Моделі аналізу та оцінювання ризиків

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

На основі ймовірнісного методу можна будувати різні моделі й методики оцінювання техногенного, природного та екологічного ризиків для населення і територій, які залежно від наявної (використаної) вихідної інформації поділяють на:

• статистичні, коли для визначення ймовірності застосовано частотний підхід, у якому емпіричним аналогом об'єктивно існуючої ймовірності Р(A) будь-якої події А є відносна частота її реалізації в низці з п незалежних випробувань;

• теоретико-ймовірнісні, які використовують для оцінювання ризиків подій, коли статистика практично відсутня;

• евристичні, засновані на використанні експертних оцінок, що часто застосовують для оцінювання інтегральних (комплексних) ризиків від сукупності небезпек, коли немає (чи не повністю є) не тільки статистичні дані, а й математичні моделі (чи моделі, наближені з відносно низькою точністю).

На відміну від детерміністичних моделей статистичні, теоретико-ймовірнісні та евристичні припускають невизначеність.

Найпоширенішими вітчизняними методиками аналізу небезпеки й оцінювання ризиків є: “Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті”, “Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки”, “Методика оцінки збитків від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, які затверджені нормативно-правовими актами України [7–9], а також застосовувані багатьма науковцями і фахівцями при аналізі інтегральних рівнів небезпеки територій “Методика оцінки ризику техногенної та природної небезпеки в регіональному вимірі” [10], “Методика оцінки безпеки складного об'єкта в умовах невизначеності” [11], закордонні методики, зокрема російські “Методические указания по проведению анализа риска опасных производственных объектов” [13], "Методика прогнозирования зон токсического заражения и последствий аварий с выбросом опасных веществ “ТОКСИ+”" [14], "Глобальная географическая информационная система “Экстремум”" [15], яка включає методики оцінювання сейсмічної небезпеки і сейсмічного ризику.

“Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті” призначена для прогнозування масштабів забруднення територій у разі аварій з небезпечними хімічними речовинами на промислових об'єктах, автомобільному, річковому, залізничному і трубопровідному транспорті, може бути використана для розрахунків на морському транспорті, якщо хмара НХР за аварії на ньому може дістатись прибережної зони, де живуть люди. Методику застосовують тільки для НХР, які зберігаються у газоподібному чи рідкому стані, та які в момент виливу (викиду) переходять у газоподібний стан і створюють первинну або (і) вторинну хмару НХР. Вона передбачає проведення розрахунків для планування заходів щодо захисту населення тільки на висоті до 10 м над поверхнею землі (приземний шар повітря). Методика подана у вигляді таблиць готових розрахованих параметрів зон забруднення, що дає змогу оперативно прогнозувати масштаби забруднення. Аварійне прогнозування здійснюють у разі виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій у зоні можливого забруднення.

Відповідно до закону “Про об'єкти підвищеної небезпеки” у Мінпраці та соціальної політики України розроблено “Методику визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки” [8], яка визначає порядок проведення аналізу небезпеки об'єктів підвищеної небезпеки на основі оцінок ризику та рівні прийнятних ризиків. Для визначення рівня ризику на всіх етапах його аналізу автори методики рекомендують застосовувати будь-які відомі в науково-технічній, довідковій, нормативній і методичній літературі методи розрахунку й оцінювання небезпек, наслідків і ризику для об'єктів “турботи” за умови обґрунтування їх застосування.

“Методика оцінки збитків від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” призначена для визначення розмірів збитків від НС техногенного і природного характеру, завданих здоров'ю людей (втрата життя та здоров'я населення), об'єктам економіки, навколишньому середовищу. Вона визначає порядок розрахунку збитків за типами і видами надзвичайних ситуацій. В ІГНС НАН та МНС України розроблено комп'ютерну версію “Збитки – 01/2006”, яка забезпечує практичну реалізацію зазначеної методики для розрахунків збитків від НС техногенного і природного походження.

“Методика оцінки ризику техногенної та природної небезпеки в регіональному вимірі” [10] розроблена на основі системного аналізу й інтегральних показників ризику. Вона дає змогу визначати рівень небезпеки окремих територій, районів, областей, регіонів, країн і проводити їх порівняльний аналіз, що, у свою чергу, забезпечує підтримання прийняття управлінських рішень щодо оптимального розподілу матеріальних і фінансових ресурсів для запобігання надзвичайним ситуаціям в окремих регіонах України та зниження ризиків виникнення аварій і катастроф.

“Методика оцінки безпеки складного об'єкта в умовах невизначеності” на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки уможливлює прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень із забезпечення реалізації превентивної політики щодо виникнення аварій, сприяє підвищенню рівня техногенної й екологічної безпеки.

Методика “ТОКСИ+” – це комп'ютерний комплекс програм, розроблений у Росії і призначений для розрахунків зон токсичного забруднення небезпечними хімічними речовинами у разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах і транспорті. “ТОКСИ+” дає змогу визначити: тривалість викиду і кількість НХР, що надійшли в атмосферу за різних сценаріїв аварії; просторово-часове поле концентрації НХР в атмосфері; розміри зон хімічного забруднення, що відповідають різному ступеню ураження людей, зумовленого інгаляційною токсодозою.

У наступних розділах наведено детальну характеристику згаданих методик, висвітлено їх основні положення, що відображені в чинних нормативно-правових актах України, з науково-експертних позицій визначено їх переваги та недоліки і складність практичного застосування, запропоновано підходи до вдосконалення цих методик.

Оцінювання ризику – це процес визначення ймовірності виникнення негативної події (аварії) протягом певного періоду та масштабності її наслідків для здоров'я людей, майна, навколишнього природного середовища. Кількісне значення ймовірності виникнення негативної події знаходять на основі статистичних даних і теоретичних моделей. Наслідки аварій оцінюють за допомогою математичного моделювання за всіма можливими сценаріями розвитку негативних подій.

Знаючи ймовірність виникнення аварій та очікувані розміри втрат, можна запобігти тяжким катастрофам, ослабити їх силу, передбачити ефективні компенсаційні механізми. Визначення оцінок ризиків має ґрунтуватися на результатах контролю технічного стану небезпечних техногенних об'єктів, їхнього устаткування, якості обслуговування, даних моніторингу небезпечних геологічних і гідрометеорологічних процесів, стану природних комплексів тощо, статистичних даних про відмови, інциденти, аварії і надзвичайні ситуації техногенного характеру, стихійні природні явища, а також на результатах моделювання відповідних небезпечних подій і ситуацій.

Порушені проблеми аналізу безпеки й оцінювання ризику найчастіше досліджують із застосуванням методів системного аналізу, теорії ймовірностей, математичної статистики, теорії надійності, методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки тощо.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Моделі аналізу та оцінювання ризиків“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків
  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА