Байєсівські методи визначення частоти вихідних подій використовують для рідкісних вихідних подій (). Застосовують поняття апріорної й апостеріорної інформації: апріорна – інформація що передує досвідові, апостеріорна – заснована на досвіді.
За апріорну інформацію беруть узагальнені світові дані або дані з досвіду експлуатації аналогічних підприємств (та сама галузь або той самий проект). Перехід від апріорної до апостеріорної інформації здійснюється на основі теореми Байєса:
де Р(А) – апріорна ймовірність події (узагальнені світові дані); Р(А/В) – апостеріорна ймовірність події, тобто уточнені дані на основі досвіду, результатом якого стала подія “B”.
В імовірному аналізі безпеки для рідкісних подій використовують також формулу
де N– число подій обраної підгрупи для апріорного розподілу; п – число подій обраної підгрупи для даного підприємства; Т – сумарний час експлуатації для апріорного розподілу, рік; t – сумарний час експлуатації для даного підприємства.
Межі довірчих інтервалів визначають за допомогою-розподілу.
Події, частота яких доволі велика (>0,5), розраховують на підставі експлуатаційних даних, тобто . Межі довірчих інтервалів також визначають за допомогою
-розподілу.
Отже, розглянуті методи дають змогу уточнити й отримати оцінки ризиків надзвичайних ситуацій на потенційно небезпечних об'єктах, що має важливе значення в разі оцінювання ступеня небезпеки і складання декларації безпеки об'єкта.
Методи аналізу та обліку людського чинника
Людина-оператор є обов'язковим елементом складних систем, тому розгляд безпеки систем без урахування людського чинника – помилка, такий аналіз не завершений. Імовірні дії людини- оператора залежно від різних чинників – рівня теоретичної та практичної підготовки (умінь, навичок), типу характеру, стажу роботи за даною спеціальністю, типу роботи щодо складності й відповідальності, складу бригади, умов роботи (наявність інструкцій, умов виробничого середовища) тощо вивчали й вивчають фахівці різних країн світу і враховують у розрахунках разом з іншими джерелами ризику. Як засвідчує практика експлуатації складних систем, дедалі більша частина відмов у їх функціонуванні пов'язана з недоліками в роботі оперативного персоналу.
Світовим товариством для аналізу помилок оператора розроблено й впроваджено у практику низку методик [9]. Найпоширеніші з них такі:
• THERP – визначення значущості помилок людини в техніці (Technique for Human Error Rate Prediction);
• HCR – надійність людини як функція її здібностей (Human Cognitive Reliability);
Таблиця 6.1. Чинники, які враховані в кожній із методик аналізу помилок людини
| Чинник | THERP | HCR | MAPPS |
| Тренування/досвід | + | + | + |
| Соціальні | |||
| культура безпеки | + | ||
| мотивація | + | ||
| Розум (здібності) | + | ||
| Фізичний стан (втома) | + | + | |
| Мотивація | + | ||
| Стрес | + | + | + |
• MAPPS – метод моделювання дій (помилок) під час техобслуговування (Maintenance Personnel Performance Simulation).
У праці [8] наведено аналіз чинників, які враховані в кожній методиці (табл. 6.1). На можливість роботи без помилок впливає складність завдання: легкі, середні і складні. Легкі завдання – це спостереження, що складаються з процесів і рішень. Середні включають додатково аналіз і порівняння, а складні – ще дії та відстеження дії.
Наведемо таксономію помилок людини. Таксономія – це групування відповідно до певних законів і принципів. Існують різні схеми групування (типи таксономії) помилок людини. Таксономія дає змогу зрозуміти причини помилок та ідентифікувати їх.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Байєсівські методи визначення частоти базисних подій“ на сторінці 1. Приємного читання.
