Основи теорії нечітких множин і нечіткої логіки були закладені наприкінці 1960-х років у працях відомого американського математика Лотфі Заде. Його праця “Fuzzy Sets”, опублікована у 1965 р. в журналі “Information and Control”, стала поштовхом до розвитку нової математичної теорії. Він дав назву і новій галузі науки – “fuzzy sets” (fuzzy – нечіткий, розмитий, м'який). Основною причиною появи нової теорії стали нечіткі і наближені міркування, що використовувались для опису людиною процесів, систем, об'єктів. Математична теорія нечітких множин (fuzzy sets) і нечітка логіка (fuzzy logic) є узагальненнями класичної теорії множин і класичної формальної логіки.
Перш ніж нечіткий підхід до моделювання складних систем отримав визнання в усьому світі, минуло не одне десятиліття. Що ж запропонував Л. Заде? По-перше, він розширив класичне канторовське поняття множини, припустивши, що характеристична функція (функція належності елемента множині) може набувати будь-яких значень в інтервалі [0, 1], а не тільки значень 0 або 1. Такі множини він назвав нечіткими [21]. Л. Заде визначив також низку операцій із нечіткими множинами і запропонував узагальнення методів логічного висновку.
Ввівши згодом поняття лінгвістичної змінної і припустивши, що її значеннями (термами) є нечіткі множини, Л. Заде створив апарат для опису процесів інтелектуальної діяльності, включаючи нечіткість і невизначеність виразів (наприклад, високий, середній, незначний ризики).
Завданням нечітких множин є визначення належності деякого об'єкта чи елемента до заданої множини. Нехай Е – деяка множина, а А – підмножина Е, тобто А Ì Е. Той факт, що елемент х множини Е належить і множині А у теорії множин позначають так: x Ì А. Щоб виразити цю належність, можна скористатися й іншим поняттям – характеристичною функцією μA(x), значення якої вказують, чи є (так або ні) х елементом А:
Згідно з теорією нечітких множин, характеристична функція належності може набувати будь-якого значення в інтервалі [0, 1], а не тільки два – 0 і 1. Відповідно до цього, елемент хi множини Е може не належати А (μΑ (х) = 0), бути елементом А невеликою мірою (значення μA(x) близьке до нуля), бути елементом А значною мірою (μA(x) близьке до 1) або бути елементом А (μA(x) = 1). Отже, поняття належності узагальнюється. Нечітку під множину А універсальної множини Е позначають Ан і визначають упорядкованими парами [22]:
Характеристична функція належності (або просто функція належності) μA(x) набуває значень у деякій упорядкованій множині М (наприклад, М = [0, 1]). Ця функція належності вказує ступінь (або рівень) належності елемента х до підмножини А. Множину М називають множиною надежностей. Якщо М = {0, 1}, то нечітку підмножину А можна розглядати як звичайну або чітку множину.
Для нечітких множин, як і для звичайних, визначено основні логічні операції.
Рівність. Дві нечіткі множини А і В називають рівними, якщо для всіх x Î Е має місце рівність їх характеристичних функцій: μA(x) = μB(x). Позначення: А = В.
Домінування. Вважають, що нечітка множина А належить нечіткій множині В, якщо для всіх X Î Е справедливе співвідношення: μA(x) £ μB(x); позначають: А Ì В. Іноді використовують термін “домінування”, тобто коли А Ì В, кажуть, що В домінує над А.
Доповнення. Нехай М = [0, 1], А і В – нечіткі множини, задані на Е. А і В доповнюють один одного, якщо ∀x є Εμ/,(х) = 1 – μB(χ). Позначення: А = А.
Перетин двох нечітких множин (нечітке “І”), що позначають A ∩ В – найбільша нечітка підмножина, яка знаходиться одночасно в А і В. Визначають так:
Об'єднання двох нечітких множин (нечітке “АБО”), що позначають А ∪ В – найменша нечітка підмножина, яка включає як А, так і В, з функцією належності
Різниця двох нечітких множин А – В = А ∩ В з функцією належності
Нехай М = [0,1] і А – нечітка множина з елементами х з універсальної множини Е і множиною значень функцій належності М. Величину називають висотою нечіткої множини А. Нечітка множина А є нормальною, якщо її висота дорівнює 1, тобто верхня межа її функції належності дорівнює 1 (
). За
нечітку множину називають субнормальною.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки“ на сторінці 1. Приємного читання.
