Забруднення атмосферного повітря

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

В нашій державі високий рівень забруднення атмосферного повітря. За даними Мінстату України, у 2005 р. загальний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря становив 6,6 млн т, причому 4,4 млн т – стаціонарними джерелами забруднення, що на 7,2 % більше, ніж у 2004 р., та у 2,1 раза менше порівняно з 1990 р. Щільність викидів стаціонарними джерелами забруднення в розрахунку на 1 км2 території країни становила 7,4 т шкідливих речовин, а на душу населення – 94 кг. Проте в окремих регіонах ці показники значно перевищили середній рівень по країні. Зокрема, у Донецькій обл. обсяги викидів у розрахунку на 1 км2 були більшими у 8,4 раза, у Дніпропетровській – у 4,2, у Луганській – у 2,4, в Івано-Франківській – у 2,0, в Запорізькій – в 1,3 раза. Підприємствами Києва у розрахунку на 1 км2 території було викинуто 40,1 т забруднювальних речовин, що перевищило середній показник по країні в 5,4 раза [39].

Сировиною для роботи підприємств теплової енергетики є тверде паливо, мазут, газ, який постачає гірничодобувний сектор промисловості. Теплові електростанції дають до третини усіх шкідливих викидів (від стаціонарних джерел) в атмосферне повітря (тверді часточки, діоксид сірки, оксид азоту). Рівні забруднення довкілля залежать не лише від виду та якості палива, а й від масштабів його використання, досконалості обладнання, технологічних процесів та системи очищення викидів.

Близько 20 % забруднювальних речовин, що викидаються в атмосферу стаціонарними джерелами, у тім числі об'єктами паливно-енергетичного комплексу, є мутагенами, які несуть загрозу здоров'ю не тільки нинішнього, а й прийдешніх поколінь.

Обсяг викидів забруднювальних речовин підприємствами Донецько-Придніпровського регіону становить 81 % загального обсягу викидів по країні. Ця промислова зона доволі небезпечна для навколишнього середовища через значну концентрацію у по-

Основні забрудники повітря (за видами економічної діяльності) у 2005 р.

Рис. 3.16. Основні забрудники повітря (за видами економічної діяльності) у 2005 р.

вітрі над нею шкідливих канцерогенних речовин: формальдегіду, бенз-α-пірену, діоксиду азоту, фенолу, пилу. Щоправда, поступове впровадження природоохоронних заходів на підприємствах сприяло уловлюванню шкідливих речовин і зменшенню їх надходжень у повітряний басейн у 2005 р. на 44 тис. т (порівняно з 2000 р.).

Найбільше забруднюють повітря підприємства обробної промисловості (1702,2 тис. т), виробництва електроенергії, газу та води (1440,8 тис. т), видобувної промисловості (1023,7 тис. т). Негативно впливають на стан атмосфери викиди будівельних підприємств (31,9 тис. т) та сільського господарства (43,5 тис. т) (рис. 3.16).

Найбільше оксидів азоту, діоксиду сірки та пилу викидають стаціонарні джерела підприємств з виробництва електроенергії, газу та води (відповідно 56, 70 і 52 %), вуглеводнів та летких органічних сполук (ЛОС) – підприємства добувної промисловості (74 %), оксиду вуглецю – підприємства обробної промисловості (70 %).

Від роботи двигунів мобільних джерел забруднення у 2005 р. надійшло 2056,0 тис. т шкідливих речовин, що становить 31,2 % загального обсягу викидів по країні. Переважна їх частина (95,6 %) – це викиди автомобільного транспорту. Викиди залізничного транспорту становили 63,9 тис. т (3 %), водного – 24,1 тис. т (1,1 %), авіаційного – 7,5 тис. т (0,3 %). Найбільше викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту припадає на Київ та Київську обл. – 273 тис. т, далі йдуть Донецька (214), Дніпропетровська (167), Харківська (137), Запорізька (119) та Луганська (114 тис. т) області (рис. 3.17).

У цих областях значно перевищений середній по країні (82 тис. т) рівень викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Основними токсичними інгредієнтами, викинутими в атмосферу рухомими транспортними засобами у 2005 р., були оксиди вуглецю (77 % або 1655 тис. т), вуглеводні (13 % або 285 тис. т), оксиди азоту (8 % або 180 тис. т). На сірчистий ангідрид, ЛОС, сажу та тверді суспендовані часточки загалом припало близько 2 % або 32 тис. т сумарних викидів.

З наведених даних видно, що автотранспорт сьогодні є одним із найсерйозніших забрудників атмосфери в Україні. У 2005 р. він викинув у повітря 2056,0 тис. т забруднювальних речовин, що становить 31,2 % загального обсягу викидів по країні. Більш як 63 % свинцю, 54 – оксидів вуглецю, 36 – вуглеводнів, понад 25 % оксидів азоту від загальної кількості цих речовин по країні надходять саме від автотранспорту.

У 2005 р. викиди забруднювальних речовин в атмосферу від рухомих джерел порівняно з 2004 р. зменшилися, але лише на 1 %.

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря автотранспортом у регіонах України в 2005 р.

Рис. 3.17. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря автотранспортом у регіонах України в 2005 р.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забруднення атмосферного повітря“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря
  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА