Чинники техногенної небезпеки і ризику

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Серед НС техногенного характеру в Україні впродовж останнього десятиліття найчастіше відбуваються: пожежі і вибухи; аварії на транспорті; аварії в системі життєзабезпечення (у каналізаційних системах, системах водопостачання, теплопостачання, газопостачання); аварії в електроенергетичних системах; раптове руйнування будівель і споруд. Техногенні НС призводять до людських жертв, погіршення здоров'я населення, матеріальних втрат, руйнування навколишнього середовища.

Наприклад, у 2005 р. в Україні сталося 212 НС техногенного характеру, внаслідок яких загинуло 334 особи. Число загиблих порівняно з 2004 р. збільшилося (на 44 особи) через НС на автомобільному транспорті та НС, пов'язані з пожежами і вибухами [2].

Рис. 3.1 ілюструє НС техногенного характеру за видами, які у 2005 р. розподілилися так: пожежі та вибухи – 92, аварії (НС) на транспорті – 51, аварії в системі життєзабезпечення – 28, аварії в електроенергетичних системах – 18, раптове руйнування будівель і споруд – 7, викид у навколишнє середовище забруднювальних речовин понад ГДК – 12, аварії на очисних спорудах – 2, аварії з викидом (загрозою викиду) НХР на об'єктах (крім аварій на транспорті) – 2.

Аналізом НС техногенного характеру встановлено, що основними чинниками їх виникнення є незадовільний технічний стан

Розподіл техногенних надзвичайних ситуацій за видами у 2005 р.

Рис. 3.1. Розподіл техногенних надзвичайних ситуацій за видами у 2005 р.

виробничих об'єктів і значна зношеність основних виробничих фондів. Серед чинників організаційного характеру основними є порушення вимог безпеки експлуатації устаткування й недотримання вимог технологічних процесів у виробництві.

На території України впродовж 1997–2004 pp. відзначалась стійка тенденція до зменшення кількості НС техногенного характеру (практично в 4,4 раза у 2003–2004 pp. порівняно із середнім показником за 1997–1998 pp.), проте у 2005 р. їх кількість збільшилась в 1,3 раза порівняно з попереднім роком (рис. 3.2, а) [5, 6].

Слід зазначити, що техногенні НС характеризуються високим показником кількості загиблих, який становить близько 70 % загальної кількості загиблих внаслідок НС.

Найбільша кількість НС у 2005 р. (до 68 %) та переважна більшість загиблих і постраждалих припадає на два види техногенних НС: перший – пожежі й вибухи (близько 44 %), другий – аварії на транспорті (близько 24 %).

Розподіл техногенних НС, пов'язаних із пожежами й вибухами, має тенденцію до зниження, проте у 2005 р. їх кількість зросла, тобто ця тенденція нестабільна (див. рис. 3.2, б).

У господарському комплексі України діє понад 7,5 тис. вибухо- та пожежонебезпечних об'єктів (ВПНО), на яких зосереджено близько 13 млн т твердих і рідких вибухо- та пожежонебезпеч-

Розподіл кількості надзвичайних ситуацій техногенного характеру (а), пов

Рис. 3.2. Розподіл кількості надзвичайних ситуацій техногенного характеру (а), пов'язаних із пожежами і вибухами (б), з аваріями на транспорті (в) та в електроенергетичних системах (г) на території України по роках

них речовин. Усі ВПНО додатково поділяють на кілька категорій. Найбільшу аварійну небезпеку становлять об'єкти, які належать до першої категорії. Це: хімічні, нафто- і газопереробні, нафтохімічні заводи, розгалужена мережа нафто-, газо-, аміакопроводів, нафто- і газопромисли, підприємства з виробництва вибухових речовин і пороху, склади нафти і нафтопродуктів, коксохімічні, металургійні, машинобудівні підприємства, вугільні шахти, у тім числі надкатегорійні за критеріями вибухонебезпеки метану й вугільного пилу.

Найвищий ризик за статистичними показниками небезпеки виникнення пожеж і вибухів має вугільна промисловість України, а саме вугільні шахти. В Україні налічується близько 200 діючих шахт, значна кількість яких потребує насамперед реконструкції вентиляційного обладнання. Близько 90 % шахт газонебезпечні, 35 – небезпечні через раптові викиди вугілля, породи й газу, 70 – через вибухи викидів вугілля, 30 % – через самозаймання вугілля.

Високий рівень аварійності і травматизму у вугільній промисловості обумовлений складними гірничо-геологічними умовами розробки в останні роки вугільних пластів, що ускладнилися у зв'язку з великими глибинами ведення гірничих робіт, розробкою запасів вугілля в дуже тонких стрімко спадних пластах.

Аварії на хімічно небезпечних об'єктах, як правило, виникають внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або через випадкові зовнішні впливи, що призводять до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу. В разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах можливі масові ураження людей, тварин, рослин, а також забруднення великих територій небезпечними хімічними речовинами. В Україні функціонує понад 1,5 тис. об'єктів промисловості, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності понад 300 тис. т НХР. У зонах підвищеного ризику від можливих аварій на цих об'єктах знаходиться понад 16 млн людей (33,4 % загальної чисельності населення країни) [5]. Великі запаси НХР зосереджені на хімічних, целюлозно-паперових комбінатах, заводах мінеральних добрив, чорної металургії, а також холодокомбінатах, пивзаводах, кондитерських фабриках, овочевих базах, водопровідних станціях.

В останні роки рівень безпеки хімічних виробництв України знижується, що зумовлено ресурсним зношенням основних фондів, експлуатацією застарілих систем протиаварійного захисту. Тому хімічно небезпечні об'єкти перебувають під постійним державним наглядом і контролем за станом безпеки.

Багато НС відбувається внаслідок пожеж і вибухів у будівлях житлового призначення. Основними чинниками пожежовибухонебезпеки та збільшення кількості пожеж і загиблих внаслідок них у житловому фонді є погіршення його технічного стану, зокрема зменшення асигнувань на вжиття необхідних протипожежних заходів: ремонт електромереж, систем опалення, очищення підвалів, горищ, унеможливлення доступу до них сторонніх осіб.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чинники техногенної небезпеки і ризику“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику
  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА