Потенційний територіальний ризик

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Комплексною мірою ризику, що характеризує небезпечний об'єкт (територію), є потенційний територіальний ризик – просторовий розподіл ймовірності (або частоти) реалізації негативного впливу певного рівня.

У праці [5] наведене визначення територіального ризику як “імовірність загибелі протягом року людини, яка знаходиться в конкретному місці простору, від можливих джерел небезпеки об'єкта підвищеної небезпеки”. За такого визначення територіального ризику передбачається, що умовна ймовірність перебування об'єкта впливу у певному місці простору дорівнює 1 (тобто людина знаходиться в певній точці простору протягом усього періоду часу, що розглядається).

Потенційний територіальний ризик, відповідно до назви, визначає потенціал максимально можливого ризику для конкретних об'єктів впливу, що знаходяться в певній точці простору. Потенційний територіальний ризик може змінюватися в широкому інтервалі. Як правило, потенційний територіальний ризик розглядають як проміжну міру небезпеки, яку в подальшому використовують для оцінювання індивідуального та (або) соціального ризику великих аварій (НС).

Наприклад, при моделюванні небезпечних техногенних процесів для оцінювання ризику, пов'язаного з викидами небезпечних речовин, потенційний територіальний ризик у точці (x, у) визначають за формулою

де – потенційний територіальний ризик; – ймовірність аварії за сценарієм i; – ймовірність реалізації j-го механізму впливу в точці (х, у) для сценарію аварії i; – ймовірність смертельного випадку (або захворювання) за реалізації механізму впливу j.

На практиці важливо знати розподіл потенційного територіального ризику для окремих джерел небезпеки і для окремих сценаріїв аварії. При цьому часто припускають ймовірність події, що ініціює аварію, такою, що дорівнює 1. Отже, потенційний територіальний ризик відповідає ймовірності (або частоті) негативного результату за реалізації механізму впливу в точці території, де виникла НС (рис. 2.8).

Приклад картографічного подання зон територіального ризику на плані місцевості [5]

Рис. 2.8. Приклад картографічного подання зон територіального ризику на плані місцевості [5]

Під час проведення аналізу ризику щодо виникнення аварій і НС потрібно: визначити ті апарати чи установки, на яких можливі аварії з найбільшим викидом небезпечних речовин; виявити ті з них, на яких аварії з ураженням та завдаванням збитків можливі за межами підприємства; установити зони максимального ураження, вид і масштаб можливих наслідків негативних впливів; визначити всі об'єкти, що потрапляють у зону ураження, та об'єкти першочергової “турботи”.

Під час оцінювання небезпеки кожного об'єкта підвищеної небезпеки треба здійснювати аналіз технологічного середовища, визначати наявність небезпечних речовин, їх фізико-хімічні, хімічні, теплофізичні та інші властивості, що відбивають ступінь їх небезпеки. При цьому розглядають не тільки можливість вияву небезпечних властивостей у разі виходу речовин за межі апаратури та контактів з атмосферою, а й можливість виникнення небезпечних процесів в апаратах і трубопроводах, у тім числі за перебігу некерованих реакцій.

Особливу увагу слід звертати на ділянки, де можливе виникнення вторинних чинників ураження. Такими джерелами є легкозаймисті рідини і сильнодійні отруйні речовини, склади вибухових речовин і вибухонебезпечні технологічні установки, технологічні комунікації, руйнування яких може спричинити пожежу, вибух, загазованість. При цьому слід прогнозувати наслідки таких процесів, як: витікання важких і легких газів або токсичного диму; розсіювання продуктів згоряння у внутрішніх приміщеннях; пожежі цистерн; нагрівання й випаровування рідин у басейнах та резервуарах; радіаційний теплообмін у разі пожеж; вибухи легкозаймистих рідин; утворення ударної хвилі в результаті вибухів; поширення вогню в будовах і спорудах об'єкта.

З позиції безпеки головним об'єктом “турботи” є людина. Необхідно визначити загрозу для нормальної життєдіяльності людей, для цього треба виділити місця проживання, а також підприємства та організації, що потрапляють у зону ураження. У практичній діяльності широко розглядають також інші об'єкти “турботи”, серед яких найчастіше – соціально важливі об'єкти; елементи екосистеми; майно юридичних і фізичних осіб.

Як соціально важливі об'єкти першочергово слід розглядати: місця великого скупчення людей (стадіони, кінотеатри, лікарні тощо); природоохоронні об'єкти (заповідники, парки та ін.); зони відпочинку (рекреаційні зони); об'єкти культури (музеї, палаци, пам'ятки архітектури тощо); об'єкти життєзабезпечення (станції водопідготовки, об'єкти енергопостачання, комунального господарства, транспортні магістралі тощо); місця розташування органів місцевого самоврядування, державної адміністрації та інших органів управління життєдіяльністю населення.

Як елементи екосистеми, де можливий негативний вплив аварій, слід розглядати: флору і фауну; атмосферу; водне середовище (річки, водойми, морська акваторія); землю, включаючи ґрунтові води; інші об'єкти впливу.

Як майно юридичних і фізичних осіб можна розглядати: житлові та господарські будівлі; транспортні засоби; дачні та садові ділянки; будівлі, споруди й устаткування підприємств; майно промислових підприємств, організацій, установ; орні землі, домашню худобу, інші сільськогосподарські об'єкти; сировину та продукти виробництва, у тім числі посіви і врожай; інше рухоме й нерухоме майно.

Для оцінювання територіального ризику за отриманим при моделюванні аварії значенням чинника ураження, що проявився в певній точці простору, визначають умовну ймовірність настання смерті людини у разі її перебування в цій точці.

Якщо відома ймовірність появи людини в певній точці простору, то не складно визначити індивідуальний ризик її загибелі в цій точці. Підсумувавши індивідуальні ризики по всій території розглянутого регіону, визначають індивідуальний ризик проживання в ньому, обумовлений можливими аваріями на об'єкті підвищеної небезпеки.

За значеннями територіального ризику у регіоні та показниками щільності населення в ньому визначають очікуване число загиблих протягом одного року або ймовірність загибелі людей більше від певної їх кількості в регіоні протягом одного року, що обумовлено можливими аваріями на об'єкті підвищеної небезпеки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Потенційний територіальний ризик“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик
  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА