Протягом тривалого часу оцінювання ризику для здоров'я людей, обумовленого зараженням навколишнього середовища, було проблемою токсикологів і гігієністів. Це пов'язано з необхідністю врахування великої кількості чинників, які визначають характер впливу шкідливої речовини на організм людини. Нині розроблено методики, що дають змогу отримувати наближені оцінки ризику на підставі деяких узагальнювальних показників (клас небезпеки речовини, кратність перевищення граничнодопустимої концентрації тощо).
Несприятливі зміни здоров'я людей, спричинені повсякденним або професійним контактом із токсичними речовинами, в загальному випадку мають імовірнісний характер. Це зумовлено значними варіаціями у фізичному стані людей, а також неможливістю точно контролювати такі визначальні для ризику параметри, як доза, тривалість контакту, специфіка надходження шкідливої речовини в організм і т. д. Для характеристики негативних змін у здоров'ї населення вживають термін “захворюваність”.
Захворюваність – це статистичний показник, що визначається як відношення кількості осіб, які захворіли від певної причини, до середньої чисельності населення на території спостереження за період, якого стосується розрахунок цього показника. Захворюваність визначають за формулою
де З – захворюваність, 1/рік; – частота захворювання, особа/рік; N – середньорічна чисельність населення, осіб.
Захворюваність – величина, що має розмірність потенційного ризику, близька до поняття екологічного ризику, однак не тотожна йому. Ризик токсичних ефектів слід розглядати як додаткову захворюваність, пов'язану з надходженням в організм екотоксикантів [13]:
де а – фонова захворюваність, 1/рік; b – коефіцієнт пропорційності; – ризик захворювання, 1/рік.
Ризик захворювання є функцією дози токсиканта, що надійшов в організм середнього представника даної групи населення за все життя. Стосовно забруднення атмосфери доза токсиканта може бути оцінена на основі даних про концентрацію токсиканта в повітрі й тривалість перебування людей в умовах зараженої атмосфери.
Для опису негативного впливу зараження навколишнього середовища на здоров'я, що може реалізуватись у формі негайних токсичних або хронічних проявів (у тім числі канцерогенних та імунотоксичних), використовують, як правило, дві групи моделей: порогові й безпорогові. Як відомо, гостра токсичність (негайні токсичні прояви) має чітко виражений пороговий характер. Для оцінювання ризику негайних токсичних ефектів можна скористатися моделлю індивідуальних порогів дії. Стосовно забруднення атмосфери ця модель у загальному вигляді описується формулою
(7.4)
де – ризик токсичних ефектів внаслідок зараження атмосфери; а і b – параметри, що залежать від токсикологічних властивостей речовини; с – концентрація токсиканта в атмосфері; τ – параметр інтегрування, час.
Цей інтеграл не можна виразити через елементарні функції. Для виконання розрахунків необхідні обчислювальна техніка або математичні таблиці.
Значення коефіцієнтів а і b у цій формулі визначають на підставі спеціальних токсикологічних досліджень властивостей речовин, вони, як правило, наводяться тільки у спеціальній літературі. Для виконання практичних розрахунків доцільно зв'язати коефіцієнти а і b зі значеннями традиційних параметрів, які застосовують для характеристики токсичності речовин і нормування їхнього вмісту в об'єктах навколишнього середовища, таких, як клас токсичності речовини, граничнодопустимі концентрації і т. д. У праці [13] запропоновано такий варіант формули (7.4):
(7.5)
де – ризик токсичних ефектів внаслідок зараження атмосфери;
– граничнодопустима максимальна разова концентрація хімічної речовини у повітрі населених місць, мг/м3.
Таблиця 7.2. Значення емпіричних коефіцієнтів рівнянь (7.4) і (7.5)
| Клас небезпеки речовин | Характеристика речовин | а | b |
| 1-й | Надзвичайно небезпечні | -9,15 | 11,66 |
| 2-й | Високонебезпечні | -5,51 | 7,49 |
| 3-й | Небезпечні | -2,35 | 3,73 |
| 4-й | Малонебезпечні | -1,41 | 2,33 |
За такої концентрації (ГДКм.р.) хімічна речовина при вдиханні її протягом ЗО хв не повинна викликати рефлекторних (у тім числі субсенсорних) реакцій в організмі людини. Значення параметрів а і b, рекомендовані авторами [13] для проведення розрахунків, наведені в табл. 7.2.
Оцінка ризику, яку отримують за формулою (7.5), передбачає реалізацію сценарію, за якого населення піддається впливу токсиканта, концентрація якого в повітрі с (мг/м3), а час експозиції (тривалість перебування в зараженій атмосфері) не менший за ЗО хв. Права частина рівняння (7.5) є функцією кратності перевищення ГДК токсиканта в атмосфері (с/ГДКм.р), що визначена в діапазоні 0–∞ (за с/ГДКм.р = 0 параметр інтегрування τ дорівнює оо). Залежність ризику негайних токсичних проявів внаслідок забруднення атмосфери RI3 від кратності перевищення параметра ГДКм.р ілюструє рис. 7.7, а.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання ризику токсичних ефектів“ на сторінці 1. Приємного читання.
