Оскільки показники ризику є об'єктивними показниками потенційної небезпеки промислових об'єктів, постає запитання щодо ступеня прийнятності тих чи інших значень ризику. Як уже зазначалося, під прийнятним ризиком розуміють рівень індивідуального ризику, який не перевищує на території небезпечного об'єкта та (або) за її межами граничнодопустимого рівня.
Під час розрахунку прийнятного ризику виходять із того, що безпека – це не абсолютна відсутність небезпеки, а відсутність недопустимого ризику [19].
Проблема встановлення рівня прийнятного ризику для атомної енергетики в індустріальних країнах Заходу була вирішена ще у 1990-х роках. Так, у Великій Британії прийнятний ризик (індивідуальний ризик смерті) для персоналу за нормальних умов експлуатації атомної станції дорівнює 5 • 10-5 1 /рік (тобто смерть п'яти осіб зі ста тисяч обслуговуючого персоналу), а для критичних груп населення, які піддаються опроміненню у результаті робіт із захоронения радіоактивних відходів, рекомендовано величину 2•10-6 1 /рік.
Питання обґрунтування прийнятних значень ризику за добору місця для будівництва соціальних закладів поблизу потенційно небезпечних об'єктів у Великій Британії теж успішно вирішуються. Відповідні дослідження виконані Комітетом охорони здоров'я і промислової безпеки (HSE), за граничнодопустиме значення ризику взято величину ризику 6•10-6 1 /рік.
Для оцінювання існуючого на підприємстві рівня ризику щодо виникнення смертельних нещасних випадків і прийняття управлінських рішень в Україні визначено види ризиків та їх базові показники: незначний ризик, прийнятний ризик, граничнодопустимий ризик та недопустимий ризик.
При цьому вважають, що [20]:
• незначний ризик (абсолютно прийнятний) забезпечується повною відповідністю умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, відсутністю шкідливих і тяжких умов праці та характеризується дотриманням працівниками вимог безпеки;
• прийнятний ризик забезпечується повною відповідністю умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, але допускає наявність тяжких і шкідливих умов праці, робота в яких винагороджується пільгами та компенсаціями згідно з чинним законодавством (він забезпечується умовою, за якої працівники дотримуються вимог безпеки);
• граничнодопустимий ризик забезпечується повною відповідністю об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, допускає відхилення від вимог нормативних актів і характеризується наявністю тяжких і шкідливих умов праці, робота в яких винагороджується пільгами та компенсаціями згідно з чинним законодавством та погодженням існуючих відхилень з відповідними уповноваженими органами контролю і виконавчої влади;
• недопустимий ризик характеризується невідповідністю об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, порушенням працівниками вимог безпеки, частим забороненням робіт наглядовими органами.
У проекті концепції управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження визначено нормативні значення рівнів прийнятного ризику для території України. Нормативна база ризиків техногенного і природного характеру спирається на два основні нормативні рівні ризиків: мінімальний і граничнодопустимий, причому прийнятний рівень ризику – це ризик менший або такий, що дорівнює граничнодопустимому рівню, а мінімальний – це той рівень ризику, нижче від якого заходи зі зниження ризику є економічно недоцільними.
Орієнтиром для визначення рівнів прийнятного ризику в Україні можуть бути значення ризиків, прийняті в економічно розвинених країнах, а саме:
• мінімальний ризик – менший або такий, що дорівнює 1 • 10-8;
• граничнодопустимий ризик – менший за 1 • 10-5.
У практичній діяльності ризик, менший або такий, що дорівнює мінімальному, вважають абсолютно прийнятним; ризик, значення якого перевищує граничнодопустиме, вважають абсолютно неприйнятним.
Для кожної галузі економіки, небезпечної виробничої діяльності, території, типу техногенного чи природного об'єкта визначаються свої нормативи мінімального і граничнодопустимого рівнів ризиків, які мають бути в межах аналогічних загальнонаціональних значень.
У нормативних документах України [5] при складанні декларації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки прийнятний ризик пропонується визначати за наведеною нижче схемою послідовності дій.
Встановлюється значення, вище від якого ризик вважають абсолютно неприйнятним (верхній рівень), і значення, нижче від якого ризик вважають абсолютно прийнятним (нижній рівень).
Якщо місцевими органами контролю та виконавчої влади не встановлено прийнятний ризик для визначених об'єктів “турботи”, то для складання декларації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки в Україні застосовують наведені нижче рівні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прийнятний ризик“ на сторінці 1. Приємного читання.
