Описану методику розрахунку збитків, спричинених повенями, землетрусами й ураганами за 1952–1991 pp., застосовано в [12], де збиток виражений числом жителів, що втратили домівку у результаті катастрофи. Відношення накопиченого ΣT і одиничного максимального збитку тT мало на 1991 р. значення 2,29, 6,44 і 4,5відповідно для повеней, ураганів і землетрусів. Кількість сильних катастроф зазначених типів, які залишили бездомними більш як 50 000 осіб за 40 років, становила відповідно 89, 68 і 45 подій.
Порівнявши наведені відношення ΣT/mT, з теоретичними значеннями R(T) з табл. 5.5, розрахованими за формулами (5.48), (5.50) і (5.51), отримаємо попередні висновки про характер досліджуваних розподілів і значення β. Для цього (для відповід-
Таблиця 5.5. Значення R(T) відношення сумарного збитку до максимального залежно від параметрів λT і β
| β | λΤ | |||||
| 10 | 50 | 100 | 300 | 500 | 1000 | |
| 3,0 | 5,77 | 17,93 | 28,82 | 60,70 | 60,70 | 136,62 |
| 2,0 | 4,60 | 11,52 | 16,70 | 29,70 | 38,80 | 54,97 |
| 1,3 | 3,48 | 6,55 | 8,26 | 11,62 | 13,49 | 16,42 |
| 1,1 | 3,10 | 5,16 | 6,15 | 7,85 | 7,85 | 9,91 |
| 1,0 | 2,88 | 4,49 | 5,18 | 6,28 | 6,78 | 7,48 |
| 0,9 | 2,59 | 3,81 | 4,26 | 4,92 | 5,20 | 5,56 |
| 0,8 | 2,45 | 3,29 | 3,57 | 3,91 | 4,01 | 4,19 |
| 0,6 | 2,02 | 2,33 | 2,4 | 2,45 | 2,46 | 2,48 |
них λΤ = п) треба підібрати таке значення β, за якого табличне значення R найточніше відповідає емпіричному відношенню сумарного і максимального збитків. Для аналізованих даних це буде: , де індексами “п”, “у” і “з” позначено повені, урагани і землетруси. При інтерпретації отриманих β слід враховувати, що емпіричне значення відношення сумарного і максимального збитків має випадковий компонент, тому β оцінюють з деякою похибкою.
Для порівняння визначимо параметри β для розподілу Парето, що апроксимують “важкі хвости” аналізованих розподілів. З цією метою у подвійному логарифмічному масштабі будують графіки “важких хвостів” зазначених розподілів, тобто залежність N (хi > х) від x, де N (xi > х) – число спостережень x1, ..., хn, що перевищують x. У разі повеней значення збитків добре вкладаються на прямій лінії. Для ураганів прямолінійне наближення в усьому діапазоні збитків не дотримується і виконується тільки для “хвоста розподілу” за значень х, більших від А = = 280 000. Для землетрусів за цими даними неможливо отримати надійні апроксимації їх законом Парето. Тому використано значення А = 200 000, але оцінка β вийшла ненадійною через мале число і великий розкид збитків, що перевищують обраний поріг. Значення β та його похибки для всіх трьох розподілів обчислені за формулами (5.38) і (5.39); у результаті отримано:
(5.65)
Таблиця 5.6. Результати розрахунку збитків для конкретних прикладів
| Вид катастрофи | Роки | Поріг А, тис. | Число катастроф >А | λ | μι, тис. | µ20, тис. | β | R20 | Оцінка Σ20, тис. | Спостереження Σ20, тис. |
| Повені | 1960- 1991 | 50 | 89 | 2,78 | 80 | 9250 | 0,84 | 3,56 | 33 000 | 30 000 |
| Урагани | 1952– 1991 | 280 | 32 | 0,80 | 670 | 4650 | 1,22 | 4,0 | 18 600 | 18 000 |
| Землетруси | 1960– 1991 | 200 | 12 | 0,375 | 447 | 11 000 | 1,11 | 2,84 | 3200 | 5000 |
Значення β доволі точно відповідають числам, знайденим на основі аналізу даних табл. 5.5, однак за другим способом. Зазначимо, що використані дані дають приклади усіх можливих типів β: β< 1; β > 1, β = 1.
Тепер визначимо медіани максимального збитку. З огляду на тривалість вихідних рядів даних, знайдемо μ, і μ20. Результати оцінок зведені в табл. 5.6. Для повеней характерні значення μ1 і μ20 розраховані на основі відповідного розподілу Парето за формулою (5.41). Для ураганів і землетрусів узгодження з розподілом Парето було гіршим, тому відповідні значення μ1 і μ20 оцінювали непараметричним способом, скориставшись тільки даними, більшими за зазначені вище граничні значення А.
Із порівняння μ1 і μ20 із табл. 5.6, видно, що для повеней спостерігається значний нелінійний ріст максимальних значень збитку. Для ураганів і землетрусів нелінійність істотно менша, якщо взагалі має місце. Таке розходження відповідає різниці значень параметра β – для ураганів і землетрусів β = 1 або навіть β > 1.
В останніх двох стовпчиках табл. 5.6 наведено оцінки сумарного збитку за 20 років, а також ті, що спостерігалися реально. Збіг оцінок і вибіркового (випадкового) значення збитку більш ніж задовільний.
Отже, проблема отримання стійких порівняльних характеристик збитків від природних катастроф у цій методиці вирішена на основі використання порядкових статистик.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф“ на сторінці 1. Приємного читання.
