Оцінювання ризику токсичних ефектів

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Протягом тривалого часу оцінювання ризику для здоров'я людей, обумовленого зараженням навколишнього середовища, було проблемою токсикологів і гігієністів. Це пов'язано з необхідністю врахування великої кількості чинників, які визначають характер впливу шкідливої речовини на організм людини. Нині розроблено методики, що дають змогу отримувати наближені оцінки ризику на підставі деяких узагальнювальних показників (клас небезпеки речовини, кратність перевищення граничнодопустимої концентрації тощо).

Несприятливі зміни здоров'я людей, спричинені повсякденним або професійним контактом із токсичними речовинами, в загальному випадку мають імовірнісний характер. Це зумовлено значними варіаціями у фізичному стані людей, а також неможливістю точно контролювати такі визначальні для ризику параметри, як доза, тривалість контакту, специфіка надходження шкідливої речовини в організм і т. д. Для характеристики негативних змін у здоров'ї населення вживають термін “захворюваність”.

Захворюваність – це статистичний показник, що визначається як відношення кількості осіб, які захворіли від певної причини, до середньої чисельності населення на території спостереження за період, якого стосується розрахунок цього показника. Захворюваність визначають за формулою

де З – захворюваність, 1/рік; – частота захворювання, особа/рік; N – середньорічна чисельність населення, осіб.

Захворюваність – величина, що має розмірність потенційного ризику, близька до поняття екологічного ризику, однак не тотожна йому. Ризик токсичних ефектів слід розглядати як додаткову захворюваність, пов'язану з надходженням в організм екотоксикантів [13]:

де а – фонова захворюваність, 1/рік; b – коефіцієнт пропорційності; – ризик захворювання, 1/рік.

Ризик захворювання є функцією дози токсиканта, що надійшов в організм середнього представника даної групи населення за все життя. Стосовно забруднення атмосфери доза токсиканта може бути оцінена на основі даних про концентрацію токсиканта в повітрі й тривалість перебування людей в умовах зараженої атмосфери.

Для опису негативного впливу зараження навколишнього середовища на здоров'я, що може реалізуватись у формі негайних токсичних або хронічних проявів (у тім числі канцерогенних та імунотоксичних), використовують, як правило, дві групи моделей: порогові й безпорогові. Як відомо, гостра токсичність (негайні токсичні прояви) має чітко виражений пороговий характер. Для оцінювання ризику негайних токсичних ефектів можна скористатися моделлю індивідуальних порогів дії. Стосовно забруднення атмосфери ця модель у загальному вигляді описується формулою

(7.4)

де – ризик токсичних ефектів внаслідок зараження атмосфери; а і b – параметри, що залежать від токсикологічних властивостей речовини; с – концентрація токсиканта в атмосфері; τ – параметр інтегрування, час.

Цей інтеграл не можна виразити через елементарні функції. Для виконання розрахунків необхідні обчислювальна техніка або математичні таблиці.

Значення коефіцієнтів а і b у цій формулі визначають на підставі спеціальних токсикологічних досліджень властивостей речовин, вони, як правило, наводяться тільки у спеціальній літературі. Для виконання практичних розрахунків доцільно зв'язати коефіцієнти а і b зі значеннями традиційних параметрів, які застосовують для характеристики токсичності речовин і нормування їхнього вмісту в об'єктах навколишнього середовища, таких, як клас токсичності речовини, граничнодопустимі концентрації і т. д. У праці [13] запропоновано такий варіант формули (7.4):

(7.5)

де – ризик токсичних ефектів внаслідок зараження атмосфери; – граничнодопустима максимальна разова концентрація хімічної речовини у повітрі населених місць, мг/м3.

Таблиця 7.2. Значення емпіричних коефіцієнтів рівнянь (7.4) і (7.5)

Клас небезпеки речовинХарактеристика речовинаb
1-йНадзвичайно небезпечні-9,1511,66
2-йВисоконебезпечні-5,517,49
3-йНебезпечні-2,353,73
4-йМалонебезпечні-1,412,33

За такої концентрації (ГДКм.р.) хімічна речовина при вдиханні її протягом ЗО хв не повинна викликати рефлекторних (у тім числі субсенсорних) реакцій в організмі людини. Значення параметрів а і b, рекомендовані авторами [13] для проведення розрахунків, наведені в табл. 7.2.

Оцінка ризику, яку отримують за формулою (7.5), передбачає реалізацію сценарію, за якого населення піддається впливу токсиканта, концентрація якого в повітрі с (мг/м3), а час експозиції (тривалість перебування в зараженій атмосфері) не менший за ЗО хв. Права частина рівняння (7.5) є функцією кратності перевищення ГДК токсиканта в атмосфері (с/ГДКм.р), що визначена в діапазоні 0–∞ (за с/ГДКм.р = 0 параметр інтегрування τ дорівнює оо). Залежність ризику негайних токсичних проявів внаслідок забруднення атмосфери RI3 від кратності перевищення параметра ГДКм.р ілюструє рис. 7.7, а.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання ризику токсичних ефектів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів
  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА