Чинники природної небезпеки і ризику

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

До природних чинників небезпеки і ризику належать передусім небезпечні природні явища: виверження вулканів, землетруси, цунамі, тайфуни, урагани, повені, сильні атмосферні опади, засухи, епідемії, епізоотії тощо.

Що стосується України, то її територія й населення не потерпають від вулканічної діяльності, тайфунів, відносно малоймовірними явищами є великі землетруси з катастрофічними наслідками та цунамі.

Надзвичайними ситуаціями природного характеру, що чинять найбільший негативний вплив на території України, в останні роки є комплекс небезпечних стихійних гідрометеорологічних явищ: паводки, повені, сильний вітер, снігопади та хуртовини, ожеледі з налипанням мокрого снігу, зливи, град, тривалі заморозки й посухи, а також небезпечні геологічні процеси. Ці катастрофічні явища щорічно завдають значних збитків народному господарству України, призводять до пошкодження й руйнування будинків, пошкодження ліній електропередач та зв'язку, відключення від електропостачання значної кількості населених пунктів.

Відповідно до Державного класифікатора, до НС природного характеру віднесено також НС, спричинені чинниками біологічного походження, найбільший прояв серед яких в Україні мають отруєння та інфекційні захворювання людей і тварин.

Наприклад, у 2005 р. в Україні сталося 129 НС природного характеру, внаслідок яких 80 осіб загинуло і 1291 особа постраждала. Ці НС за видами розподілилися так (рис. 3.4): масове отруєння людей – 39; інфекційні захворювання людей – 34, НС метеорологічного характеру – 24, геологічні НС – 11, інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин – 8, НС, пов'язані з пожежами у природних екосистемах – 7, масова загибель диких тварин – 4, гідрологічні НС – 2.

Як правило, катастрофічні наслідки (збитки) від НС природного характеру є найнебезпечніші й непередбачувані, що підтверджує статистика збитків від НС. Так, збитки від НС природного характеру у 2005 р. становили 80 % збитків, завданих загальною кількістю НС. Проаналізувавши розподіл НС природного характеру, що сталися на території України за останні 9 років (1997– 2005), можна виділити три періоди: І – до 1998 р., II – 1998– 2004 pp., III – 2004–2005 pp. (рис. 3.5, я)[23].

Розподіл надзвичайних ситуацій природного характеру за видами у 2005 р.

Рис. 3.4. Розподіл надзвичайних ситуацій природного характеру за видами у 2005 р.

З рисунка видно, що хоча Україна за своїми фізико-географічними умовами не належить до територій з високим ризиком виникнення стихійних лих, у нашій країні щорічно складається близько 150 НС, зумовлених природними чинниками [4]. З літературних даних відомо, що активізація катастрофічних явищ природного характеру носить циклічний характер, що пов'язано з циклічністю сонячної активності та роками підвищеної водності. Для України ці цикли повторюються приблизно через кожні 7 або 11 років. На жаль, наведений на рис. 3.5, а графік охоплює дуже обмежений період і не дає змоги зробити відповідні висновки. Це пов'язано з тим, що база даних щодо НС природного характеру в МНС України формується лише з 1997 р.

В останні роки саме погодні умови поряд з іншими чинниками були причиною НС загальнодержавного й регіонального рівнів. На рис. 3.5, б наведено кількість НС метеорологічного характеру на території України за 1997–2005 pp. Як бачимо, кількість НС, спричинених метеорологічними чинниками протягом останніх трьох років, приблизно однакова.

Серед метеорологічних чинників найчастіше спостерігаються дуже сильні дощі та зливи, сильний вітер (майже 60 % зафіксованих явищ). Далі йдуть сильні хуртовини, сніг, заморозки та град (близько 20 % явищ), ожеледо-паморозеві явища, тумани, смерчі, пилові бурі (1–2 %). Зауважимо, що найбільший внесок у суму збитків від НС природного характеру в Україні роблять саме метеорологічні чинники.

В останні кілька десятиліть сталося глобальне потепління клімату. Згідно з даними Міжнародної групи експертів зі зміни клімату, середня річна глобально осереднена температура повітря в XX ст. підвищилась приблизно на 0,6 град, що не мало прецедентів у попередні століття. Через характер циркуляції повітряних мас, що склався в атмосфері Землі, повторюваність небезпечних природних явищ в останнє десятиліття стала максимальною за весь період спостережень.

Як засвідчують результати метеорологічних спостережень в Україні, в окремих районах середньорічна температура за останнє століття підвищилася на 3 град. Аналіз кліматичних характеристик попереднього 20-річного періоду підтвердив такі характерні ознаки: тепліші зими, значні коливання температури повітря за короткі інтервали часу, збільшення інтенсивності та руйнівної сили небезпечних явищ, особливо в літній період, збільшення повторюваності різких змін погоди у супроводі небезпечних явищ.

Вагомими природними небезпечними чинниками є водопілля, паводки, селі, а комплексними природно-техногенними – гідротехнічні споруди (дамби, водосховища, греблі, мости тощо).

Додатковим чинником ризику виникнення НС є безсистемне будівництво (переважно приватне) на заплавних терасах річок. В Україні немає жодної території, де б не відчувався цей негативний вплив (за останні

Кількість надзвичайних ситуацій природного характеру на території України (а) та розподіл надзвичайних ситуацій метеорологічного (б) й геологічного (в) характеру по роках

Рис. 3.5. Кількість надзвичайних ситуацій природного характеру на території України (а) та розподіл надзвичайних ситуацій метеорологічного (б) й геологічного (в) характеру по роках

20 років від 1 до 14 разів території областей країни потерпали від негативного впливу річкових вод).

На виникнення НС значно впливають геологічні процеси, які поділяються на екзогенні та ендогенні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чинники природної небезпеки і ризику“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику
  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА