначення рівнів прийнятного ризику в Україні можуть бути значення ризиків, прийняті в економічно розвинених країнах, а саме:

• мінімальний ризик – менший або такий, що дорівнює 1 • 10-8;

• граничнодопустимий ризик – менший за 1 • 10-5.

У практичній діяльності ризик, менший або такий, що дорівнює мінімальному, вважають абсолютно прийнятним; ризик, значення якого перевищує граничнодопустиме, вважають абсолютно неприйнятним.

Для кожної галузі економіки, небезпечної виробничої діяльності, території, типу техногенного чи природного об'єкта визначаються свої нормативи мінімального і граничнодопустимого рівнів ризиків, які мають бути в межах аналогічних загальнонаціональних значень.

У нормативних документах України [5] при складанні декларації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки прийнятний ризик пропонується визначати за наведеною нижче схемою послідовності дій.

Встановлюється значення, вище від якого ризик вважають абсолютно неприйнятним (верхній рівень), і значення, нижче від якого ризик вважають абсолютно прийнятним (нижній рівень).

Якщо місцевими органами контролю та виконавчої влади не встановлено прийнятний ризик для визначених об'єктів “турботи”, то для складання декларації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки в Україні застосовують наведені нижче рівні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прийнятний ризик“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик
  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА