Термін “кібертероризм” був уведений Дж. Колліним у середині 1980-х років. Згодом М. Полліт запропонував таке визначення кібертероризму: “навмисна, політично мотивована атака проти інформації, комп'ютерних систем, комп'ютерних програм і баз даних у вигляді несанкціонованого вторгнення з боку міжнародних груп або секретних агентів”.
Під терміном “кібертероризм” розуміють дії щодо дезорганізації інформаційних систем, що створюють небезпеку загибелі людей, значних майнових втрат або інших суспільно небезпечних наслідків, якщо вони здійснені зі спеціальною метою – порушити громадську безпеку, залякати населення або вплинути на прийняття рішень органами влади, а також загрози здійснення зазначених дій з тією ж метою. Глобалізація сучасної економіки, інформатизація таких життєво важливих сфер діяльності суспільства, як оборона й національна безпека, зв'язок, енергетика, транспорт, фінансова й банківська системи, водопостачання, є причиною дедалі більшого поширення кібертероризму. Загроза кібертероризму або використання мережних інструментів для виведення з ладу критично важливих компонентів національної інфраструктури з метою примусу або залякування постійно зростає. Є ціла низка прикладів кібератак, що знаходяться на грані з реальним тероризмом. Так, була реалізована спроба використання програмних засобів для здійснення вибуху на Італійській АЕС, зафіксовано напади на комп'ютерні мережі усіх державних органів США. Спроби “зламу” комп'ютерних мереж Пентагону фіксуються більш ніж 250 тисяч разів на рік, а комп'ютерні мережі ВМС США піддаються атакам 12 тисяч разів на рік. По суті це стосується акту кібертероризму, оскільки реалізується через інформаційну систему та інформаційними засобами. Такі випадки наочно показують потенційні можливості інформаційного тероризму.
Для правильної оцінки ризиків кібертероризму необхідно визначити: ймовірність успішного здійснення кібератаки та розмір можливого збитку.
Найуразливішою щодо кібератак є інфраструктура самої комп'ютерної мережі. Деякі уразливості можуть призвести до серйозних наслідків і за відсутності кібератак. Основне в тактиці кібертероризму – це прагнення, щоб терористичний акт мав небезпечні наслідки й отримав великий суспільний резонанс. Як зазначив на конференції з проблем захисту від кібертерористів у 2000 р. у Вашингтоні Річард Кларк, який координував внутрішню безпеку і захист від терористів резиденції глави американської держави, “електронний Перл-Харбор – це не теорія, це реальність”.
Відповідно до Європейської Конвенції 2001 р. з кіберзлочинів, засобами кібертероризму є: комп'ютерна система, комп'ютерні дані, послуги ІКТ і дані трафіка. Кібертероризм – навмисна, політично вмотивована атака на інформацію, яка охороняється законом, у критичних сегментах держави, а також у приватному секторі, представлену в електронному вигляді на машинних носіях, за допомогою злочинного використання інформаційної системи, що створює небезпеку загибелі людей, заподіяння значного майнового збитку, спричинення інших суспільно небезпечних наслідків або загрозу здійснення зазначених дій з метою, властивою тероризму.
У кіберпросторі можуть бути використані різні прийоми тероризму, в тім числі: заподіяння збитків окремим фізичним елементам кіберпростору за допомогою спеціальних програм, які стимулюють руйнування апаратних засобів; крадіжка або знищення інформаційного, програмного і технічного ресурсів кіберпростору; перекручування або знищення програмного забезпечення та інформації в системах керування; розкриття і загроза опублікування або опублікування закритої інформації про функціонування інформаційної інфраструктури держави, суспільно значущих і військових інформаційних систем; передача кодів шифрування, принципів роботи систем шифрування; помилкова загроза акту кібертероризму, що тягне за собою серйозні економічні наслідки; знищення або активне приглушення ліній зв'язку, неправильне адресування, штучне перевантаження вузлів комутації та ін. Для здійснення своїх планів терористи можуть використати практично всі типи інформаційної зброї.
Загроза кібертероризму є однією з безпосередніх причин вжиття заходів щодо інформаційної безпеки і вироблення культури кібербезпеки. Ця загроза стимулює створення завадостійких ІКТ- систем і стимулює пошук людством активних форм взаєморозуміння та взаємодії в загальносвітовому контексті, включаючи проведення спеціальних навчань.
Нині розробляються деякі заходи протидії кібернетичному тероризму, покликані забезпечити захист матеріально-технічних об'єктів, що становлять фізичну основу інформаційної інфраструктури, її нормальне і безперебійне функціонування; захист інформації від несанкціонованого доступу, перекручування або знищення; збереження якості інформації (своєчасності, точності, повноти й необхідної доступності); створення технологій для виявлення впливів на інформацію, у тім числі у відкритих мережах.
В останні роки розглядають також можливість терористичних дій, спрямованих на знищення й захоплення космічних апаратів чи створення завад для їх нормальної роботи. Цей вид протизаконної діяльності отримав назву космічного тероризму.
До нових засобів проведення терористичних акцій належить електромагнітний тероризм, суть якого полягає у використанні потужних електромагнітних імпульсів як уражального чинника електронного устаткування військової і цивільної техніки.
Однак на думку багатьох міжнародних експертів на сучасному етапі розвитку людства найбільшим викликом є ризик терористичних актів із застосуванням ядерних та радіаційних матеріалів, який за своїми наслідками порівнюваний із дією зброї масового ураження.
Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кібернетичний тероризм“ на сторінці 1. Приємного читання.
