Диверсії на ядерних об'єктах

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Сьогодні у ЗО країнах світу функціонує потужний комплекс ЯПЦ, до складу якого входять 450 промислових і 280 дослідницьких ядерних реакторів, а також 250 заводів паливного циклу. Для забезпечення паливного циклу ядерних реакторів задіяні десятки тисяч підприємств, що здійснюють видобуток (щорічно видобувається до 50 тис. т природного урану), переробку, збагачення, зберігання радіоактивного палива й територіально віддалені одне від одного на сотні й тисячі кілометрів. Практично на всіх етапах їхнього функціонування утворюються небезпечні радіоактивні відходи. На багатьох із цих об'єктів недостатньо або й зовсім немає основних засобів захисту, таких як системи фізичного захисту периметра, засоби запобігання проникненню транспорту, камери стеження тощо. На багатьох із них ніколи не проводився аналіз проектної загрози для визначення їхньої уразливості щодо нападу терористів або диверсії, і лише на деяких перевірялась роботоздатність систем із використанням реалістичних сценаріїв загроз. Диверсії на ядерному об'єкті можуть завдати набагато більших матеріальних і фінансових втрат, ніж за радіологічного тероризму, хоча обидві ці загрози пов'язані з використанням радіоактивного матеріалу. Ризик катастрофи проявляється особливо гостро для тих АЕС, у яких немає контайнмента й резервних систем забезпечення безпеки. Мало місце кілька випадків, коли ядерні енергетичні установки ставали ціллю злочинних або терористичних дій. Щонайменше чотири таких випадки трапилось у середині 1990-х років на АЕС у Литві й Росії. Крім електростанцій потенційними цілями терористів є дослідницькі реактори й пункти зберігання відпрацьованого палива.

Викрадення й застосування ядерної зброї

На сьогодні в арсеналі п'яти ядерних країн знаходиться близько 30 тис. ядерних боєприпасів. На думку міжнародних експертів, повноцінна ядерна зброя охороняється набагато краще, ніж матеріали для її створення. Крім того, ядерні заряди мають подвійну, а подекуди й потрійну систему захисту. Виходячи з цього, зі всіх сценаріїв можливого ядерного терористичного акту, реалізація останнього є найменш імовірною.

Перелічені вище загрози безпосередньо стосуються й України, яка має розвинену ядерну енергетику, багато підприємств ЯПЦ, велику кількість ВЯП і РАВ, десятки тисяч ДІВ, а також ЧАЕС і Зону відчуження. Перелік об'єктів атомно-промислового комплексу України наведено нижче.

• 1. 20 енергоблоків, що розміщені на 5 майданчиках АЕС

• 2. Могильник відпрацьованого ядерного палива

• 3. 2 науково-дослідницьких реактори

• 4. 5 підприємств із видобутку і 2 підприємства з переробки уранової руди

• 5. Хвостосховища відходів переробки уранових руд, що містять радіоактивні речовини – близько 66 млн т, сумарною активністю понад 4,4 • 109 мБк

• 6. Об'єкт “Укриття” і сховища післяаварійних відходів у 30-кіломет- ровій зоні Чорнобильської АЕС, що містять радіоактивні речовини загальною активністю 1,9 • 109 мБк

• 7. Тимчасові ПВЛРВ, у яких зберігаються l37Cs, 90Sr, 239Pu, 240Pu загальною активністю 1,5 • 1010 мБк

• 8. Пункти захоронения радіоактивних відходів, у яких зберігаються l37Cs, 90Sr, 239Pu, 240Pu загальною активністю 5,1 • 109 мБк

• 9. 8 підприємств, що займаються обігом радіоактивних відходів

• 10. 3400 підприємств, що використовують ДІВ і радіаційно небезпечні технології

• 11. 100 тис. радіоізотопних приладів і ДІВ

• 12. 20 родовищ урану

Застосувавши ймовірнісний підхід до оцінки ризику реалізації загрози ядерного тероризму у світі, його можна ранжувати у такий спосіб (рис. 9.8).

У табл. 9.4 наведено порівняльні оцінні дані аналізу ризику реалізації різних загроз ядерного тероризму. Згідно з даними аналізу ймовірності, радіологічний тероризм справді є домінуючою загрозою в контексті радіологічного та ядерного тероризму.

Отже, одним з основних чинників, які спонукають терористичні угруповання отримати доступ до ядерних і радіаційних матеріалів – це можливість їх застосування у терористичних діях із найжахливішими наслідками для суспільства та навколишного середовища. Незважаючи на розвиток позитивних тенденцій у галузі забезпечення міжнародної ядерної безпеки, існуюча система міжнародних угод і конвенцій, а також нормативно-правові акти безпечного використання атомної енергії неспроможні протистояти виклику безпеки та контролю за ядерними матеріалами, що створює певні загрози, серед яких ядерний тероризм – найзагрозливіше явище у сценарії глобального росту ядерної енергетики. Внаслідок великої кількості територіально розосереджених радіаційно небезпечних об'єктів, РАВ, ДІВ, відносної прозорості державних кордонів, запобіжні заходи, які реалізуються, не є достатньо ефективними.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Диверсії на ядерних об'єктах“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах
  • ПІСЛЯМОВА