Основні поняття теорії надійності та безпеки

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Згідно зі стандартом [1], надійність визначається як властивість об'єкта зберігати з часом у встановлених межах значення всіх параметрів, що характеризують його здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах та умовах застосування, технологічного обслуговування, зберігання й транспортування (параметричне визначення поняття надійності).

Під час аналізу безпечності ПНО вводять поняття “технічний ризик” (або функція небезпеки) як доповнення до одиниці функції безпеки, що визначається за аналогією з функцією надійності як імовірність безаварійної роботи [2]. Технічний ризик не включає розрахунок збитку, ця характеристика дає змогу оцінювати ймовірність критичної (аварійної) відмови.

Параметрами, що характеризують здатність об'єкта виконувати необхідні функції, є геометричні, кінематичні, динамічні показники конструкційної міцності, точності функціонування, продуктивності, швидкості тощо. Із часом значення цих параметрів можуть змінюватися, характеризуючи той або інший стан об'єкта. Слід мати на увазі, що на практиці надійність часто трактують як комплексну властивість, яка залежно від призначення об'єкта й умов застосування може включати безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, збережність або певні поєднання цих властивостей.

Під об'єктом розуміють вироби, споруди і системи, а також підсистеми, компоненти й елементи. Розглядають справний, несправний, роботоздатний, нероботоздатний і граничний стани.

Справний стан (справність) – стан об'єкта, за якого він відповідає всім вимогам нормативно-технічної та (або) конструкторської (проектної) документації.

Несправний стан (несправність) – стан об'єкта, за якого він не відповідає хоча б одній із вимог нормативно-технічної та (або) конструкторської (проектної) документації.

Роботоздатний стан (роботоздатність) – стан об'єкта, за якого значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати задані функції, відповідають нормативно-технічній (проектній) документації.

Нероботоздатний стан (нероботоздатність) – стан об'єкта, за якого значення хоча б одного параметра, що характеризує здатність виконувати задані функції, не відповідає вимогам нормативно-технічної та (або) конструкторської (проектної) документації.

Граничний стан – стан об'єкта, за якого його подальша експлуатація неприпустима або недоцільна чи відновлення його роботоздатного стану неможливе або недоцільне.

Критерій граничного стану – ознака або сукупність ознак граничного стану об'єкта, встановлені нормативно-технічною та (або) конструкторською (проектною) документацією. Залежно від умов експлуатації й призначення для одного й того самого об'єкта можуть бути встановлені різні критерії граничного стану.

Ці поняття охоплюють основні технічні стани об'єкта. Роботоздатний об'єкт на відміну від справного має задовольняти лише тим вимогам нормативно-технічної та (або) проектної документації, виконання яких забезпечує застосування об'єкта за призначенням. Перехід об'єкта з одного стану в інший зазвичай відбувається внаслідок його пошкодження або порушення роботоздатного стану. Перехід об'єкта зі справного стану в несправний роботоздатний стан відбувається через пошкодження.

Центральними поняттями проблеми діагностики технічного стану й оцінювання ризику є: граничний стан, відмова, напрацювання і ресурс.

Перехід об'єкта в граничний стан спричинює тимчасове або остаточне припинення його експлуатації. В разі досягнення граничного стану об'єкт має бути знятий з експлуатації, відправлений на ремонт, списаний, знищений або переданий для застосування не за призначенням.

Відмова – подія, що полягає у порушенні роботоздатного стану об'єкта.

Критерій відмови – ознака або сукупність ознак порушення роботоздатного стану об'єкта, які встановлені в нормативно- технічній та (або) конструкторській (проектній) документації.

Причина відмови – явища, процеси, події і стани, що спричинили виникнення відмови об'єкта.

Критичність відмови – сукупність ознак, які характеризують наслідки відмови об'єкта.

Пошкодження – подія, що полягає в порушенні справного стану об'єкта за збереження його роботоздатного стану.

Якщо роботоздатність об'єкта характеризують сукупністю значень деяких технічних параметрів, то ознакою виникнення відмови є вихід значень будь-якого з цих параметрів за межі допусків. Крім того, до критеріїв відмови можуть входити також якісні ознаки, що вказують на порушення нормальної роботи об'єкта.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні поняття теорії надійності та безпеки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки
  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА