Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Інженерний захист територій від затоплення і підтоплення треба виконувати обвалуванням, штучним підвищенням території, спорудженням руслорегулювальних споруд, споруд із регулювання й відведення поверхневих стоків, дренажних систем та окремого дренажу, інших захисних споруд. Межі територій затоплення слід визначати під час розробки проектів водогосподарських об'єктів різного призначення і систем відведення відпрацьованих і стічних вод від промислових підприємств, сільськогосподарських земель і гірських копалень родовищ корисних копалин. Для запобігання підтопленню на стадії будівництва на території не допускаються: зміна умов формування поверхневого стоку, ліквідація рослинності та засипання природних дрен (ярів, водотоків); значна різниця в часі щодо проведення земляних і будівельних робіт нульового циклу, що призводить до накопичення поверхневого стоку в котлованах, траншеях тощо; витоки і втрати води з тимчасових комунікацій.

Підземні частини металевих конструкцій, трубопровідні системи, системи водопостачання і теплового забезпечення, які прокладають на територіях, що підтоплюються, мають бути захищені від корозії.

З метою зниження ризику природних НС забезпеченням готовності органів управління, сил і засобів до оперативного реагування в разі загрози й виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних із паводками, повенями, певні організаційно-управлінські дії покладаються на центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які зобов'язані:

• проводити аналіз дій органів управління та сил під час пропускання весняної повені, льодоходу, осінньо-зимових дощових паводків за попередні роки й на цій підставі розробляти плани організаційних і практичних заходів щодо дій під час пропускання весняної повені, льодоходу та осінньо-зимових дощових паводків;

• перевіряти стан і готовність водосховищ, водогосподарських і гідротехнічних споруд, ставків, меліоративних систем та об'єктів, які знаходяться в зоні впливу шкідливої дії паводка, льодоходу, повені, вживати необхідних заходів для забезпечення їх готовності до паводка, пропускання льодоходу, повені;

• утримувати напоготові інженерну та автомобільну техніку, засоби евакуації людей, мобільне насосне обладнання, автономні джерела живлення й освітлення, засоби забезпечення питною водою;

• здійснювати заходи щодо недопущення затоплення складів отрутохімікатів, пально-мастильних матеріалів, пунктів заправляння пальним тощо.

За неможливості забезпечення ефективного захисту населення і територій, на ці органи покладаються завдання: забезпечувати посильний контроль за санітарно-епідеміологічною обстановкою в разі підтоплення населених пунктів і територій та після спаду води; вживати невідкладних заходів щодо отримання гідрометеорологічної й водогосподарської інформації від суміжних держав з метою вжиття заходів щодо безаварійного пропускання паводка, льодоходу, повені на річках, які беруть початок за територією України і течуть в її межах.

Селенебезпечні території поширені переважно в гірській частині Карпат і Криму. З метою запобігання утворенню та сходженню селевих потоків центральні, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації мають забезпечити будівництво протиерозійних і протиселевих гідротехнічних споруд для боротьби з ерозійно- селевими явищами, створення ґрунтозахисних буферних смуг, розвиток і зміцнення рослинного шару. У зонах розвитку селів (у руслах селевих потоків) заборонено: будівництво промислових підприємств, житлових і виробничих об'єктів і споруд, автомобільних шляхів, інших об'єктів народного господарства; влаштування гірських пасовищ, сінокосів із частковим або повним випасанням худоби; розорювання земель на стрімких схилах.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій
  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА