Як зазначалося вище, під поняттям індивідуальний ризик (RI) розуміють ймовірність ураження окремої особи протягом певного періоду часу в результаті впливу досліджуваних чинників небезпеки при реалізації несприятливої випадкової події з урахуванням ймовірності її перебування в зоні ураження.
З математичного погляду індивідуальний ризик визначають як добуток ймовірності загибелі людини, що знаходиться в даному регіоні, від можливих джерел небезпеки протягом року та ймовірності її перебування в зоні ураження.
Індивідуальний ризик розглядають як основне поняття, по-перше, у зв'язку з пріоритетністю людського життя як вищої цінності, по-друге, у зв'язку з тим, що саме індивідуальний ризик може бути оцінений за великими вибірками з достатнім рівнем вірогідності, що дає змогу визначати інші важливі категорії ризику під час аналізу небезпек і встановлювати прийнятні і неприйнятні рівні ризику.
У загальному випадку кількісно індивідуальний ризик виражається відношенням числа постраждалих людей із певної причини до загального числа людей, які ризикують за визначений період часу (апостеріорне визначення).
Англійські вчені запропонували при визначенні індивідуального ризику замість критерію “загибель людини” використовувати критерій “отримання людиною того чи іншого ступеня ураження”. Наприклад, можна визначити таке значення інтенсивності того чи іншого чинника ураження, за дії якого значна кількість людей отримає серйозні ушкодження, які потребуватимуть тривалого лікування; можливі смертельні випадки для невеликої кількості людей з підвищеною чутливістю до впливу чинників ураження. Конкретне значення інтенсивності того чи іншого чинника ураження назване “небезпечною дозою”, тобто дозою, яка може спричинити смерть людини, проте це відбувається не обов'язково, оскільки люди залежно від віку, статі, стану здоров'я тощо мають різні сприйнятливість і опірність організму. У цьому разі під індивідуальним ризиком розуміють частоту впливу “небезпечної дози” на конкретну людину у певному місці.
Під час розрахунку розподілу ризику по території навколо об'єкта (картування ризику) індивідуальний ризик визначається потенційним територіальним ризиком та ймовірністю перебування людини в районі можливої дії небезпечних чинників.
Наприклад, у радіаційній безпеці при опроміненні протягом року індивідуальний ризик скорочення тривалості періоду повноцінного життя особи в результаті виникнення тяжких наслідків від детермінованих ефектів консервативно приймається таким, що дорівнює
де – індивідуальний ризик скорочення тривалості періоду повноцінного життя особи;
(D > Д) – імовірність для i-го індивідуума бути опроміненим дозою D > Д у разі контактування з джерелом протягом року; Д – порогова доза для детермінованого ефекту.
Якщо апріорі відомо існування деякої ймовірності Р реалізації події А, то згідно із законом великих чисел для будь-якої достатньо малої сталої величини ε > 0 і великих значень N практично вірогідно, що частота η/Ν задовольняє нерівність
. Близьке значення η/Ν до Р дає змогу розв'язувати завдання оцінювання невідомої ймовірності Р за результатами спостережень і приймати частоту як наближене значення статистичної оцінки ймовірності.
Отже, індивідуальний ризик визначають статистичним або ймовірнісним (за допомогою математичних моделей) методом. Ймовірнісну форму оцінювання ризику широко використовують у сфері техногенної безпеки. Для кількісних розрахунків застосовують статистичне визначення ймовірності, приймаючи за ймовірність події відносну частоту, тобто вважають, що частота випадкової події А – це відношення числа п реалізацій події А до загального числа випробувань N, тобто відношення n/Ν.
У загальному випадку індивідуальний ризик від деякої небезпеки, що розраховується для певної території дослідження, характеризується ймовірністю загибелі окремої особи з населення за період часу 1 рік. Так, якщо є достатньо статистичних даних, то оцінку індивідуального ризику (RI) можна отримати за формулою
де п – кількість смертей за рік із певної причини; N – чисельність населення на досліджуваній території в оцінюваному році.
У практичній діяльності цей вид розрахунку ризику є найбільш поширеним. У загальному випадку залежно від завдань аналізу під п можна розуміти як загальне число потерпілих, так і число смертельно травмованих або інший показник ваги наслідків.
Ще одним із можливих способів визначення індивідуального ризику є множення частоти реалізації загрози із смертельним наслідком на фактор зайнятості, який характеризує в частках одиниці часу знаходження індивіда в небезпечній зоні.
У праці [9] індивідуальний ризик визначено як частоту загибелі людей з певних причин (або їх сукупності) у певній точці простору:
де – ймовірність впливу на людину в точці з координатами (х, у) Q-го чинника ураження з інтенсивністю, що відпові-
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Індивідуальний ризик“ на сторінці 1. Приємного читання.
