Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Перш ніж застосовувати той чи інший метод визначення ризику, необхідно добре вивчити роботу системи, її елементів і вплив відмови кожного елемента на відмову чи успішну роботу системи. Такого розуміння можна досягти проведенням якісного аналізу.

Як уже зазначалось, фундаментальними поняттями в логіко- ймовірнісній теорії безпеки є поняття небезпечного стану системи і відповідної логічної функції небезпеки системи. За аналогією з теорією надійності, де все розпочинають зі з'ясування поняття роботоздатності системи, в теорії безпеки в кожному конкретному випадку необхідно дати аналітичний опис того небезпечного стану системи, який може призвести до загибелі (травмування) людей чи іншого збитку у великих масштабах.

Розглянемо такі найпоширеніші серед інженерів якісні методи оцінювання ризиків, як метод аналізу видів, наслідків і критичності відмов та метод аналізу видів і наслідків відмов.

Основні положення методу аналізу видів, наслідків і критичності відмов (АВНКВ) викладені в ГОСТ 27.310–95. “Надежность в технике. Анализ видов, последствий и критичности отказов. Основные положения” [13]. Стандарт є чинним також на території нашої держави, оскільки Україна проголосувала за його прийняття і він прийнятий Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології і сертифікації (від 26.04.1995).

У цьому стандарті описані базові принципи так званого HAZOP-аналізу, одного з ефективних методів аналізу небезпеки технологічних процесів. Його метою є пошук і обґрунтування технічних рішень за допомогою всебічного дослідження відхилень технологічних процесів від регламентних. Такий аналіз дає змогу визначати ризики будь-якої технічної системи і ранжувати їх за рівнями небезпеки на основі експертних оцінок. Для багатьох завдань такий підхід є достатнім і не потребує застосування інших методів аналізу.

Відповідно до вищезгаданого стандарту [13], на основі характеристик вагомості наслідків та якісних оцінок частоти відмов складають матрицю “ймовірність відмови – вагомість наслідків” для ранжування ризиків. Нижче наведено шкалу категорій вагомості наслідків відмов.

Якісні оцінки частоти відмов наведено в таблиці 6.2. На основі таких оцінок можна будувати матриці ризику без числових

Категорія вагомості наслідків відмовХарактеристика вагомості
IVВідмова, що швидко і з високою ймовірністю може завдати значних збитків самому об'єкту та (або) навколишньому середовищу, спричинити загибель або тяжкі травми людей, невиконання поставленого завдання
IIIВідмова, що швидко і з високою ймовірністю може завдати значних збитків самому об'єкту і (або) навколишньому середовищу, спричинити невиконання завдання, але створює мізерно малу загрозу життю і здоров'ю людей
IIВідмова, що може спричинити затримання виконання завдання, зниження готовності й ефективності об'єкта, але не створює небезпеки для навколишнього середовища, самого об'єкта і здоров'я людей
ІВідмова, що може спричинити затримання виконання завдання, зниження якості функціонування об'єкта, але не створює небезпеки для навколишнього середовища, самого об'єкта і здоров'я людей

Таблиця 6.2. Якісні оцінки частоти відмов

Очікувана частота виникнення за рікЯкісний опис частоти відмов для
окремого елементасукупності елементів
Часта відмова>1Ймовірне часте виникненняСпостерігається постійно
Ймовірна відмова1–10-2Може спостерігатися кілька разів за термін служби виробуЙмовірне часте виникнення
Можлива відмова10-2 – 10-4Може спостерігатися один раз за термін служби виробуМоже спостерігатися кілька разів
Рідкісна відмова10-4 – 10-6Малоймовірна, але можлива хоча б один раз за термін служби виробуЦілком можлива хоча б один раз
Практично неймовірна відмова< 10-6Вкрай малоймовірна, навряд чи спостерігатиметься навіть один раз за термін службиМалоймовірна, але можлива хоча б один раз

Таблиця 6.3. Матриця ймовірність відмов – вагомість наслідків для ранжування відмов

Очікувана частота виникнення за рікВагомість наслідків
Катастрофічна відмова (категорія IV)Критична відмова · (категорія · III)Не критична відмова (категорія II)Відмова з мізерно малими наслідками (категорія І)
Часта відмова>1АААС
Ймовірна відмова1–10-2ААВС
Можлива відмова10-2 – 10-4АВВс
Рідкісна відмова10-4 – 10-6АВсD
Практично неймовірна відмова< 10-6ВСсD

розрахунків, тобто вирішення завдання оцінок ризику значно спрощується.

У табл. 6.3 наведено рекомендовані показники і критерії критичності щодо ймовірності та вагомості наслідків відмов. Ця матриця містить 4 ранги відмов – А, В, С, D. Ранг А відповідає найвищому, неприйнятному ступеню ризику для об'єкта, ранг D – найбільш безпечним умовам. Ранг А потребує обов'язкового поглибленого кількісного аналізу критичності.

Якщо очікуються наслідки рангу В, бажано провести кількісний аналіз критичності, якщо рангу С – можна обмежитися якісним аналізом, за D – аналіз і вжиття заходів безпеки непотрібні.

Отже, критерії табл. 6.3 можна застосовувати для ранжування рівнів небезпеки і визначення наслідків відмов елементів, устаткування, складових частин технічних систем та об'єкта загалом.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)
  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА