Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Статистичною базою для визначення ендогенних та екзогенних ризиків смертності населення від усіх причин слугували коефіцієнти смертності населення України за віковими групами у

1980–2005 pp. Ці коефіцієнти щорічні й розділені на 18 вікових груп, а саме: 0–4; 5–9; 10–14; 15–19; 20–24; 25–29; 30–34; 35-39; 40-44; 45-49; 50-54; 55-59; 60-64; 65-69; 70-74; 75–79; 80–84; 85 і більше років.

Вікові коефіцієнти смертності обчислювали за формулою

де – кількість померлих протягом року в ι-й віковій групі; – середньорічна кількість населення в /-й віковій групі.

Порівняльний аналіз коефіцієнтів смертності населення за віковими групами показав, що в останні роки вони значно знизилися порівняно з 1980 р. для вікових груп 0–4; 5–9 і 10–14 років. Це можна пояснити зменшенням кількості померлих дітей протягом року у відповідних вікових групах, а також скороченням середньорічної чисельності населення відповідних вікових груп, тобто низьким рівнем народжуваності.

Значно збільшилися в останні роки коефіцієнти смертності у вікових групах молодого працездатного населення порівняно з 1980 р. Це вікові групи 25–29; 30–34; 35–39; 40–44; 45–49; 50-54; 55-59; 60-64; 65-69 років.

Порівняльний аналіз коефіцієнтів смертності чоловіків і жінок в Україні за 1980–2005 pp. для 18 вікових груп підтвердив, що у ранньому дитинстві (0–4 роки) коефіцієнти смертності хлопчиків і дівчаток високі, причому смертність хлопчиків значно більша за смертність дівчаток. Це стосується і вікової групи 5–9 років, причому коефіцієнти смертності для цих вікових груп зменшуються з віком. У віковій групі 10–14 років коефіцієнти смертності для обох статей починають зростати і значно різняться між собою з наступної групи 15–19 років.

Як приклад на рис. 7.2 наведено коефіцієнти смертності населення України за віковими групами для обох статей та окремо для чоловічого і жіночого населення у 2005 р. В усіх вікових групах коефіцієнти смертності чоловіків були значно вищі, ніж коефіцієнти смертності жінок, за винятком вікової групи 85 років і більше, для якої вони відрізнялися мало.

Аналіз цих даних засвідчує, що жіночий організм за своєю природою життєздатніший за чоловічий. Переважання чоловічої смертності над жіночою підкреслює необхідність вжиття дієвих заходів з метою зменшення відмінностей у середній тривалості життя за статтю шляхом підвищення тривалості життя чоловіків.

Коефіцієнти смертності населення України у 2005 р.: 1 – жінки; 2 – чоловіки; 3 – обидві статі

Рис. 7.2. Коефіцієнти смертності населення України у 2005 р.: 1 – жінки; 2 – чоловіки; 3 – обидві статі

Результати проведеного порівняльного аналізу коефіцієнтів смертності чоловіків та жінок в Україні за 1980–2005 pp. підтвердили припущення відомого демографа Б. Урланіса [12] про те, що показники смертності мають біологічну природу, але під дією соціальних умов біологічна складова з часом зазнає їх відчутного впливу. Вони врешті і визначають рівень вікової смертності.

Вікова динаміка смертності поділяється на два періоди: високої дитячої смертності, коли її інтенсивність зменшується з віком (раннє і пізнє дитинство – 0–4 і 5–14 років) та інтенсивного зростання смертності з віком, який включає решту вікових груп.

В останні роки істотно зросла смертність “молодих” чоловіків вікових груп 40–44; 45–49 та 50–54 роки. Так, якщо у 1990 р. коефіцієнти смертності у цих вікових групах дорівнювали відповідно 6,63, 10,59 і 14,80 %о, то у 2005 р. вони вже становили 12,07, 16,61 і 22,90 %0, тобто зросли відповідно на 45,0, 36,2 і 35,4 %. Це пояснюється значною кількістю нещасних випадків серед чоловіків різних вікових груп. Навіть у ранньому віці хлопчики частіше, ніж дівчатка відважуються на ризиковані вчинки. Жінки менше захоплюються ризикованими видами спорту, автомобілями, мотоциклами тощо. Крім того, можливо, організм чоловіків передчасно старіє, що в даному випадку є не фізіологічним, а патологічним явищем.

В умовах, які нині склалися в Україні, зменшення передчасної смертності чоловіків і відновлення зростання очікуваної тривалості життя стануть можливими лише після встановлення контролю над основними чинниками ризику. Для цього необхідно збільшити фінансування на охорону здоров'я, зменшити рівні паління та вживання алкоголю, вести постійну агітацію за здоровий спосіб життя.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп
  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА