Інженерний захист територій від затоплення і підтоплення треба виконувати обвалуванням, штучним підвищенням території, спорудженням руслорегулювальних споруд, споруд із регулювання й відведення поверхневих стоків, дренажних систем та окремого дренажу, інших захисних споруд. Межі територій затоплення слід визначати під час розробки проектів водогосподарських об'єктів різного призначення і систем відведення відпрацьованих і стічних вод від промислових підприємств, сільськогосподарських земель і гірських копалень родовищ корисних копалин. Для запобігання підтопленню на стадії будівництва на території не допускаються: зміна умов формування поверхневого стоку, ліквідація рослинності та засипання природних дрен (ярів, водотоків); значна різниця в часі щодо проведення земляних і будівельних робіт нульового циклу, що призводить до накопичення поверхневого стоку в котлованах, траншеях тощо; витоки і втрати води з тимчасових комунікацій.
Підземні частини металевих конструкцій, трубопровідні системи, системи водопостачання і теплового забезпечення, які прокладають на територіях, що підтоплюються, мають бути захищені від корозії.
З метою зниження ризику природних НС забезпеченням готовності органів управління, сил і засобів до оперативного реагування в разі загрози й виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних із паводками, повенями, певні організаційно-управлінські дії покладаються на центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які зобов'язані:
• проводити аналіз дій органів управління та сил під час пропускання весняної повені, льодоходу, осінньо-зимових дощових паводків за попередні роки й на цій підставі розробляти плани організаційних і практичних заходів щодо дій під час пропускання весняної повені, льодоходу та осінньо-зимових дощових паводків;
• перевіряти стан і готовність водосховищ, водогосподарських і гідротехнічних споруд, ставків, меліоративних систем та об'єктів, які знаходяться в зоні впливу шкідливої дії паводка, льодоходу, повені, вживати необхідних заходів для забезпечення їх готовності до паводка, пропускання льодоходу, повені;
• утримувати напоготові інженерну та автомобільну техніку, засоби евакуації людей, мобільне насосне обладнання, автономні джерела живлення й освітлення, засоби забезпечення питною водою;
• здійснювати заходи щодо недопущення затоплення складів отрутохімікатів, пально-мастильних матеріалів, пунктів заправляння пальним тощо.
За неможливості забезпечення ефективного захисту населення і територій, на ці органи покладаються завдання: забезпечувати посильний контроль за санітарно-епідеміологічною обстановкою в разі підтоплення населених пунктів і територій та після спаду води; вживати невідкладних заходів щодо отримання гідрометеорологічної й водогосподарської інформації від суміжних держав з метою вжиття заходів щодо безаварійного пропускання паводка, льодоходу, повені на річках, які беруть початок за територією України і течуть в її межах.
Селенебезпечні території поширені переважно в гірській частині Карпат і Криму. З метою запобігання утворенню та сходженню селевих потоків центральні, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації мають забезпечити будівництво протиерозійних і протиселевих гідротехнічних споруд для боротьби з ерозійно- селевими явищами, створення ґрунтозахисних буферних смуг, розвиток і зміцнення рослинного шару. У зонах розвитку селів (у руслах селевих потоків) заборонено: будівництво промислових підприємств, житлових і виробничих об'єктів і споруд, автомобільних шляхів, інших об'єктів народного господарства; влаштування гірських пасовищ, сінокосів із частковим або повним випасанням худоби; розорювання земель на стрімких схилах.
Чинники екологічної небезпеки і ризику
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій“ на сторінці 1. Приємного читання.
