Забруднення вод України

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Однією з основних екологічних проблем нашої держави є збереження водних ресурсів від забруднення і виснаження. За оцінками фахівців, загальні ресурси прісних вод України становлять 216,8 км3, з них ресурси річкового стоку – 209,8, об'єм підземних вод, що враховуються у водогосподарському балансі – 7 км3 [39].

Основними водокористувачами в країні є промислові підприємства. У 2005 р. на виробничі потреби припадало 56 % усієї використаної води, на побутово-питні – 24, на зрошення – 12, на сільськогосподарське водопостачання – 2,4 %.

На рис. 3.15 наведено розподіл свіжої води, використаної у 2005 р. галузями економіки, з якого видно, що найбільшими її споживачами були: електроенергетика (ЗО %), житлово-комунальне господарство (25), сільське господарство (22), металургійна промисловість (15 %).

Скидання забруднених стоків і безповоротний водозабір негативно впливають на водні ресурси. Хоча простежується щорічна тенденція до зменшення обсягів використання води, ступінь антропогенного навантаження на водноресурсний потенціал залишається майже на рівні 1990 р. [40]. Так, у 2005 р. у водойми було скинуто 3,4 млрд м3 забруднених стоків, у 1990 р. – 3,2 млрд м3, а частка забруднених зворотних вод у загальному водовідведенні зросла більш ніж удвічі (із 16 % у 1990 р. до 39 % у 2005 р.).

Наявні потужності очисних споруд дають змогу теоретично повністю очистити забруднені зворотні води. Проте на практиці все інакше – нестача у більшості населених пунктів країни централізованого водовідведення призводить до скидання у річкові системи неочищених вод, має місце низька якість очищення стічної води, часто стан функціонуючих очисних споруд незадовільний. Саме ці чинники призводили до скидання забруднених стоків у поверхневі водойми.

Використання свіжої води галузями економіки України у 2005 р.

Рис. 3.15. Використання свіжої води галузями економіки України у 2005 р.

Водні об'єкти найчастіше забруднювалися сухими рештками, сульфатами, хлоридами, нітратами, кальцієм, амонійним азотом, натрієм, фосфатами, магнієм, нітритами, залізом, нафтопродуктами. За даними гідрометеослужби, кожна шоста з обстежених проб води із системи господарсько-питного постачання не відповідала санітарно-гігієнічним вимогам щодо санітарно-хімічних показників.

Згідно з даними Мінводгоспу, у 2005 р. середньорічний вміст основних забруднювальних речовин у воді багатьох річок перевищував граничнодопустимі концентрації. Випадки високих забруднень найчастіше фіксувались у водах Західного Бугу, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, а також у водах річок Криму, Приазов'я та Сіверському Дінці.

У 2005 р. найбільше надійшло окремих органічних забруднювальних речовин зі зворотними водами у басейн Дніпра, зокрема нафтопродуктів – 379,3 т, нітратів – 31,8 тис. т, амонійного азоту – 5,1 тис. т, нітритів – 1,5 тис. т [39]. Більшість приток Дніпра забруднені в основному амонійним і нітритним азотом, нафтопродуктами, фенолами, сполуками важких металів. Найзабрудненішими в Україні є річки Прип'ять, Десна, Ворскла, Інгулець, особливо на ділянках поблизу промислових міст.

Основними забруднювальними компонентами Чорного й Азовського морів є нафтопродукти, сполуки азоту, а також залізо, цинк, свинець. На рівень забруднення морських вод істотно вплинули аварійні виливи і скиди нафтопродуктів із суден, потрапляння в море сільськогосподарських і промислових стоків.

Доволі напруженою в Україні є ситуація з водопостачанням і водовідведенням. Система водопровідно-каналізаційного господарства нині перебуває у кризовому стані. Загальні недоліки, що властиві всім існуючим системам водопостачання України, можна схарактеризувати так: переважна більшість споруд побудована більш як 30–40 років тому, тобто на сьогодні вони амортизаційно зношені і морально застаріли. Стан трубопроводів катастрофічний: витоки в мережі досягають 30–50 %. Технічний стан водоводів і розподільних мереж створює постійну загрозу або призводить до погіршення якості питної води за фізико-хімічними і бактеріологічними показниками під час її транспортування.

Згідно з оцінками, близько 40 % існуючих очисних потужностей сьогодні потребують оновлення або вдосконалення для дотримання вимог стандартів якості води. Значна частина підземних вод не відповідає стандартам якості питної води, проте очищенню не піддається. Все це створює загрозу здоров'ю населення, зумовлює високий ризик зараження кишковими інфекціями, гепатитом тощо.

Незадовільний стан каналізаційного господарства є чинником екологічного ризику, оскільки каналізація – один з найбільших забрудників водних об'єктів і навколишнього середовища. Основні забрудники поверхневих вод – перевантажені каналізаційні очисні споруди та мережі, які перебувають у незадовільному технічному стані. їх обладнання зношене, потребує капітального ремонту і реконструкції.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забруднення вод України“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України
  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА