Ризик і сталий розвиток суспільства

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Завдяки науково-технічному прогресу світ дуже змінився у другій половині XX – на початку XXI століття. Істотно поліпшились якість життя людей, умови праці, зросли добробут, рівні охорони здоров'я, освіти, соціальної забезпеченості, культури. Значна частина людства стала власницею широкого кола прав і свобод, відбулися гуманізація і лібералізація поглядів. Небачено зросли масштаби промисловості і сільського господарства, особливо в розвинених країнах. Сучасні транспортні та інформаційні комунікації зблизили країни і континенти. Показником вищого рівня життя стало збільшення середньої тривалості життя людей удвічі порівняно з початком XIX ст.

Разом з тим технічний прогрес має і зворотний, негативний бік, пов'язаний із виснаженням ресурсних можливостей Землі, екстенсивним характером експлуатації ресурсів, перенаселенням окремих регіонів, низкою кризових явищ у соціальній сфері, він обумовив появу вкрай несприятливих тенденцій для життя людства, призвів до регіонального, а в деяких випадках – до глобального забруднення навколишнього природного середовища, значного збільшення кількості техногенних і природних катастроф, масштабів їхніх наслідків.

Загальноприйнятою у світовій практиці мірою небезпеки для життєдіяльності населення, функціонування об'єктів економіки є ризик. Ризик визнаний невід'ємною негативною властивістю будь-якої діяльності людини. Прийняті рішення часто виявляються помилковими, а за помилки необхідно розплачуватись. Крім того, потрібно платити і за те, щоб застрахувати себе від помилок. Тому щоб вживати адекватні запобіжні заходи, ризик необхідно навчитися оцінювати.

Зміст, суть і визначення поняття ризику

Поняття “ризик” має широке тлумачення. Ризик (франц. risqite) визначається як можлива небезпека чогось [9] або можливість небезпеки, шкода, втрати тощо [10]. Згідно з класичним визначенням Френка Найта [11], “ризик” – це та міра невизначеності, яку можна виміряти за допомогою ймовірності, тобто ситуації, пов'язані з ризиком, характеризуються відомими ймовірностями подій. Це виділяє їх із більш загального класу ситуацій невизначеності. Ф. Найт вважав, що ризик – це ймовірність небажаної події, і розрізняв два типи ймовірностей: 1) математичну, або апріорну; 2) статистичну. Ймовірність першого типу, за Ф. Найтом, визначається загальними, наперед заданими принципами. Він писав: “Апріорна ймовірність визначається при умові абсолютно однорідної класифікації випадків, у всьому ідентичних”. Ймовірність другого типу можна визначити лише емпірично. Наприклад, виникнення пожежі на потенційно небезпечному об'єкті. Звісно, є певна статистика, однак вона стосується інших об'єктів, кожен з яких має свою специфіку. Тут складно відділити випадкове від необхідного і практично неможливо усунути всі випадкові чинники. Тут немає повної однорідності всередині виділеного класу, відсутні однаково ймовірні альтернативи, тому не можна точно визначити ймовірність за допомогою апріорних математичних обчислень. Статистична ймовірність, вважав Ф. Найт, це “емпірична оцінка частоти прояву зв'язку між твердженнями, які не розкладаються на мінливі комбінації однаково ймовірних альтернатив”. Отже, ризик – це оцінена будь-яким способом імовірність, а невизначеність – це категорія, що не піддається оцінюванню. Хоча такий підхід до визначення ризику не відображає всієї складності проблеми вибору в умовах невизначеності, в ін допомагає наблизитись до її розуміння.

Людина розумна почала оцінювати ризик ще на нижчих щаблях свого розвитку, усвідомивши відчуття страху перед смертю і природними катастрофічними явищами. З появою товарно-грошових відносин ризик став економічною категорією і набув великого значення (відповідно вдосконалювались і методи його оцінювання) у питаннях фінансів і страхування. Ризиком почали управляти, тобто прогнозувати розвиток подій і розробляти та впроваджувати заходи, спрямовані на його зниження.

Термін “ризик” використовують як у науковому, так і в повсякденному спілкуванні.

Аналіз сучасних теорій і методів оцінювання ризику і прийняття рішень в умовах невизначеності показав, що різні автори трактують термін “ризик” по-різному. Здебільшого під ризиком розуміють імовірність виникнення тієї чи іншої негативної події, явища. Інші дослідники розглядають ризик як можливу величину збитку, втрат, пов'язаних зі специфікою тих чи інших явищ природи і видів діяльності людського суспільства.

У популярному тлумаченні ризик – це можливі втрати при прийнятті неправильного рішення, яке ухвалюється навмання, без попереднього розрахунку; наражання себе на небезпеку втратити життя, здоров'я, засоби існування. Ризик як інтегроване поняття фактично є мірою усвідомленої людиною небезпеки в її житті та діяльності.

У науково-технічній літературі трапляються різні тлумачення терміна “ризик”. Так, у класичній праці Е.Дж. Хенлі і X. Кумамото “Надежность технических систем и оценка риска” [4] ризик визначено як "можливість людських жертв і матеріальних втрат або травм і пошкоджень".

На думку В. Маршалла, “ризик – це частота реалізації загрози ”, а загроза – природне чи техногенне явище, за якого можлива поява явищ або процесів, здатних уражувати людей, завдавати матеріальних збитків, руйнувати довкілля [12]. Саме це тлумачення ризику найбільш поширене в науково-технічній літературі з промислової безпеки і його прийнято називати “технічним ризиком”. Небезпека виникнення аварій на потенційно небезпечних об'єктах пов'язана з можливістю руйнування споруд або технічних пристроїв, вибухами і викидами небезпечних речовин з ураженням людей, спричиненням майнових втрат та забрудненням навколишнього природного середовища.

Ризик із правового погляду – це можливість завдавання збитків внаслідок пошкодження майна чи неможливості виконання зобов'язань; можливість завдавання збитків, які можуть статися внаслідок знищення або псування предмета договору через такі обставини, за яких учасники договору не несуть відповідальності (наприклад, у разі дії непереборної сили).

У праці А.Б. Качинського [3] наведене таке визначення ризику: “Ризик – прогнозована векторна величина збитку, що може виникнути внаслідок ухвалення рішень в умовах невизначеності та реалізації загрози. Він є кількісною мірою небезпеки, що дорівнює добутку ймовірності реалізації даної загрози на ймовірність величини (величину) можливого збитку від неї”. Така форма визначення ризику дає змогу оцінювати ризик від негативних процесів різного характеру.

Отже, спільним у всіх визначеннях терміна ризик є “невизначеність”: чи відбудеться небажана подія, чи ні; чи виникне при цьому небажаний (небезпечний) стан системи, чи ні. Така недостатня кількість інформації при дослідженні явищ, процесів і ситуацій споріднює поняття “ризик” із процедурою “прийняття рішень” за умови не детермінованих параметрів.

За визначенням Р.В. Уїтмена та С.А. Корнелла, які розглядали поняття ризику з позиції сейсмічної небезпеки, загальний ризик – це комбінований ефект, зумовлений різними сейсмічними явищами, які можуть мати місце під час землетрусу, і різним характером реакцій конкретного об'єкта на це явище [13]. Проте досвід інженерно-геологічних досліджень показав, що реакція об'єкта на сейсмічні явища визначається не лише сейсмічними ефектами, необхідно також враховувати інші геодинамічні явища та інженерно-геологічний стан масиву, що можуть збільшувати прояв сейсмічних чинників. Виходячи з цього, загальний ризик – це ймовірність реалізації комбінованого ефекту, обумовленого різними геодинамічними та техногенними збудженнями (впливами), які можуть сукупно діяти на певну інженерну споруду, спричинювати виникнення в ній негативних реакцій, що створюють передумови для надзвичайних (аварійних) ситуацій, реалізація яких носить імовірнісний характер.

При оцінюванні небезпеки від сукупного вияву негативних впливів сумарний ефект реагування певної інженерної споруди визначається загальною ймовірністю, пов'язаною з можливими комбінаціями входів у систему від комплексу збуджень небезпечних геодинамічних процесів і відгуків на них, що виявляються як реакції відхилення від нормального стану функціонування споруди. Цей вид ризику прийнято називати інженерним ризиком стійкості споруд. Він описується таким математичним виразом:

де – ймовірність події, зазначеної в квадратних дужках; – подія, яка полягає в тому, що система знаходиться в і-му стані; – комбінований геодинамічний і техногенний вплив на вході системи має рівень вияву у; –ймовірність того, що поведінка (стан) системи відповідатиме за умови, що має місце вплив комплексу геодинамічних і техногенних чинників із сумарним виявом впливів на вході .

Вияв будь-якого геодинамічного процесу природного походження можна схарактеризувати параметром “природний ризик”, тоді як реалізацію аварії на вибухонебезпечному чи іншому технічному об'єкті характеризують таким параметром, як “техногенний ризик”.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ризик і сталий розвиток суспільства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства
  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА