Кібернетичний тероризм

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Термін “кібертероризм” був уведений Дж. Колліним у середині 1980-х років. Згодом М. Полліт запропонував таке визначення кібертероризму: “навмисна, політично мотивована атака проти інформації, комп'ютерних систем, комп'ютерних програм і баз даних у вигляді несанкціонованого вторгнення з боку міжнародних груп або секретних агентів”.

Під терміном “кібертероризм” розуміють дії щодо дезорганізації інформаційних систем, що створюють небезпеку загибелі людей, значних майнових втрат або інших суспільно небезпечних наслідків, якщо вони здійснені зі спеціальною метою – порушити громадську безпеку, залякати населення або вплинути на прийняття рішень органами влади, а також загрози здійснення зазначених дій з тією ж метою. Глобалізація сучасної економіки, інформатизація таких життєво важливих сфер діяльності суспільства, як оборона й національна безпека, зв'язок, енергетика, транспорт, фінансова й банківська системи, водопостачання, є причиною дедалі більшого поширення кібертероризму. Загроза кібертероризму або використання мережних інструментів для виведення з ладу критично важливих компонентів національної інфраструктури з метою примусу або залякування постійно зростає. Є ціла низка прикладів кібератак, що знаходяться на грані з реальним тероризмом. Так, була реалізована спроба використання програмних засобів для здійснення вибуху на Італійській АЕС, зафіксовано напади на комп'ютерні мережі усіх державних органів США. Спроби “зламу” комп'ютерних мереж Пентагону фіксуються більш ніж 250 тисяч разів на рік, а комп'ютерні мережі ВМС США піддаються атакам 12 тисяч разів на рік. По суті це стосується акту кібертероризму, оскільки реалізується через інформаційну систему та інформаційними засобами. Такі випадки наочно показують потенційні можливості інформаційного тероризму.

Для правильної оцінки ризиків кібертероризму необхідно визначити: ймовірність успішного здійснення кібератаки та розмір можливого збитку.

Найуразливішою щодо кібератак є інфраструктура самої комп'ютерної мережі. Деякі уразливості можуть призвести до серйозних наслідків і за відсутності кібератак. Основне в тактиці кібертероризму – це прагнення, щоб терористичний акт мав небезпечні наслідки й отримав великий суспільний резонанс. Як зазначив на конференції з проблем захисту від кібертерористів у 2000 р. у Вашингтоні Річард Кларк, який координував внутрішню безпеку і захист від терористів резиденції глави американської держави, “електронний Перл-Харбор – це не теорія, це реальність”.

Відповідно до Європейської Конвенції 2001 р. з кіберзлочинів, засобами кібертероризму є: комп'ютерна система, комп'ютерні дані, послуги ІКТ і дані трафіка. Кібертероризм – навмисна, політично вмотивована атака на інформацію, яка охороняється законом, у критичних сегментах держави, а також у приватному секторі, представлену в електронному вигляді на машинних носіях, за допомогою злочинного використання інформаційної системи, що створює небезпеку загибелі людей, заподіяння значного майнового збитку, спричинення інших суспільно небезпечних наслідків або загрозу здійснення зазначених дій з метою, властивою тероризму.

У кіберпросторі можуть бути використані різні прийоми тероризму, в тім числі: заподіяння збитків окремим фізичним елементам кіберпростору за допомогою спеціальних програм, які стимулюють руйнування апаратних засобів; крадіжка або знищення інформаційного, програмного і технічного ресурсів кіберпростору; перекручування або знищення програмного забезпечення та інформації в системах керування; розкриття і загроза опублікування або опублікування закритої інформації про функціонування інформаційної інфраструктури держави, суспільно значущих і військових інформаційних систем; передача кодів шифрування, принципів роботи систем шифрування; помилкова загроза акту кібертероризму, що тягне за собою серйозні економічні наслідки; знищення або активне приглушення ліній зв'язку, неправильне адресування, штучне перевантаження вузлів комутації та ін. Для здійснення своїх планів терористи можуть використати практично всі типи інформаційної зброї.

Загроза кібертероризму є однією з безпосередніх причин вжиття заходів щодо інформаційної безпеки і вироблення культури кібербезпеки. Ця загроза стимулює створення завадостійких ІКТ- систем і стимулює пошук людством активних форм взаєморозуміння та взаємодії в загальносвітовому контексті, включаючи проведення спеціальних навчань.

Нині розробляються деякі заходи протидії кібернетичному тероризму, покликані забезпечити захист матеріально-технічних об'єктів, що становлять фізичну основу інформаційної інфраструктури, її нормальне і безперебійне функціонування; захист інформації від несанкціонованого доступу, перекручування або знищення; збереження якості інформації (своєчасності, точності, повноти й необхідної доступності); створення технологій для виявлення впливів на інформацію, у тім числі у відкритих мережах.

В останні роки розглядають також можливість терористичних дій, спрямованих на знищення й захоплення космічних апаратів чи створення завад для їх нормальної роботи. Цей вид протизаконної діяльності отримав назву космічного тероризму.

До нових засобів проведення терористичних акцій належить електромагнітний тероризм, суть якого полягає у використанні потужних електромагнітних імпульсів як уражального чинника електронного устаткування військової і цивільної техніки.

Однак на думку багатьох міжнародних експертів на сучасному етапі розвитку людства найбільшим викликом є ризик терористичних актів із застосуванням ядерних та радіаційних матеріалів, який за своїми наслідками порівнюваний із дією зброї масового ураження.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кібернетичний тероризм“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм
  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА