Ризик для життя і здоров'я населення

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Сучасні масштаби екологічних змін створили реальну загрозу життю і здоров'ю населення України. Якщо за інтегральний показник антропогенного “тиску” на навколишнє середовище взяти здоров'я населення, то об'єктивні статистичні дані медичного обстеження свідчитимуть про зростаючий вплив техногенних чинників на фізичний потенціал українського населення.

В останні роки в Україні неухильно зростають показники смертності населення. За даними Держкомстату, у 2005 р. в Україні померла 781 961 особа, або 16,7 на 1000 жителів (16,7 ‰), тоді як у 2004 р. цей показник становив 761 261 (16,1 ‰), а у 1985 р. – 617 548 (12,1 %о). Загальне підвищення рівня смертності за останні два десятиліття становить майже 33,5 % [49].

У 2005 р. рівень смертності населення України в 1,7 раза перевищував рівень народжуваності. Уже понад 15 років народжуваність у нашій державі – менш як двоє дітей на одну жінку, що не забезпечує навіть мінімального відтворення населення. Депопуляційні процеси властиві не тільки Україні, а й іншим країнам світу. Нині на пострадянському просторі населення не скорочується тільки у чотирьох колишніх союзних республіках – Азербайджані, Туркменистані, Таджикистані й Узбекистані.

Тенденція до зменшення чисельності населення простежується також і в країнах Європи. Порівняльним аналізом ризиків смертності населення України із ризиками його смертності в країнах Європи доведено, що з 1995 до 2005 р. серед країн Європи за рівнем смертності Україна поступається місцем тільки Російській Федерації, а серед країн світу, крім Росії, її випереджають тільки країни Африки – Танзанія, Ангола, Ефіопія. У розвинених країнах Європи в результаті зниження народжуваності природний приріст населення також знижується, однак за рахунок зменшення показників смертності у цих країнах параметри зменшення чисельності населення вдається утримувати на незначному рівні.

У нашій державі з 1980 до 1993 р. чисельність населення зростала і на початку 1993 р. вона становила 52,2 млн осіб – найбільше в історії України. За наступні 8 років його чисельність скоротилася майже на стільки ж, на скільки зросла за 16 років, які передували 1993 р. Кількість населення зменшилась у більшості регіонів України. З 1994 р. чисельність населення України щорічно скорочується на 386–441 тис. осіб, що зумовлено як природним, так і міграційним процесами [50].

Значно вищий за середній по країні рівень смертності населення у 2005 р., як і в попередні роки, спостерігався у Чернігівській (20,7 на 1000 осіб населення), Сумській (18,7), Полтавській (18,4), Кіровоградській (18,3), Житомирській (18,3), Черкаській (18,1), Луганській (17,9), Київській (17,6) та Донецькій (17,5) областях.

Смертність сільського населення в усі роки була і залишається вищою, ніж міського, що пов'язано з тяжкими умовами сільськогосподарської праці та сільського побуту, недоступністю у більшості випадків своєчасної й адекватної медичної допомоги.

Зміни соціально-економічних, політичних та екологічних умов життя населення вплинули на структуру основних причин смерті населення. Найпоширенішими з них у 2005 р. в Україні, як і в країнах з великою тривалістю життя, були хвороби системи кровообігу (62,2 %), злоякісні новоутворення (12 %), нещасні випадки у побуті, зокрема отруєння, вбивства, утоплення, самогубства тощо (9,3 %), хвороби органів дихання (3,7 %).

Щодо смертності від хвороб системи кровообігу, то вона зростає на фоні росту загальної смертності населення. Збільшення показників смертності від серцево-судинних захворювань зумовлене такими чинниками, як старіння населення, гіподинамія, великі стресові навантаження, нераціональне харчування, забруднення довкілля.

Ризик смертності населення від злоякісних новоутворень у 2005 р. залишався на рівні 1995 р.

Серед загальної кількості померлих від “неприродних” причин значна частка випадкових отруєнь, самогубств, вбивств, випадкових утоплень. Хоча у 2004–2005 pp. в Україні спостерігалось зменшення кількості загиблих від нещасних випадків, вбивств, самогубств та інших зовнішніх чинників у побуті, ризик смертності з цих причин, на жаль, залишається високим. Однак це та смертність, яку можна істотно скоротити. З огляду на це поліпшення стану навколишнього середовища, кардинальні зміни у способі життя і ставленні людей до свого здоров'я, приборкання злочинності в країні, загальне поліпшення соціально-економічних умов залишаються актуальними і здатні в майбутньому мінімізувати ризики смертності населення від нещасних випадків і зовнішніх дій.

Ризик смертності чоловіків від нещасних випадків, самогубств, вбивств та інших зовнішніх чинників у 4,3 раза вищий, ніж жінок. Найвагомішою причиною смертності у цьому класі були випадкові отруєння (21,4 %), самогубства (15,8 %), нещасні випадки на транспорті, вбивства й випадкові утоплення. В Україні за останні 2 роки ризик самогубств становить 22,5 осіб на 100 тис. населення (для порівняння: в Англії – 9 самогубств на 100 тис. осіб). Така велика кількість насильних смертей є ознакою соціального неблагополучия суспільства.

Високому ризику смертності внаслідок отруєння (28,3 на 100 тис. осіб) піддаються особи, які страждають від алкогольної залежності, наркомани, токсикомани. Дедалі більше підлітків потрапляє до лікарень зі сформованою алкогольною залежністю, більшість із них ніде не працює і не навчається [51].

Вагомою причиною передчасних смертей в Україні є психічні розлади. Чисельність хворих, які перебували на обліку в медичних закладах станом на 01.01.2005 р. з діагнозом розлад психіки і поведінки, становила 2 млн осіб, а реальні дані набагато більші за офіційні. Число інвалідів, які страждають на психічні хвороби, продовжує зростати. Це потребує проведення спеціальних наукових досліджень із визначення причин виникнення таких хвороб, розширення медико-соціальних реабілітаційних центрів для цієї категорії людей.

В останнє десятиліття різко погіршилось здоров'я дітей та підлітків, зокрема найбільш виражений ріст мають хвороби системи кровообігу, кістково-м'язової системи, а також хвороби крові, кровотворних органів, алергічні, психічні захворювання, хвороби нервової системи, опорно-рухового апарату. Поширеність ендокринної патології серед підлітків у 5 раз вища, ніж серед решти населення країни. Формування хронічної патології шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи, органів дихання в дітей реєструється, починаючи з 3–4-річного віку. В міру дорослішання дітей ріст хронічної патології прискорюється. Це зумовлено низьким рівнем здоров'я при народженні з наступним зниженням адаптаційних сил організму. Значний внесок у поглиблення цієї ситуації робить тривалий вплив забруднення навколишнього середовища – повітря, води, ґрунту й опосередковано – продуктів харчування.

Загрозливою стає статистика "соціальних” хвороб: зросла загальна захворюваність на туберкульоз та СНІД. Розповсюдження туберкульозу в Україні набуло епідемічного характеру. Основна частка померлих від туберкульозу – це хворі на туберкульоз органів дихання (94,8 %). Масове розповсюдження СНІДу створює загрозу особистій і громадській безпеці, спричинює тяжкі соціально-економічні та демографічні наслідки.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ризик для життя і здоров'я населення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення
  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА