Сформулюємо математичну постановку задачі, в деякому розумінні оберненої до задачі (8.1), а саме мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення очікуваного річного збитку (ризику), не вище від заданого рівня. До введених позначень добавимо ще
– задане обмеження зверху на величину очікуваного річного збитку. Формалізація цієї задачі приводить до таких співвідношень:
(8.4)
(8.5)
(8.6)
Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення очікуваного збитку не вище від заданого, з математичного погляду є, як і перша, нелінійною задачею цілочисельного програмування. Вибір методів і алгоритмів для їх вирішення передбачає таке. Припустимо, що між захисними засобами існують деякі апріорно задані взаємозв'язки, які можуть диктуватися технічними чи іншими міркуваннями. Розглянемо взаємозв'язки трьох типів.
1) 7-й захід можна проводити лише за умови проведення j-го заходу. Такі обмеження записують так:
2) I-й захід та j-й захід є взаємовиключними (альтернативними). Це обмеження записують так:
3) K-й захід можна проводити лише за умови проведення одного з альтернативних заходів – і або у; у цьому разі обмеження матимуть вигляд
Отже, у загальному вигляді додаткові обмеження, які відбивають взаємозв'язок окремих заходів, є лінійними, їх можна записати за допомогою деяких матриць А і В, що складаються з елементів (0, 1, -1), так:
(8.7)
(8.8)
Таким чином, у задачах (8.1) і (8.4) з'явилися додаткові лінійні обмеження у вигляді нерівностей (8.7) і (8.8).
Оскільки обмеження (8.5) і (8.6) задачі (8.4) не є лінійними, то задачу (8.4) не можна розглядати як задачу цілочисельного лінійного програмування. Однак, як буде показано нижче, функ-
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику“ на сторінці 1. Приємного читання.
