Сьогодні у ЗО країнах світу функціонує потужний комплекс ЯПЦ, до складу якого входять 450 промислових і 280 дослідницьких ядерних реакторів, а також 250 заводів паливного циклу. Для забезпечення паливного циклу ядерних реакторів задіяні десятки тисяч підприємств, що здійснюють видобуток (щорічно видобувається до 50 тис. т природного урану), переробку, збагачення, зберігання радіоактивного палива й територіально віддалені одне від одного на сотні й тисячі кілометрів. Практично на всіх етапах їхнього функціонування утворюються небезпечні радіоактивні відходи. На багатьох із цих об'єктів недостатньо або й зовсім немає основних засобів захисту, таких як системи фізичного захисту периметра, засоби запобігання проникненню транспорту, камери стеження тощо. На багатьох із них ніколи не проводився аналіз проектної загрози для визначення їхньої уразливості щодо нападу терористів або диверсії, і лише на деяких перевірялась роботоздатність систем із використанням реалістичних сценаріїв загроз. Диверсії на ядерному об'єкті можуть завдати набагато більших матеріальних і фінансових втрат, ніж за радіологічного тероризму, хоча обидві ці загрози пов'язані з використанням радіоактивного матеріалу. Ризик катастрофи проявляється особливо гостро для тих АЕС, у яких немає контайнмента й резервних систем забезпечення безпеки. Мало місце кілька випадків, коли ядерні енергетичні установки ставали ціллю злочинних або терористичних дій. Щонайменше чотири таких випадки трапилось у середині 1990-х років на АЕС у Литві й Росії. Крім електростанцій потенційними цілями терористів є дослідницькі реактори й пункти зберігання відпрацьованого палива.
Викрадення й застосування ядерної зброї
На сьогодні в арсеналі п'яти ядерних країн знаходиться близько 30 тис. ядерних боєприпасів. На думку міжнародних експертів, повноцінна ядерна зброя охороняється набагато краще, ніж матеріали для її створення. Крім того, ядерні заряди мають подвійну, а подекуди й потрійну систему захисту. Виходячи з цього, зі всіх сценаріїв можливого ядерного терористичного акту, реалізація останнього є найменш імовірною.
Перелічені вище загрози безпосередньо стосуються й України, яка має розвинену ядерну енергетику, багато підприємств ЯПЦ, велику кількість ВЯП і РАВ, десятки тисяч ДІВ, а також ЧАЕС і Зону відчуження. Перелік об'єктів атомно-промислового комплексу України наведено нижче.
• 1. 20 енергоблоків, що розміщені на 5 майданчиках АЕС
• 2. Могильник відпрацьованого ядерного палива
• 3. 2 науково-дослідницьких реактори
• 4. 5 підприємств із видобутку і 2 підприємства з переробки уранової руди
• 5. Хвостосховища відходів переробки уранових руд, що містять радіоактивні речовини – близько 66 млн т, сумарною активністю понад 4,4 • 109 мБк
• 6. Об'єкт “Укриття” і сховища післяаварійних відходів у 30-кіломет- ровій зоні Чорнобильської АЕС, що містять радіоактивні речовини загальною активністю 1,9 • 109 мБк
• 7. Тимчасові ПВЛРВ, у яких зберігаються l37Cs, 90Sr, 239Pu, 240Pu загальною активністю 1,5 • 1010 мБк
• 8. Пункти захоронения радіоактивних відходів, у яких зберігаються l37Cs, 90Sr, 239Pu, 240Pu загальною активністю 5,1 • 109 мБк
• 9. 8 підприємств, що займаються обігом радіоактивних відходів
• 10. 3400 підприємств, що використовують ДІВ і радіаційно небезпечні технології
• 11. 100 тис. радіоізотопних приладів і ДІВ
• 12. 20 родовищ урану
Застосувавши ймовірнісний підхід до оцінки ризику реалізації загрози ядерного тероризму у світі, його можна ранжувати у такий спосіб (рис. 9.8).
У табл. 9.4 наведено порівняльні оцінні дані аналізу ризику реалізації різних загроз ядерного тероризму. Згідно з даними аналізу ймовірності, радіологічний тероризм справді є домінуючою загрозою в контексті радіологічного та ядерного тероризму.
Отже, одним з основних чинників, які спонукають терористичні угруповання отримати доступ до ядерних і радіаційних матеріалів – це можливість їх застосування у терористичних діях із найжахливішими наслідками для суспільства та навколишного середовища. Незважаючи на розвиток позитивних тенденцій у галузі забезпечення міжнародної ядерної безпеки, існуюча система міжнародних угод і конвенцій, а також нормативно-правові акти безпечного використання атомної енергії неспроможні протистояти виклику безпеки та контролю за ядерними матеріалами, що створює певні загрози, серед яких ядерний тероризм – найзагрозливіше явище у сценарії глобального росту ядерної енергетики. Внаслідок великої кількості територіально розосереджених радіаційно небезпечних об'єктів, РАВ, ДІВ, відносної прозорості державних кордонів, запобіжні заходи, які реалізуються, не є достатньо ефективними.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Диверсії на ядерних об'єктах“ на сторінці 1. Приємного читання.
