Перш ніж застосовувати той чи інший метод визначення ризику, необхідно добре вивчити роботу системи, її елементів і вплив відмови кожного елемента на відмову чи успішну роботу системи. Такого розуміння можна досягти проведенням якісного аналізу.
Як уже зазначалось, фундаментальними поняттями в логіко- ймовірнісній теорії безпеки є поняття небезпечного стану системи і відповідної логічної функції небезпеки системи. За аналогією з теорією надійності, де все розпочинають зі з'ясування поняття роботоздатності системи, в теорії безпеки в кожному конкретному випадку необхідно дати аналітичний опис того небезпечного стану системи, який може призвести до загибелі (травмування) людей чи іншого збитку у великих масштабах.
Розглянемо такі найпоширеніші серед інженерів якісні методи оцінювання ризиків, як метод аналізу видів, наслідків і критичності відмов та метод аналізу видів і наслідків відмов.
Основні положення методу аналізу видів, наслідків і критичності відмов (АВНКВ) викладені в ГОСТ 27.310–95. “Надежность в технике. Анализ видов, последствий и критичности отказов. Основные положения” [13]. Стандарт є чинним також на території нашої держави, оскільки Україна проголосувала за його прийняття і він прийнятий Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології і сертифікації (від 26.04.1995).
У цьому стандарті описані базові принципи так званого HAZOP-аналізу, одного з ефективних методів аналізу небезпеки технологічних процесів. Його метою є пошук і обґрунтування технічних рішень за допомогою всебічного дослідження відхилень технологічних процесів від регламентних. Такий аналіз дає змогу визначати ризики будь-якої технічної системи і ранжувати їх за рівнями небезпеки на основі експертних оцінок. Для багатьох завдань такий підхід є достатнім і не потребує застосування інших методів аналізу.
Відповідно до вищезгаданого стандарту [13], на основі характеристик вагомості наслідків та якісних оцінок частоти відмов складають матрицю “ймовірність відмови – вагомість наслідків” для ранжування ризиків. Нижче наведено шкалу категорій вагомості наслідків відмов.
Якісні оцінки частоти відмов наведено в таблиці 6.2. На основі таких оцінок можна будувати матриці ризику без числових
| Категорія вагомості наслідків відмов | Характеристика вагомості |
| IV | Відмова, що швидко і з високою ймовірністю може завдати значних збитків самому об'єкту та (або) навколишньому середовищу, спричинити загибель або тяжкі травми людей, невиконання поставленого завдання |
| III | Відмова, що швидко і з високою ймовірністю може завдати значних збитків самому об'єкту і (або) навколишньому середовищу, спричинити невиконання завдання, але створює мізерно малу загрозу життю і здоров'ю людей |
| II | Відмова, що може спричинити затримання виконання завдання, зниження готовності й ефективності об'єкта, але не створює небезпеки для навколишнього середовища, самого об'єкта і здоров'я людей |
| І | Відмова, що може спричинити затримання виконання завдання, зниження якості функціонування об'єкта, але не створює небезпеки для навколишнього середовища, самого об'єкта і здоров'я людей |
Таблиця 6.2. Якісні оцінки частоти відмов
| Очікувана частота виникнення за рік | Якісний опис частоти відмов для | ||
| окремого елемента | сукупності елементів | ||
| Часта відмова | >1 | Ймовірне часте виникнення | Спостерігається постійно |
| Ймовірна відмова | 1–10-2 | Може спостерігатися кілька разів за термін служби виробу | Ймовірне часте виникнення |
| Можлива відмова | 10-2 – 10-4 | Може спостерігатися один раз за термін служби виробу | Може спостерігатися кілька разів |
| Рідкісна відмова | 10-4 – 10-6 | Малоймовірна, але можлива хоча б один раз за термін служби виробу | Цілком можлива хоча б один раз |
| Практично неймовірна відмова | < 10-6 | Вкрай малоймовірна, навряд чи спостерігатиметься навіть один раз за термін служби | Малоймовірна, але можлива хоча б один раз |
Таблиця 6.3. Матриця ймовірність відмов – вагомість наслідків для ранжування відмов
| Очікувана частота виникнення за рік | Вагомість наслідків | ||||
| Катастрофічна відмова (категорія IV) | Критична відмова · (категорія · III) | Не критична відмова (категорія II) | Відмова з мізерно малими наслідками (категорія І) | ||
| Часта відмова | >1 | А | А | А | С |
| Ймовірна відмова | 1–10-2 | А | А | В | С |
| Можлива відмова | 10-2 – 10-4 | А | В | В | с |
| Рідкісна відмова | 10-4 – 10-6 | А | В | с | D |
| Практично неймовірна відмова | < 10-6 | В | С | с | D |
розрахунків, тобто вирішення завдання оцінок ризику значно спрощується.
У табл. 6.3 наведено рекомендовані показники і критерії критичності щодо ймовірності та вагомості наслідків відмов. Ця матриця містить 4 ранги відмов – А, В, С, D. Ранг А відповідає найвищому, неприйнятному ступеню ризику для об'єкта, ранг D – найбільш безпечним умовам. Ранг А потребує обов'язкового поглибленого кількісного аналізу критичності.
Якщо очікуються наслідки рангу В, бажано провести кількісний аналіз критичності, якщо рангу С – можна обмежитися якісним аналізом, за D – аналіз і вжиття заходів безпеки непотрібні.
Отже, критерії табл. 6.3 можна застосовувати для ранжування рівнів небезпеки і визначення наслідків відмов елементів, устаткування, складових частин технічних систем та об'єкта загалом.
Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)“ на сторінці 1. Приємного читання.
