Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління


Концептуально-методичнии апарат аналізу та оцінювання ризику


Науково-технічний прогрес, пов'язаний із залученням у господарський обіг дедалі більшої кількості природних ресурсів, енергії, використанням складніших технологічних систем, характеризується зростанням кількості аварій і надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, які спричинюють людські жертви, значні втрати майна, забруднення навколишнього середовища. Катастрофи у містах Файзене (Франція, 1966 р.), Фліксборо (Велика Британія, 1974 р.), Беке (Нідерланди, 1975 р.), Севезо (Італія, 1976 р.), Сан-Хуан-Іксуатепек (Мексика, 1984 р.), Бхопал (Індія, 1984 р.), Чорнобиль (Україна, 1986 р.), Уфа (Росія, 1989 р.) показали важливість і необхідність оцінки безпеки об'єктів хімічної і нафтохімічної промисловості, так само, як і ядерно-енергетичних. Небезпека виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру також залишається високою. Землетруси, урагани, торнадо, цунамі, повені у США, Азії, Європі, забрали тисячі людських життів за останнє десятиліття, знищили величезну кількість будівель і споруд.

Єдиний вихід із положення, що склалося – реалізація на практиці нової ідеології протидії катастрофам, а саме – запровадження ризик-аналізу техногенних і природних надзвичайних ситуацій, планування і здійснення заходів щодо зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, пом'якшення їхніх наслідків в інтересах підвищення рівня безпеки особи, суспільства, навколишнього середо-

Схема спільності концепцій забезпечення безпеки

Рис. 4.1. Схема спільності концепцій забезпечення безпеки

вища. Така стратегія має бути забезпечена насамперед науково-методичним апаратом аналізу й оцінювання ризиків.

Значний внесок у вирішення проблем аналізу й оцінювання техногенних та екологічних ризиків зробили вітчизняні й закордонні вчені, у числі яких: X. Кумамото, В. Маршалл, С. Белов, А. Єлохін, Н. Махутов, А. Качинський, Ф. Рагозин, М. Шахраманян, В. Акімов та ін. Аналіз природного техногенного, екологічного ризиків заснований на застосуванні різних концепцій, методів і методик. Так, забезпечення безпеки життєдіяльності особи і суспільства ґрунтується на застосуванні концепцій сталого розвитку, прийнятного ризику та виправданого ризику (рис. 4.1) [1], про які йшлося у розд. 1.

Концепція сталого розвитку передбачає такий розвиток, який задовольняє потреби нинішніх поколінь і не піддає ризику спроможність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби в ресурсах [2].

Метою сталого розвитку є досягнення високої якості життя на основі збалансованого розв'язання проблем соціально-економічного розвитку, збереження навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природно-ресурсного потенціалу країни.

Пріоритетним напрямом сталого розвитку є оптимізація життєдіяльності людства в умовах безпечного навколишнього природного середовища і гармонійних відносин як усередині суспільства, так і між окремими спільнотами. Вона передбачає врахування й коригування наслідків реалізації рішень в економічній, соціальній, екологічній сферах у бік їх ефективності для суспільства і довкілля.

Концепція прийнятного ризику є основою раціонального планування заходів щодо забезпечення безпеки нинішнього покоління людей з урахуванням соціальних та економічних чинників. Її метою є запровадження в Україні сучасних методів регулювання техногенної і природної безпеки населення й територій на основі ризик-орієнтованого підходу для зменшення кількості та мінімізації соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, забезпечення гарантованого рівня безпеки громадянина, суспільства [3].

Концепція прийнятного ризику передбачає визначення й обґрунтування рівнів прийнятних ризиків для населення, навколишнього природного середовища, об'єктів економіки. Її ще називають концепцією управління ризиками.

Стратегія управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження може ґрунтуватися на виборі рівня ризику в межах значень ризиків від мінімального до прийнятного, визначених для конкретного об'єкта. Порівняння поточного значення ризику з прийнятним, визначення заходів щодо зменшення ризику, вплив на параметри джерел небезпек, оцінювання результативності вжитих заходів – необхідні складові управління ризиками. У разі зниження ризику обов'язково слід враховувати вартість заходів, призначених для зниження ймовірності виникнення і зменшення впливу наслідків надзвичайних ситуацій. Застосування показника ризику дає змогу порівнювати дію небезпечних чинників різної природи і різного виду, визначати з урахуванням внеску кожного окремого чинника інтегральний ступінь небезпеки будь-якого об'єкта, району, області, регіону, держави.

За своїм характером управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру є комплексним і спрямоване на зниження інтегрального ризику, обумовленого сумісною дією небезпечних техногенних і природних чинників.

Однак у рамках концепції прийнятного ризику ріст рівня життя членів суспільства може бути істотно обмежений, оскільки в разі її реалізації не враховуються вигоди (суспільна корисність) від прогресивних технологій, які спочатку можуть бути поєднані з підвищеним ризиком для тих, хто їх реалізує. Це іноді призводить до відкидання громадськістю таких технологій в основному тому, що ризикують одні, а користь від цього отримують інші. Однак нові технології людство освоює у кінцевому підсумку, як засіб для подальшого підвищення рівня життя членів суспільства.

Тому як регулятор безпеки членів суспільства поряд із концепцією прийнятного ризику слід використовувати концепцію виправданого ризику, відповідно до якої прийнятним є суспільно виправданий ризик. При цьому члени суспільства, які безпосередньо ризикують, але їх безпека на даному етапі розвитку науки і техніки не може бути забезпечена на прийнятному рівні, отримують соціально-економічні компенсації від суспільства.

Співвідношення за рівнем прийняття рішень у рамках кожної концепції таке:

• концепція сталого розвитку – світ загалом і країни, що реалізують цю концепцію;

• концепція прийнятного ризику – держава і державні органи;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику
  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА