До природних чинників небезпеки і ризику належать передусім небезпечні природні явища: виверження вулканів, землетруси, цунамі, тайфуни, урагани, повені, сильні атмосферні опади, засухи, епідемії, епізоотії тощо.
Що стосується України, то її територія й населення не потерпають від вулканічної діяльності, тайфунів, відносно малоймовірними явищами є великі землетруси з катастрофічними наслідками та цунамі.
Надзвичайними ситуаціями природного характеру, що чинять найбільший негативний вплив на території України, в останні роки є комплекс небезпечних стихійних гідрометеорологічних явищ: паводки, повені, сильний вітер, снігопади та хуртовини, ожеледі з налипанням мокрого снігу, зливи, град, тривалі заморозки й посухи, а також небезпечні геологічні процеси. Ці катастрофічні явища щорічно завдають значних збитків народному господарству України, призводять до пошкодження й руйнування будинків, пошкодження ліній електропередач та зв'язку, відключення від електропостачання значної кількості населених пунктів.
Відповідно до Державного класифікатора, до НС природного характеру віднесено також НС, спричинені чинниками біологічного походження, найбільший прояв серед яких в Україні мають отруєння та інфекційні захворювання людей і тварин.
Наприклад, у 2005 р. в Україні сталося 129 НС природного характеру, внаслідок яких 80 осіб загинуло і 1291 особа постраждала. Ці НС за видами розподілилися так (рис. 3.4): масове отруєння людей – 39; інфекційні захворювання людей – 34, НС метеорологічного характеру – 24, геологічні НС – 11, інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин – 8, НС, пов'язані з пожежами у природних екосистемах – 7, масова загибель диких тварин – 4, гідрологічні НС – 2.
Як правило, катастрофічні наслідки (збитки) від НС природного характеру є найнебезпечніші й непередбачувані, що підтверджує статистика збитків від НС. Так, збитки від НС природного характеру у 2005 р. становили 80 % збитків, завданих загальною кількістю НС. Проаналізувавши розподіл НС природного характеру, що сталися на території України за останні 9 років (1997– 2005), можна виділити три періоди: І – до 1998 р., II – 1998– 2004 pp., III – 2004–2005 pp. (рис. 3.5, я)[23].
Рис. 3.4. Розподіл надзвичайних ситуацій природного характеру за видами у 2005 р.
З рисунка видно, що хоча Україна за своїми фізико-географічними умовами не належить до територій з високим ризиком виникнення стихійних лих, у нашій країні щорічно складається близько 150 НС, зумовлених природними чинниками [4]. З літературних даних відомо, що активізація катастрофічних явищ природного характеру носить циклічний характер, що пов'язано з циклічністю сонячної активності та роками підвищеної водності. Для України ці цикли повторюються приблизно через кожні 7 або 11 років. На жаль, наведений на рис. 3.5, а графік охоплює дуже обмежений період і не дає змоги зробити відповідні висновки. Це пов'язано з тим, що база даних щодо НС природного характеру в МНС України формується лише з 1997 р.
В останні роки саме погодні умови поряд з іншими чинниками були причиною НС загальнодержавного й регіонального рівнів. На рис. 3.5, б наведено кількість НС метеорологічного характеру на території України за 1997–2005 pp. Як бачимо, кількість НС, спричинених метеорологічними чинниками протягом останніх трьох років, приблизно однакова.
Серед метеорологічних чинників найчастіше спостерігаються дуже сильні дощі та зливи, сильний вітер (майже 60 % зафіксованих явищ). Далі йдуть сильні хуртовини, сніг, заморозки та град (близько 20 % явищ), ожеледо-паморозеві явища, тумани, смерчі, пилові бурі (1–2 %). Зауважимо, що найбільший внесок у суму збитків від НС природного характеру в Україні роблять саме метеорологічні чинники.
В останні кілька десятиліть сталося глобальне потепління клімату. Згідно з даними Міжнародної групи експертів зі зміни клімату, середня річна глобально осереднена температура повітря в XX ст. підвищилась приблизно на 0,6 град, що не мало прецедентів у попередні століття. Через характер циркуляції повітряних мас, що склався в атмосфері Землі, повторюваність небезпечних природних явищ в останнє десятиліття стала максимальною за весь період спостережень.
Як засвідчують результати метеорологічних спостережень в Україні, в окремих районах середньорічна температура за останнє століття підвищилася на 3 град. Аналіз кліматичних характеристик попереднього 20-річного періоду підтвердив такі характерні ознаки: тепліші зими, значні коливання температури повітря за короткі інтервали часу, збільшення інтенсивності та руйнівної сили небезпечних явищ, особливо в літній період, збільшення повторюваності різких змін погоди у супроводі небезпечних явищ.
Вагомими природними небезпечними чинниками є водопілля, паводки, селі, а комплексними природно-техногенними – гідротехнічні споруди (дамби, водосховища, греблі, мости тощо).
Додатковим чинником ризику виникнення НС є безсистемне будівництво (переважно приватне) на заплавних терасах річок. В Україні немає жодної території, де б не відчувався цей негативний вплив (за останні
Рис. 3.5. Кількість надзвичайних ситуацій природного характеру на території України (а) та розподіл надзвичайних ситуацій метеорологічного (б) й геологічного (в) характеру по роках
20 років від 1 до 14 разів території областей країни потерпали від негативного впливу річкових вод).
На виникнення НС значно впливають геологічні процеси, які поділяються на екзогенні та ендогенні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чинники природної небезпеки і ризику“ на сторінці 1. Приємного читання.
