Передмова

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Суспільство на сучасному етапі розвитку дедалі частіше стикається з проблемами виникнення аварій та катастроф, забезпечення здоров'я і безпеки людей, охорони навколишнього середовища. Як зазначав відомий російський учений, академік РАН М. Моісєєв, “ризик і небезпеки в розвитку цивілізації були, є і будуть. 1 нам доведеться привчити себе до думки про необхідність жити під цим тягарем. Однак це означає лише одне: людству необхідно навчитися гранично знижувати цей ризик і небезпеки” [1].

Визнавши глобальний характер небезпечних процесів і явищ, з якими людство зіткнулося у другій половині XX ст. і масштаби яких почали загрожувати людській цивілізації, світове співтовариство розробило і прийняло нову стратегію гармонійного розвитку природи і суспільства. Вона враховує дві взаємопов'язані базові концепції, на яких ґрунтується вибір шляхів переходу до коеволюції природи і суспільства, – сталий розвиток і безпека [2–4].

Донедавна у пострадянських країнах в основі концепції безпеки знаходився принцип “нульового ризику”. Як показала практика, така концепція неадекватна законам техносфери. Ці закони мають імовірнісний характер і небезпека аварій та надзвичайних ситуацій існує завжди. Нульова імовірність аварії можлива лише в системах, які позбавлені запасу енергії, хімічно і біологічно активних компонентів. Виходячи з цього, в нашій державі, як і в більшості розвинених країн, була відкинута концепція “нульового ризику” і схвалена концепція “прийнятного ризику”, яка передбачає широке використання принципу “передбачити і запобігти”. Вона стає домінуючою в регулюванні відносин у сфері промислової безпеки. Розроблено директивні документи, які регламентують проведення аналізу й оцінювання ризику, декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням рівня небезпеки і ризиків втрат, пов'язаних зі специфікою природних явищ, діяльності людей.

У розвиток цього підходу в книзі наведені визначення і класифікацію ризиків (індивідуаліьний, соціальний, колективний, потенційний територіальний тощо), характеристика їхніх кількісних показників. Відповідно до сучасного наукового розуміння і практики дано поняття й описано природний, техногенний, екологічний ризики. На основі узагальнення вітчизняних і закордонних підходів, розробок у сфері аналізу та управління ризиком викладено сучасні методи ризик-аналізу як процесу ідентифікації небезпек, оцінювання ризику для окремих осіб або груп населення, майна чи навколишнього середовища.

Ідентифікація чинників ризику передбачає виявлення і врахування всіх джерел небезпеки (загроз), подій, що ініціюють виникнення аварій або надзвичайних ситуацій, опис можливих сценаріїв розвитку аварій чи надзвичайних ситуацій.

Оцінювання ризику – це процес визначення ймовірності виникнення негативної події (аварії) протягом певного періоду та масштабності наслідків для здоров'я людей, майна, навколишнього середовища. Кількісне значення ймовірності виникнення негативної події встановлюють на основі статистичних даних і теоретичних моделей. Наслідки аварій оцінюють за допомогою математичного моделювання за всіма можливими сценаріями розвитку негативних подій.

Визначення оцінок ризиків має ґрунтуватися на результатах контролю технічного стану потенційно небезпечних об'єктів, даних комплексного моніторингу небезпечних геологічних і гідрометеорологічних процесів, стану природних комплексів тощо, на статистичних даних про відмови, інциденти, аварії, надзвичайні ситуації техногенного характеру, стихійні природні явища, а також на результатах моделювання відповідних небезпечних подій і ситуацій.

Аналіз екологічного ризику, як і питання взаємодії людини з природою та гарантії безпеки її існування загалом, потребує детального вивчення стану природного середовища, різноманітних антропогенних чинників впливу на людину, навколишнє середовище. Оцінювання ризику для екологічних систем має ґрунтуватися на об'єктивних оцінках математичного сподівання екологічного збитку.

Аварії, техногенні та природні надзвичайні ситуації, як правило, мають наслідки різного характеру. З цієї причини потрібна єдина міра збитків від цих ситуацій (наприклад, вартісна) або критерії, які зводять різні наслідки до одного базису.

Управління ризиками – це процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на мінімізацію можливого рівня ризику. Управління ризиками техногенного і природного характеру здійснюється в межах значень ризиків від мінімального до прийнятного, визначених для конкретного об'єкта. За своїм характером управління ризиками техногенного і природного характеру є комплексним і спрямоване на зниження інтегрального ризику, обумовленого спільною дією небезпечних чинників.

Кількісні методи аналізу, оцінювання та управління ризиками, детальний аналіз методик оцінювання ризиків техногенного, природного та екологічного характеру, викладені в монографії, створюють базу для ефективного їх застосування на практиці. Особливої актуальності ці матеріали набувають у зв'язку із запровадженням в Україні нової обов'язкової нормативної процедури – декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки. Так, розглянуті методи й алгоритми оцінювання ризиків експлуатаційної небезпеки потенційно небезпечних об'єктів, теоретико-методичні основи найнеобхідніших методів стохастичного моделювання, методи системного аналізу, теорії нечітких множин та нечіткої логіки, методи “дерево відмов” та “дерево подій”, логіко-ймовірнісні моделі розвитку аварій є не чим іншим, як методологічним підґрунтям до розробки декларацій безпеки для об'єктів підвищеної небезпеки. На основі отриманих за їх допомогою оцінок ризиків приймаються науково обґрунтовані управлінські рішення щодо забезпечення превентивної політики стосовно виникнення надзвичайних ситуацій, використання такої методології тим самим сприяє підвищенню рівня техногенної, природної та екологічної безпеки.

Розглянутий комплекс спеціальних завдань: мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок вибору деякого комплексу захисних заходів; мінімізації вкладених ресурсів для досягнення прийнятного рівня ризику; вибору оптимальних затрат на управління ризиком дає змогу значно оптимізувати матеріальні затрати на забезпечення прийнятного рівня ризику для безпеки населення і навколишнього середовища.

Аналізуючи методологію оцінювання техногенних, природних та екологічних ризиків, не можна обійти увагою такий новий вид ризику, як терористичний. Тому наприкінці книги автори зосередили свою увагу на дослідженні видів тероризму і методах виявлення його чинників.

У монографії широко використано дані, наведені в Національних доповідях про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2003–2006 pp. [5–7], у розробці яких автори брали безпосередню участь, а також статистичні узагальнення Мінприроди України “Довкілля України” [8].

Наступний розділ:

Перелік умовних позначень


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Передмова“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова
  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА