Прогнозування зсувів

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Зсуви – найнебезпечніші екзогенні геологічні процеси, здатні призвести до катастрофічних наслідків, як це сталося в Дніпропетровську у 1997 р. та в Чернівцях у 1999 р., що коштували державі відповідно більш як 34 і 20 млн грн.

На території України зафіксовано понад 20 тис. зсувів, їх кількість постійно зростає. В останні роки у багатьох населених пунктах зареєстровано зміщення гірських порід, які призвели до руйнування будівель, об'єктів забезпечення життєдіяльності. З процесами зсувів ґрунтових мас в Україні доводиться стикатись дедалі частіше. На поширення зсувів безпосередньо впливає господарська діяльність, пов'язана з додатковим навантаженням на схили, їх підрізуванням під час будівельних робіт, додатковим обводненням зсувонебезпечних територій. Негативний вплив господарської діяльності призвів до зсуву ґрунтових мас по правому схилу долини р. Збруч у смт Гусятин в 1996 р. Зсув зруйнував старе кладовище, насосну станцію й артсвердловину. Його вершина знаходилась приблизно за 10 м від 5-поверхового житлового будинку.

У 2002 р. в Україні сталося 4 надзвичайні ситуації, спричинені зсувами. Зокрема, 2 зсуви ґрунту у Тячівському і Рахівському районах Закарпатської обл., де визначальним чинником активізації зсувних процесів були несприятливі погодні умови, дощі, які й обумовили перезволоження ґрунту, спричинили зсувні процеси. У тому ж році зареєстровано зсув ґрунту в межах Севастопольської міськради, що призвів до пошкодження автодорожнього полотна Севастополь–Ялта. Активувався зсув і у Верховинському p-ні Івано-Франківської обл. на схилі гори Ігрець. Слід зазначити, що цей район знаходиться в межах інтенсивно розчленованого рельєфу Передкарпаття з активним розвитком зсувів внаслідок господарської діяльності.

Найбільша кількість зсувів зареєстрована в Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Чернівецькій та Київській областях. Зсувонебезпечна ситуація спостерігається також у Хмельницькій, Івано-Франківській та Львівській областях, у Закарпатській області – катастрофічний прояв зсувів–селів.

Проблема вивчення зсувонебезпечних ділянок у межах України з року в рік стає дедалі актуальнішою. Це пов'язано насамперед із наростаючим дефіцитом вільних земельних ділянок і провадженням будівництва в межах розвитку екзогенних геологічних процесів.

У зв'язку з цим ухвалено Постанову Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1256 “Про затвердження комплексної програми протизсувних заходів на 2005–2014 роки”, метою якої є забезпечення функціонування і розвитку системи запобігання зсувам та підвищення безпеки проживання населення в районах їх поширення. Завданнями програми є вивчення поширення і динаміки зсувонебезпечних процесів, провадження моніторингу, прогнозування екологічного стану навколишнього природного середовища, в тім числі надзвичайних ситуацій, що створюються в результаті розвитку цих процесів. Для цього передбачено:

• виконання спеціальних інженерно-геологічних досліджень, спрямованих на вивчення і прогнозування розвитку зсувних процесів;

• створення повноцінного кадастру зсувів і зсувонебезпечних ділянок;

• оцінювання несприятливих наслідків, зумовлених зсувними процесами;

• ведення моніторингу – системи спостережень за станом зсувонебезпечних ділянок для забезпечення організації і проведення досліджень, збору, обробки, збереження та аналізу інформації, прогнозування змін;

• розробку обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень;

• визначення і забезпечення ефективності протизсувних заходів, спрямованих на мінімізацію впливу природних чинників і господарської діяльності на активізацію зсувів та зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, формування системи запобігання утворенню зсувів;

• удосконалення механізму регулювання і контролю за провадженням господарської діяльності на зсувонебезпечних територіях;

• використання результатів виконання Програми органами державної і місцевої влади, територіальними громадами і підприємницькими структурами у прийнятті ефективних управлінських рішень.

Для виконання передбачених Програмою завдань планується використання сучасних наукових технологій і розробок, зокрема матеріалів аерокосмічного зондування – космічних знімків із високою роздільною здатністю, радіолокаційних космічних знімків, аерофотознімків, отриманих у різний час з інтервалом у кілька років. Ці матеріали дадуть змогу вивчити поширення й динаміку сучасних ЕГП. Дослідження чинників, які визначають інтенсивність різноманітних ЕГП, уможливлює прогнозування їх розвитку та визначення комплексу заходів щодо інженерного захисту територій.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прогнозування зсувів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів
  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА