Оцінювання ризику від лісових пожеж

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Лісові пожежі – це неконтрольоване горіння лісової рослинності, що стихійно поширюється на лісовій території. Основною причиною лісових пожеж є спека, грозові розряди, необережне поводження з вогнем людей.

Загальна площа лісів, де можлива висока пожежна небезпека через погодні умови, становить в Україні близько 4 млн га. Найбільші площі таких лісів у Рівненській (280 тис. га), Житомирській (270), Волинській (200), Київській (160), Чернігівській (150) та Херсонській (60 тис. га) областях.

Лісові пожежі залежно від характеру загоряння і складу лісу поділяють на низові, верхові і ґрунтові. Майже всі лісові пожежі з початку свого розвитку є низовими, а якщо створюються відповідні умови – переходять у ґрунтові або верхові. Найбільші збитки спричинюють верхові пожежі.

Індивідуальний ризик за лісових пожеж визначається на основі статистичних даних, характерних для регіону:

R = FP,

де F – ймовірність настання надзвичайної ситуації за рік; Р – ймовірність смертельного результату за умови, що трапилася надзвичайна ситуація.

Характерні ймовірності F і Р приймають за даними багаторічних спостережень.

Ризик ураження населення міст через лісові пожежі визначається насамперед небезпекою отруєння людей продуктами горіння лісу. Речовиною-забрудником навколишнього середовища при цьому перш за все є дим. Ризик ураження населення конкретного міста розраховують за такою схемою [5]:

• визначають ймовірність виникнення лісової пожежі у восьми можливих напрямках: північ, північний схід, схід, південний схід, південь, південний захід, захід, північний захід;

• розраховують ризик ураження населення в кожному напрямку;

• обчислюють сумарний ризик ураження населення по трьох суміжних напрямках;

• визначають ризик ураження людини в місті як максимальне значення ризиків ураження за напрямками.

Ймовірність виникнення лісової пожежі розраховують для кожного міста як частку від ділення середньої площі лісової пожежі на площу лісового масиву області (регіону) України, до якої належить місто.

Ймовірність ураження населення продуктами горіння лісу визначається ймовірністю поширення хмари із забрудником у певному напрямку (повторюваність за напрямком й швидкістю вітру для даного міста) та ймовірністю утворення хмари диму відповідного розміру, що вкриває територію міста. Ймовірність утворення такої хмари визначають як частку від ділення площі лісового масиву, що прилягає до міста у відповідному напрямку, до площі регіону, до якого належить місто.

Можливу площу лісового масиву, виникнення пожежі в якому призведе до ураження населення міста, обчислюють з урахуванням його дальності від меж міста (наявності лісу в розглянутих напрямках) та максимальної глибини поширення диму небезпечної концентрації.

Наявність із аналізованого напрямку іншого міста або істотного водного джерела розглядають як відсутність лісу в цьому напрямку. Якщо максимальна глибина поширення диму небезпечної концентрації для міста в конкретному напрямку менша за відстань від міста до краю лісу в цьому ж напрямку, то ймовірність ураження населення в цьому напрямку вважають такою, що дорівнює нулю. Ризик ураження населення за напрямком визначається добутком чисельності населення міста та ймовірності його ураження в певному напрямку продуктами горіння лісу.

З огляду на те, що на кожну частину міста дим від пожеж може поширюватися у трьох суміжних напрямках, ризик щодо кожного з них розраховують додаванням ризиків у даному напрямку і в напрямках, суміжних з ним. Підсумковий ризик ураження людини в місті від лісових пожеж визначають за максимальним значенням цього ризику за напрямками.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання ризику від лісових пожеж“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж
  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА